Ііі. Додаткова література

1. Біленчук П.Д., Диннік О.Г., Лютий I. О., Скороход О.В. Банківське право: українське та європейське. — К., 1999.

2. Красько I. Договор факторинга // Предпринимательство, хозяйство и право. — 1996. — № 6. — С. 3.

3. Лазарева Т.П. Нетрадиционные формы кредитования внешнеэкономической деятельности / Право и экономика. — 2001. — № 1. — С. 63-68.

4. Лишанский М., Маслова И. Правовое регулирование кредитных отношений // Хозяйство и право. — 1999. — № 4. — С. 132—135.

5. Очкуренко СВ. Проблеми правового регулювання кредитного договору // Вісник Вищого арбітражного суду України. — 1998. — №3.-С. 141-150.

6. Павлодский Е.А. Банковский кредит и способы его обеспечения. - М, 1994.

7. Понікар М.І. Кредитні відносини в сучасних умовах. Зако-нодавство і практика // Вісник Вищого арбітражного суду України. - 1998. - № 1. - С. 179-182.

8. Рябко Л. О разграничении понятий "ссуда" и "кредит" // Предпринимательство, хозяйство и право. — 2000. — № 11. — С. 43—45.

Тема 35. Договір банківського рахунку - 2 години

1. Поняття договору банківського рахунку

2. Порядок відкриття банківського рахунку

3. Права та обов’язки сторін за договором

4. Припинення договору банківського рахунку

1. Поняття договору банківського рахунку

Договір банківського рахунка - це правочин, за яким банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка) грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за ним (ч. І ст. 1066 ЦК України).

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. Положення гл.72 "Банківський рахунок" застосовуються до інших фінансових установ при укладенні ними договору банківського рахунка відповідно до наданої ліцензії, а також застосовуються до кореспондентських рахунків та інших рахунків банків, якщо інше не встановлено законом.

Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

2. Порядок відкриття банківського рахунку

Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам. Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами (ст.1067 ЦК України)

У разі необґрунтованого ухилення банку від укладення договору банківського рахунка клієнт має право на захист відповідно до положень чинного законодавства.

Порядок відкриття рахунків у банках регулює Інструкція про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті, затверджена постановою Правління Національного банку України від 18 грудня 1998 р. № 527 (далі - Інструкція). Ця Інструкція регулює правовідносини, що виникають при відкритті клієнтам банків поточних, депозитних (вкладних) рахунків у національній та іноземній валюті, а також поточних бюджетних рахунків у національній валюті України.

Зокрема банки відкривають рахунки зареєстрованим в установленому чинним законодавством порядку юридичним та фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності, філіям, представництвам, відділенням та іншим відокремленим підрозділам підприємств, у тому числі структурним підрозділам, виділеним у процесі приватизації, представництвам юридичних осіб-нерезидентів, іноземним інвесторам, фізичним особам на умовах, викладених в Інструкції та у договорі між установок) банку і власником рахунка. Умови договору не повинні суперечити вимогам Інструкції.

Рахунки для збереження грошових коштів і здійснення усіх видів банківських операцій відкриваються у будь-яких банках України за вибором клієнта і за згодою цих банків. В Інструкції знято обмеження щодо кількості банківських рахунків, які мають право відкривати господарюючі суб'єкти, на відміну від раніше діючого правила про відкриття не більш як двох поточних рахунків.

Законодавством України передбачено різні правові режими відкриття в установах банків рахунків у національній валюті суб'єктам підприємництва, до яких можна віднести: поточні рахунки у національній валюті підприємствам; депозитні рахунки у національній валюті підприємствам; поточні рахунки відокремленим підрозділам підприємств; поточні рахунки фізичним особам-суб'єктам підприємництва; рахунки для здійснення спільної діяльності без створення юридичної особи; рахунки для формування статутного фонду; рахунки представництвам іноземних суб'єктів господарської діяльності; рахунки нерезидентам-інвесторам; рахунки для здійснення спільної діяльності за участю нерезидентів-інвесторів.

Клієнти банку можуть відкривати лише один рахунок для формування статутного фонду господарського товариства і один рахунок (в іноземній та (або) національній валюті) за кожною угодою сумісної (спільної) діяльності без створення юридичної особи.

Юридичні особи-нерезиденти (крім нерезидентів-інвесторів) можуть відкривати поточні рахунки у національній та іноземній валюті на території України лише своєму представництву. Поточні рахунки у національній валюті представництву юридичної особи-нерезидента відкриваються за наявності індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Юридичні особи-резиденти України можуть відкривати рахунки не тільки у банках України, а й у закордонних банках. Відповідно до п."д" ч.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" Національний банк України надає індивідуальні ліцензії на відкриття резидентами України рахунків у іноземних банках. Порядок надання таких ліцензій встановлений у Положенні про порядок надання індивідуальних ліцензій на відкриття юридичними особами – резидентами України рахунків в іноземних банках, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 5 травня 1999 р. №221. Відповідно до цього Положення термін дії індивідуальної ліцензії на право відкриття та використання рахунків у іноземних банках, яка надається Національним банком України юридичним особам - резидентам України, визначається умовами індивідуальної ліцензії.

Пролонгована чи надана індивідуальна ліцензія на відкриття та використання рахунків у іноземних банках надає юридичній особі - резиденту України право купувати та перераховувати іноземну валюту виключно для виконання тих валютних операцій, які передбачені умовами ліцензії, з урахуванням вимог чинного законодавства України. Режим надходження і використання валютних коштів на вказаний в індивідуальній ліцензії рахунок визначається умовами індивідуальної ліцензії.

У разі проведення перереєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, викликаної змінами назви, організаційно-правової форми, форми власності рахунок закривається. Для відкриття нового рахунка його власник зобов'язаний подати в установу банку заявку, нову копію свідоцтва про державну реєстрацію, зміни до установчих документів, картку зі зразками підписів та відбитком печатки, а також довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України, засвідчені в установленому порядку відповідно до чинного законодавства.