Ііі. Додаткова література

Александрова Т. Г., Мещерякова О. В. Коммерческое страхование (Справочник). -М., 1996.-253 с.

Біленчук Д. П., Біленчук П. Д., Зальотов О. М., Клименко Н. I. Страхове право України. - К.: Атіка, 1999. - 60 с.

Граве К. А., Лунц Л. А. Страхование. - М.: Юрид. лит-ра, 1960. - 76 с.

Журавлев В.Ф., Лазарева Л.И. Обязательства по страхованию. Учебн. пособие — М., 1995.

Журавлев Ю.М., Секерж И.Г. Страхование и перестрахование: теория и практика. — М., 1993.

Залетов О. М., Слюсаренко О. О. Основи страхового права України / За ред. Данилишина Б. М. - К.: BeeZone, 2003. - 384 с.

Осадець С. С. Страхування. - К., 2000. - 599 с.

Пацурія Н. Б. Страхові організації (компанії) яксуб'єкти господарського права // Предпринимательство, хозяйство и право. - 2000. - № 1. - С. 12-17.

Пацурія Н. Б. Система законодавства України про страхову діяльність // Предпринимательство, хозяйство и право. - 2000. - № 3. - С. 20-23.

Пацурія Н. Б. Правовий режим майна страховиків // Предпринимательство, хозяйство и право. - 2000. - № 4. - С. 27-29.

Тарабия X. Страхование гражданско-правовой ответственности владельцев транспортных средств // Предпринимательство, хозяйство и право. - 2000. - № 9. -С. 10-13.

Шиминова М. Я. Страхование: история, действующее законодательство, перспективы. - М., 1989.

Янишев В. Система личного страхования в Украине // Предпринимательство, хозяйство и право. - 2000. - № 10. - С. 24-27.

Тема 29. Договір доручення - 1 година

1. Поняття договору доручення

2. Сторони, форма, строк та предмет договору доручення

3. Обов'язки сторін за договором доручення

4. Припинення договору доручення

1. Поняття договору доручення

Договір доручення - це договір, за яким одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя (ст. 1000 ЦК України).

Договір доручення є консенсуальним, двостороннім, як правило, оплатним, якщо інше не встановлено договором або законом. Представництво від імені другої сторони - основна ознака, що дозволяє відрізняти договір доручення від подібних до нього договорів (договору комісії і договору підряду, у яких сторона, що надає послугу або виконує роботу, завжди виступає від свого імені). За предметом (юридичні дії) він відрізняється від договорів підряду та експедиції, предмет яких становлять здебільшого фактичні дії (або сукупність юридичних і фактичних дій).

Договір доручення спрямований на здійснення повіреним прав довірителя, набуття, зміну та припинення для нього суб'єктивних прав і обов'язків шляхом вчинення юридичних дій. Фізичні і юридичні особи, які є учасниками цивільного обігу, нерідко з тих або інших причин не мають можливості самостійно здійснювати юридичні дії (укладати угоди, виконувати інші правові дії), тому доручають їх вчинення іншим особам, укладаючи з ними договір доручення. За останнім юридичні дії повіреного породжують правові наслідки для довірителя.

Останнім часом сфера застосування договору доручення розширюється, тому що це зручна форма надання посередницьких послуг за участю комерційних організацій - брокерських контор, торгових домів, агентів щодо збуту продукції.

Договір доручення є однією з підстав представництва, а на регульовані ним відносини поширюються загальні норми про представництво. Цей договір регулює лише взаємовідносини довірителя та повіреного, але не їх взаємозв'язки з іншими особами. Для інших осіб, з якими повірений вступає у відносини за дорученням довірителя, має значення лише належне оформлення прав повіреного, що надає можливість установити обсяг наданих йому довірителем повноважень.

Дії повіреного стосовно третіх осіб, здійснені у межах його повноважень, створюють, змінюють і припиняють права та обов'язки безпосередньо для довірителя (особи, яку представляють). Повірений як представник не набуває прав та обов'язків з угод та інших юридичних дій, вчинених з іншими особами. Таким чином, повірений не є стороною правочину, укладеного ним з іншою особою від імені та в інтересах довірителя.

Для виконання договору доручення довіритель, як правило, видає повіреному довіреність, яка виражає повноваження повіреного, визначені умовами цього договору. Довіреність може охоплювати як усі юридичні дії, зазначені у договорі доручення, так і їх частину. При виникненні спору між довірителем і повіреним слід керуватися договором доручення.

Хоча договір доручення має цивільно-правовий характер, однак за допомогою його на повіреного можуть бути покладені обов'язки у сфері не тільки цивільних, а й інших правовідносин (процесуальних, трудових тощо). Так, на підставі договору доручення здійснюється цивільне процесуальне представництво на ведення справи у суді, доручення на одержання заробітної плати довірителя тощо.