Тема 4: інформаційне забезпечення і сучасні технології управління складними виробничими системами

1. Інформація як ресурс.

2. Поняття, види та місце інформації в системі управління потенціалом підприємства.

3. Структура економічної інформації та інформаційні системи.

4. Сучасні технології управління складними виробничими системами.

5. Інформаційне забезпечення апк на сучасному етапі.

Визначальні поняття та терміни: Інформація, інформатизація, економічна інформація, реквізит, показник, повідомлення, інформаційний масив, структура економічної інформації, інформаційний потік, інформаційна система, інформаційна підсистема, інформаційне забезпечення, інформаційна технологія, автоматизована інформаційна система, комунікації, відправник інформації, канал інформації, інформаційний цикл, комп’ютерні технології, мережні комп’ютерні технології, нейромережні інформаційні технології, сервер.

1. Інформація як ресурс

Суб’єкти господарювання в Україні використовують традиційні ресурси: трудові , земельні та матеріально-технічні .

В другій половині ХХ ст. однією з основних тенденцій розвитку світового господарства стала тенденція до інформатизації економіки та суспільства в цілому. Виникнення такої тенденції обумовило наступне.

Залучення у виробничі процеси все більшої кількості досягнень науки і техніки, зростання технічного рівня суспільного виробництва посприяло виникненню, розвитку і вдосконаленню і, що дуже важливо, — територіальному поширенню як виробничих, так і економічних зв’язків між різними суб’єктами господарювання; спричинило вдосконалення як суспільного поділу праці в цілому, так і окремих його видів — поділу праці за вертикальними рівнями народногосподарської структури, поділу праці у вигляді подальшого вичленування матеріальної і нематеріальної сфер виробництва і особливо – територіального поділу праці.

Ефективно управляти формуванням і використанням виробничого потенціалу при таких обставинах можливо тільки при тій умові, що суб’єкт володіє повною і достовірною інформацією про ресурси, ринки цих ресурсів, суспільно-економічні умови їх ефективного використання тощо. Задовольняючи потреби процесів управління, інформація поступово перетворилася у важливий і незамінний економічний ресурс.

Кінцевою метою кожного суб’єкта господарювання в умовах ринкових відносин (особливо юридичних осіб) являється збереження та максимізація власної конкурентоспроможності. Тому недостатньо виробити продукцію, використавши земельні, трудові та матеріально-технічні ресурси та залучивши мінімальну кількість інформації внутрігосподарського характеру типу такої як: на якій площі вже посіяно зернові, на якій ще треба посіяти і т.п. Необхідні достовірні, а часто — і досить оперативні відомості про ринки збуту, ціни на продукцію і т.п. Без такої інформації продукція підприємств, призначена для реалізації, може ніколи не стати товарною або може бути реалізована за мінімальними цінами. Кінцевий результат економічної діяльності підприємств залежить в значній мірі від обсягів, характеру та інших характеристик інформації.

Інформація являє собою будь-які відомості про людей, суспільні, природничі та інші процеси, явища і все інше, що оточує людину. В розвинених економічних системах інформація дійсно стала ключовим ресурсом економіки.

Інформатизація - проникнення інформації в усі сфери суспільства, набуття інформацією провідної ролі у його розвитку.

Інформатизація економіки та інших сфер суспільства стала в розвинених економічних системах потужним соціально-економічним процесом.

У вік стрімкого розвитку науки і техніки створена потужна інформаційна база. Сьогодні людина одержує інформацію як з космосу (мегарівня), так і від найменших об’єктів (мікрорівня). В сфері управління, в т.ч. управління потенціалом підприємства це дозволяє розробляти найбільш правильні, а тому — високоефективні рішення.

Інформація виступає в наш час як необхідна умова прийняття управлінських рішень як на рівні світового господарства, так і на рівні держави, на обласному та районному рівні, на рівні сільськогосподарських підприємств і навіть на рівні особистих селянських господарств.

Деякі економісти взагалі вважають, що управління — це інформаційний процес. Одержання, перетворення, аналіз, використання інформації супроводжують процеси управління на всьому їх протязі, від початкової до кінцевої фази. Більше того, сама суть управління в багато - дечому проявляється в інформації, її формуванні і русі. Так що інформацію економісти сміливо називають “хлібом управління”, бо управління потребує інформації не менше, ніж людина — хліба.