Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Сем_нар.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2 Mб
Скачать

2. Сторони договору управління

Сторонами договору управління майном є установник управління, управитель, а у випадках, передбачених договором, - вигодонабувач. Установником управління є власник майна. Якщо власником майна є фізична особа, місце перебування якої невідоме або її визнано безвісно відсутньою, установником управління є орган опіки та піклування.

У випадках, коли власником майна є малолітня особа або фізична особа, яка визнана недієздатною, установником управління може бути опікун або орган опіки та піклування. Якщо власником майна є неповнолітня особа, установником управління є ця особа за дозволом батьків (усиновлювачів) або піклувальника. Коли власником майна є особа, цивільна дієздатність якої обмежена, установником управління визнається її піклувальник.

У разі переходу права власності на майно, що є предметом договору управління, від установника управління до іншої особи договір управління не припиняється, крім випадків, коли право власності на майно переходить внаслідок звернення на нього

стягнення.

Згідно ст. 1033 ЦК України управителем може бути суб'єкт підприємницької діяльності. Із цього правила встановлюються винятки, а саме: управителем не може бути орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування, якщо інше не встановлено законом. Вигодонабувач не може бути управителем.

Повноваження управителя засвідчуються договором управління, тому управитель діє без довіреності. Управитель, якщо це визначено договором про управління майном, є довірчим власником цього майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном. Договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління.

Вигоди від майна, що передане в управління, належать установникові управління. Установник управління може вказати в договорі особу (вигодонабувача), яка має право набувати вигоди від майна, переданого в управління (ст. 1034 ЦК України).

2. Зміст договору управління майном

Істотні умови договору: перелік майна, що передається в управління; розмір і форма плати за управління майном.

Строк договору управління майном встановлюється у договорі управління майном. Якщо сторони не визначили строку договору управління майном, він вважається укладеним на п'ять років. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку останній вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах.

Стороною договору управління виступає установник управління, права та обов’язки якого взаємно кореспондуються з обов’язками і правами управителя. Відповідно до ст. 1037 ЦК України управитель має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав на майно, передане в управління. Він повинен здійснювати управління майном особисто, крім випадків, встановлених ст. 1041 ЦК України. Управитель може відступити від загального правила особистого управління майном і доручити іншій особі (замісникові) вчинити від його імені дії, необхідні для управління майном у випадку, коли це прямо передбачено договором управління майном або якщо цього вимагають інтереси установника управління або вигодонабувача у разі неможливості отримати в розумний строк відповідні вказівки установника управління. Тоді управитель відповідає за дії обраного ним замісника, як за свої власні..

Управитель, вчиняючи фактичні та юридичні дії, пов'язані з управлінням майном, зобов'язаний повідомляти осіб, з якими він вчиняє правочини, про те, що він є управителем, а не власником майна. У правочинах щодо майна, переданого в управління, які вчиняються у письмовій формі, вказується, що вони вчинені управителем. У разі відсутності такої вказівки управитель зобов'язується перед третіми особами особисто.

Установник управління зобов'язаний попередити управителя про те, що майно, яке передається в управління, є предметом договору застави. Якщо установник управління не попередив управителя і сам управитель не знав і не міг знати про те, що майно, яке передане в управління, є предметом договору застави, управитель має право вимагати розірвання договору та виплати належної йому за договором плати відповідно до строку управління цим майном.

Управитель має право на плату, встановлену договором, а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв'язку з управлінням майном. Управитель майном, якщо це передбачено законом або укладеним відповідно до нього договором, має право відраховувати належні йому відповідно до частини першої цієї статті грошові суми безпосередньо з доходів від використання майна, переданого в

управління.