І. Нормативно-правові акти

ВР [Електронний ресурс] – Режим доступу: htth:zakon.rada.gov.ua

1. Конституція України: Закон  вiд 28.06.1996  № 254к/96

2. Цивільний кодекс України: Кодекс  вiд 16.01.2003  № 435-IV

3. Про дію міжнародних договорів на території України: Закон  вiд 10.12.1991  № 1953-XII

4. Про правові засади цивільного захисту: Закон  вiд 24.06.2004  № 1859-IV

5. Про міжнародні договори України: Закон  вiд 29.06.2004  № 1906-IV

6. Про приєднання України до Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини: Закон  вiд 06.03.2008  № 132-VI

7. Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків: Закон  вiд 08.09.2005  № 2866-IV

8. Про міжнародне приватне право: Верховна Рада України;  Закон  вiд 23.06.2005  № 2704-IV

9. Про наукові парки: Закон  вiд 25.06.2009  № 1561-VI

Іі. Основна література

1. Цивільне право України. Особлива частина: підручник / за ред. О.В. Дзери, Н. С. Кузнєцової, Р.А. Майданика. – 3-тє вид. перероб. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2010.- 91176 с.

2. Харитонов Є.О. Старцев О.В. Цивільне право України: Підручник. – Вид. 2, перероб. і доп. – К.: Істина, 2007. – 816 с.

3. Цивільне право України: Підручник: У 2 т./ Борисова В.І. (кер. авт. кол.), Баранова Л.М., Жилінкова І.В. та ін. За заг. ред. В.І.Борисової, І.В.Спасибо-Фатєєвої, В.Л,Яроцького. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – Т. 2. – 552 с.

4. Цивільне право України: підручник:в 2 т. Т.2/ /за заг. ред. Д.ю.н. , проф. Є.О. Харитонова, к.ю.н. Н.Ю. Голубєвої.- Х.: Одіссей, 2008.- 872 с.Безсмертна Н.В. Сучасні проблеми цивільного права: збірник наукових праць / Н.В.Безсмертна; Наталія Василівна Безсмертна. – К.- Обрії, 2009. – 190 с.

5. Енциклопедія цивільного права України / від. ред.. д.ю.н., професор, академік АПН України Я.М.Шевченко; Інститут держави і права ім.. В.М.Корецького НАН України. – К.: Ін Юре, 2009. – 952 с.

6. Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України в цивільних справах та загальних питань, 1963-2008 рр.: станом на 1 лютого 2009 року. – Вид. 5-те, змін. та доп. – Харків: Одісей, 2009. – 552 с.

7. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: У 2-х т. Т. 1. / За ред.. О.В.Дзери, Н.С.Кузнєцової, В.В.Луця. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 832 с.

Ііі. Додаткова література

1. Голованов Н.М. Обязательственное право. — СПб., 2002.

2. Майданик Р. А. Місце зобов'язання в праві України // Підприємництво, господарство і право. - 2006. - № 4. - С. 3-6.

3. Новицкий И. Б., Лунц Л. А. Общие учения об обязательствах. - М., 1950.

4. Покровский И. А. Основные проблемы гражданского права. - М., 1998.

Тема 2. Заміна осіб у зобов'язанні - 2 години

1. Поняття заміни осіб у зобов'язанні та її відмінність від новації

2. Підстави заміни кредитора у зобов'язанні

3. Правила заміни кредитора у зобов'язанні

4. Зобов'язання, за якими заміна кредитора не допускається

5. Поняття та порядок заміни боржника у зобов'язанні

6. Правові наслідки заміни боржника у зобов'язанні, забезпеченому порукою або заставою

1. Поняття заміни осіб у зобов'язанні та її відмінність від новації

У цивільному обігу приймає участь досить широке коло учасників зобов'язальних відносин. Зобов’язання можуть виникати: а) між юридичними особами; б) між фізичними особами; в) між фізичними та юридичними особами та в інших варіантах суб’єктного складу. В ст. 509 ЦК України передбачається що на підставі зобов’язання один учасник (боржник) зобов’язаний вчинити на користь іншого учасника (кредитора) певне діяння. Ст. 527 ЦК України вимагає, щоб зобов’язання було виконано особисто боржником і передано особисто кредитору, якщо інше не встановлено договором або законом або не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту. Однак суб’єкти зобов’язання та суб’єкти його виконання можуть не збігатися у тому разі, коли це буде встановлено домовленістю сторін. Так само і кредитор у зобов’язанні не завжди зберігає за собою право отримати від боржника виконане за зобов’язанням, наприклад, внаслідок доручення отримати виконане своєму представникові.

З метою захисту прав інтересів сторін ЦК України допускає заміну суб’єктів зобов’язання, встановлюючи при цьому відповідні підстави та правила. Під заміною суб’єктів у зобов’язанні у загальному виді розуміється перехід прав та обов’язків учасників зобов’язальних правовідносин до інших осіб. При цьому можна виділити наступні види заміни суб’єктів у зобов’язанні: заміна кредитора, заміна боржника, заміна третьої особи, заміна одночасно усіх суб’єктів у зобов’язанні. Передання прав та обов’язків суб’єктами у зобов’язанні може мати неодноразовий характер, якщо при цьому дотримані вимоги законодавства та умови правочину.

На відміну від заміни осіб у зобов’язанні новація передбачає заміну одного зобов’язання іншим. Відповідно до положень ст. 604 ЦК України зобов’язання може прибитися за домовленістю сторін про заміну первісного зобов’язання новим зобов’язанням між тими ж сторонами. Основною характеристикою новації є те, що нове зобов’язання виникає на основі первісного при незмінності сторін.