Ііі. Додаткова література

1. Зайцева В. В. Договоры поручения и комиссии. Агентский договор в праве Англии и США// В кн.: Гражданское и торговое право капиталистических государств:

2. Учебник. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Междунар. отношения, 1993. - С. 367-378.

3. Калмыков Ю. X. Комиссия (глава 51) // В кн.: Гражданский кодекс Российской Федерации. Часть вторая. Текст, комментарии, алфавитно-предметный указатель. / Под ред. О. М. Козырь, А. Л. Маковского, С. А. Хохлова. -М.: Международный центр финансово-экономического развития, 1996. - С. 518-526.

4. Кротов М. В. Комиссия (глава 43) // В кн.: Гражданское право, Ч. II. Учебник / Под ред. Ю. К. Толстого, А. П. Сергеева. - М.: ТЕИС, 1996. - С. 560-573.

Тема 31. Договір управління майном - 2 години

1. Поняття договору управління майном

2. Сторони, форма та строк чинності договору

3. Істотні умови договору управління майном

4. Установник управління та довірчий управитель

5. Відповідальність управителя

6. Припинення договору управління майном

1. Поняття договору довірчого управління майном

Найчастіше довірчі відносини виникають на підставі укладених договорів, одним із різновидів яких є договір управління майном. Концепція даного договору базується на загальних засадах цивільно-правових договорів: свободи договору, рівності сторін, платності, судового захисту законних прав та інтересів сторін тощо. До специфічних рис, притаманних договору управління, які визначили його поняття, належать його фідуціарний характер, а також спеціальні вимоги до суб’єктного і об’єктного складу та здійснення цих правовідносин.

Відповідно до ст. 1029 ЦК України договір управління майном - це правочин, за яким одна сторона (установник управління) передає іншій (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління ним в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Договір управління майном може засвідчувати виникнення в управителя права довірчої власності на отримане в управління майно. Законом чи договором управління майном можуть бути передбачені обмеження права довірчої власності управителя.

Форма договору залежить від його предмета. За загальним правилом, договір управління майном укладається у письмовій формі, а щодо нерухомого майна - підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.

Предметом договору управління майном можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права та інше майно. Не можуть бути предметом договору управління майном грошові кошти, крім випадків, коли право здійснювати управління грошовими коштами прямо встановлено законом.

Найчастіше предметом договору управління є підприємство як єдиний майновий комплекс, окремі об'єкти, нерухома річ, цінні папери, майнові права тощо. Не можуть бути предметом договору управління майном грошові кошти, крім випадків, коли право здійснювати управління ними прямо встановлено законом.

Майно, передане в управління, має бути відокремлене від іншого майна установника управління та від майна управителя. Майно, передане в управління, має обліковуватися в управителя на окремому балансі, і щодо нього ведеться окремий облік. Розрахунки, пов'язані з управлінням майном, здійснюються на окремому банківському рахунку. Майно, набуте управителем у результаті управління майном, включається до складу отриманого в управління майна.

Договір управління може укладатися на підставі та за правилами Декрету Кабінету Міністрів від 17 березня 1993 р. №23-93 "Про довірчі товариства". Згідно з цим Декретом довірче товариство - це товариство з додатковою відповідальністю, яке здійснює представницьку діяльність відповідно до договору, укладеного з довірителями майна щодо реалізації їх прав власників.

Крім того, діяльність довірчих товариств регулюється Положенням про порядок обліку та контролю за діяльністю довірчих товариств у ході розміщення приватизаційних паперів, затверджене наказом Фонду державного майна України від 23 березня 1994 р. №153, Типовим договором на обслуговування комерційним банком довірчого товариства, затвердженим наказами Фонду державного майна України і Національного банку України від 24 грудня 1993 р. та від 18 лютого 1994 р. №583/30, а також Типовим договором довірчого товариства з довірителем майна, затверджений наказом Фонду державного майна України, Міністерства фінансів України та Антимонопольного комітету України від 30 серпня 1995 р. №1116/143/7/Н.

Учасники довірчого товариства відповідають за його зобов'язаннями своїми внесками в статутний фонд, а у разі недостатності цих сум - додатково належним їм майном у п’ятикратному розмірі до внеску кожного учасника.

Особливістю довірчого товариства є предмет його діяльності, а також розмір додаткової відповідальності учасників товариства шляхом визначення кратності до розміру внеску учасників. Майном довірителя можуть бути кошти, цінні папери і документа, що засвідчують право власності довірителя.

Відповідно до ст. 4 Декрету "Про довірчі товариства" створене довірче товариство може здійснювати такі види операцій:

- для громадян - схоронність і представницькі послуги для обслуговування майна довірителів;

- для юридичних осіб - розпорядження майном, агентські послуги, ведення рахунків для власників цінних паперів і управління голосуючими акціями, переданими довірчому товариству шляхом участі у загальних зборах акціонерів товариства.