Тема 33. Договір кредиту - 2 години

1. Поняття кредитування

2. Основні види кредиту

3. Поняття кредитного договору

4. Сторони кредитного договору

5. Порядок укладення кредитного договору

6. Способи забезпечення кредиту

1. Поняття кредитування

В умовах розвитку товарно-грошових відносин, у тому числі кредитних відносин, неухильно зростає роль кредитування, яке є основною юридичною формою відносин з надання, використання і повернення грошей. Адже саме кредитування опосередковує використання тимчасово вільних грошей, які накопичуються у суспільстві, для становлення нових підприємницьких структур, впровадження новітніх наукових технологій, розвитку усіх секторів товарного виробництва, задоволення потреб фізичних та юридичних осіб.

У загальному виді під кредитуванням розуміється передання банком позикового капіталу у грошовій формі позичальникові у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" кредит визначається як кошти та матеріальні цінності, що надаються резидентами або нерезидентами в користування юридичним або фізичним особам на певний строк і під проценти. Згідно із зазначеним Законом кредит поділяється на фінансовий, товарний і кредит під цінні папери, що засвідчують відносини позики.

Правові основи надання, використання і повернення кредитів та регулювання взаємовідносин між суб'єктами, що виникають у процесі кредитування, регулюються ЦК України іншими цивільно-правовими законами та нормативно-правовими актами Національного банку України, зокрема положенням "Про кредитування". Відповідно до зазначеного положення НБУ України кредитна операція визначається як договір про надання кредиту, який супроводжується записами за банківськими рахунками, з відповідним відображенням у балансах кредитора та позичальника.

2. Основні види кредиту

Відповідно до Положення Національного банку України "Про кредитування" суб'єкти господарської діяльності можуть використовувати такі форми кредиту: банківський, комерційний, бланковий, консорціумний, лізинговий та іпотечний.

Банківський кредит надається суб'єктам кредитування усіх форм власності в тимчасове користування на умовах, визначених кредитним договором. Банківський кредит поділяється на окремі види за різними підставами. Так, якщо критерієм класифікації є строки використання, то банківські кредити поділяються на:

а) короткострокові - до одного року (можуть надаватися банками у разі тимчасових фінансових труднощів, що виникають у зв'язку з витратами виробництва та обігу, не забезпечених надходженнями коштів у відповідному періоді);

б) середньострокові - до трьох років (можуть надаватись на оплату обладнання, поточні витрати, на фінансування капітальних вкладень);

в) довгострокові - понад три роки (можуть надаватись для формування основних фондів. Об'єктом кредитування можуть бути капітальні витрати на реконструкцію, модернізацію та розширення вже діючих основних фондів, на нове будівництво, на приватизацію та інше).

В залежності від забезпечення банківські кредити поділяються на: забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами); гарантовані (банками, фінансами або майном третьої особи); з іншим забезпеченням (порукою, свідоцтвом страхової організації); незабезпечені (бланкові).

За ступенем ризику банківські кредити класифікуються на такі види: стандартні кредити; кредити з підвищеним ризиком.

За методами надання вони поділяються на такі, що надаються у разовому порядку; відповідно до відкритої кредитної лінії; гарантійні (із заздалегідь обумовленою датою надання, за потребою, із стягненням комісії за зобов'язання).

Комерційний кредит - товарна форма кредиту, яка визначає відносини з питань перерозподілу матеріальних фондів і характеризує кредитну угоду між двома суб'єктами господарської діяльності. Учасники кредитних відносин при комерційному кредиті регулюють свої господарські відносини і можуть створювати платіжні кошти у вигляді векселів - зобов'язань боржника сплатити кредитору зазначену суму у визначений термін.

Відповідно до ст. 1057 ЦК України передбачено правила надання комерційного кредиту, сутність яких полягає у тому, що надається такий кредит як аванс, попередня оплата, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг. До комерційного кредиту відповідно застосовуються положення, що регулюють кредит, якщо інше не встановлено положеннями про договір, з якого виникло відповідне зобов'язання, і не суперечить суті такого зобов'язання.

Об'єктом комерційного кредиту можуть бути реалізовані товари, виконані роботи, надані послуги, стосовно яких продавцем надається відстрочка платежу. В разі оформлення комерційного кредиту за допомогою векселя інші угоди про надання кредиту не укладаються. Погашення комерційного кредиту може здійснюватися шляхом: сплати боржником за векселем; передачі векселя відповідно до чинного законодавства іншій юридичній особі (крім банків та інших кредитних установ); переоформлення комерційного кредиту в банківський. У разі оформлення комерційного кредиту не за допомогою векселя погашення такого кредиту здійснюється на умовах, передбачених договором сторін.

Банк надає кредити фізичним особам у розмірах, що визначаються виходячи з вартості товарів і послуг, які є об'єктом кредитування. Розмір кредиту на будівництво, купівлю і ремонт жилих будинків, садових будинків, дач та інших будівель визначається у межах вартості майна, майнових прав, які можуть бути переданими банку в забезпечення фізичною особою та сумою її поточних доходів, за винятком обов'язкових платежів, протягом 10 років. Строк кредиту встановлюється залежно від цілей об'єкта кредитування, розміру позики, платоспроможності позичальника, причому він не повинен перевищувати 10 років з дня його надання. Фізичні особи погашають кредит шляхом перерахування коштів з особистого вкладу, депозитного рахунку, переказами через пошту або готівкою.

Бланковий кредит може надаватися комерційним банком лише у межах наявних власних коштів (без застави майна чи інших видів забезпечення - лише під зобов'язання повернута кредит) із застосуванням підвищеної процентної ставки надійним позичальникам, які мають стабільні джерела погашення кредиту і перевірений авторитет у банківських колах.

Консорціумний кредит може надаватися позичальнику банківським консорціумом шляхом: акумулювання кредитних ресурсів у визначеному банку з подальшим наданням кредитів суб'єктам господарської діяльності; гарантування загальної суми кредиту провідним банком або групою банків - кредитування здійснюється залежно від потреби в кредиті; зміни гарантованих банками-учасниками квот кредитних ресурсів за рахунок залучення інших банків для участі у консорціумній операції. Положення про порядок здійснення консорціумного кредитування затверджене постановою Правління Національного Банку України від 21 лютого 1996 р. № 37. Консорціуми на постійній основі можуть створюватися для проведення операцій на валютних ринках або для великомасштабних лізингових чи факторингових операцій на ринках позикових капіталів. Члени консорціуму несуть солідарну відповідальність перед позичальниками. Координує дії учасників консорціуму провідний банк (лідер), який представляв його інтереси, але діє у межах повноважень, одержаних від інших учасників консорціуму.

Лізинговий кредит - це відносини між юридичними особами, які виникають у разі оренди майна і супроводжуються укладенням лізингової угоди. Лізинг є формою майнового кредиту.

Іпотечний кредит - це особливий вид економічних відносин з приводу надання кредитів під заставу нерухомого майна. Кредиторами з іпотеки можуть бути іпотечні банки або спеціальні іпотечні компанії, а також комерційні банки. Позичальниками можуть бути юридичні та фізичні особи, які мають у власності об'єкти іпотеки або поручителів, які надають під заставу об'єкти іпотеки на користь позичальника. Предметом іпотеки при наданні кредиту доцільно використовувати: жилі приміщення, квартири, виробничі приміщення, споруди, магазини, земельні ділянки, що є власністю позичальника і не є об'єктом застави за іншою угодою.

Фінансовий кредит – це кошти, що надаються банком-резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа відповідно до законодавства країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством, у позику юридичній або фізичній особі на певний строк, для цільового використання і під проценти.

Товарний кредит - товари, що передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним або фізичним особам на умовах угоди, яка передбачає відстрочку остаточного розрахунку на певний строк і під проценти. Товарний кредит передбачає передачу права власності на товари (результати робіт, послуг) покупцю (замовнику) в момент підписання договору або в момент фізичного одержання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником) незалежно від часу погашення заборгованості.

Кредит під цінні папери, що засвідчують відносини позики, - це кошти, що залучаються юридичною особою - боржником (дебітором) від інших юридичних або фізичних осіб як компенсація вартості випущених (емітованих) таким дебітором облігацій або депозитних сертифікатів. Відповідно до Закону України від 1 грудня 1998 р. "Про внесення змін у деякі закони України з метою підтримки наукової і науково-технічної діяльності" у ст.1 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" вище вказані види кредитів доповнені інвестиційним податковим кредитом.

Інвестиційний податковий кредит визначений як відстрочка плати податку з прибутку, надана суб'єкту підприємницької діяльності на певний строк з метою збільшення його фінансових ресурсів для здійснення інноваційних програм, з наступною компенсацією відстрочених сум у вигляді додаткових надходжень податку через загальне зростання прибутку, що буде отриманий внаслідок реалізації інноваційних програм.

Споживчий кредит - кредит, який надається лише у національній грошовій одиниці фізичним особам - резидентам України на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг і який повертається в розстрочку, якщо інше не передбачено умовами кредитного договору.