Тема 24. Загальні положення про надання послуг - 2 години

1. Поняття та види договору послуг

2. Сторони та форма договору послуг

3. Зміст договору послуг

4. Відповідальність за договором про надання послуг

1. Поняття та види договору послуг

Важливою групою договорів є договори про надання послуг, загальні положення про які встановлені в гл. 63 ЦК України. До договорів про надання фактичних і юридичних послуг належать перевезення, транспортне експедирування, зберігання, доручення, комісії, туристичне обслуговування, інформаційні послуги, фінансові послуги, управління майном тощо. Для всіх договорів про надання послуг загальним є здійснення дій виконавцем на користь замовника, які споживаються в процесі їх вчинення. У цьому полягає основна їх відмінність від договору підряду, які спрямовані на матеріальний результат діяльності підрядника, тобто на матеріальний об’єкт.

У римському приватному праві надання послуг поділялося на наступні групи: надання фізично праці за гроші, надання майнових цінностей у користування за плату, надання духовної діяльності. В радянський період цивільним законодавством договір послуг як такий не виділявся, однак в науковій літературі це питання обговорювалось. Окремі автори вважали, що робота підрядника може передбачати надання послуг, інші притримувались протилежних поглядів, розширюючи поняття послуг до включення у їх число підрядних робіт.

Найбіліше поширення і визнання отримала позиція щодо відокремлення договорів послуг від договорів підряду нематеріального характеру. Договір про надання послуг - це договір, за яким одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатите виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 ЦК України).

У новому ЦК України отримало закріплення більш широке розуміння договорів про надання послуг. З огляду на характер діяльності виконавця послуг, вони поділяються на послуги фактичного характеру - перевезення, зберігання; послуги юридичного характеру – доручення, комісія; комплексні послуги юридичного та фактичного характеру – транспортне експедирування, управляння майном; послуги фінансового характеру – позика, кредит, банківський вклад, банківський рахунок. Положення гл. 63 ЦК України можуть застосуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Договір про надання послуг, як і договір підряду, є двостороннім, тобто сторони мають взаємні права й обов’язки. В умовах ринкових товарно-грошових відносин послуга виступає своєрідним товаром, тому цей договір, як правило, є оплатним. Залежно від визначення моменту укладення договору про надання послуг він може бути реальним та консенсуальним.

2. Сторони та форма договору

Сторонами договору про надання послуг виступають: особа, яка надає послуги, - виконавець та особа, яка отримує послугу, - замовник. На них поширюються загальні правила щодо участі суб’єктів у цивільному обороті. У зв’язку з тим, що послуги пов’язуються переважно з особою, яка їх надає, до неї ставляться відповідні вимоги щодо її цивільно-правового стану. Це означає, що здебільшого виконавець – це суб’єкт підприємницької діяльності, яка має спеціальний дозвіл – ліцензію на надання певного виду послуг;необхідні освіту, кваліфікацію, стаж практичної роботи. Наприклад, зазначені вимоги ставляться до юридичної, медичної, аудиторської, транспортної діяльності, страхування тощо. В договорі про надання послуг можуть фігурувати треті особи, на користь яких виконавець зобов’язаний вчинити певні дії, наприклад, перевезення вантажу за завданням замовника-відправника. Треті особи можуть зазначатися у договорі страхування (вигодонабувачі, застраховані страхувальником особи), договорі банківського вкладу (особи, зазначені вкладником, які мають право на отримування грошових коштів).

Форма договору про надання послуг визначається за загальними правилами щодо форми правочинів, тобто такі договори можуть укладатися як в усній, так і в письмовій формі. Недотримання вимог законодавства стосовно форми договору про надання послуг може тягнути за собою визнання його недійсним.