Іі. Основна література

1. Цивільне право України. Особлива частина: підручник / за ред. О.В. Дзери, Н. С. Кузнєцової, Р.А. Майданика. – 3-тє вид. перероб. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2010.- 91176 с.

2. Харитонов Є.О. Старцев О.В. Цивільне право України: Підручник. – Вид. 2, перероб. і доп. – К.: Істина, 2007. – 816 с.

3. Цивільне право України: Підручник: У 2 т./ Борисова В.І. (кер. авт. кол.), Баранова Л.М., Жилінкова І.В. та ін. За заг. ред. В.І.Борисової, І.В.Спасибо-Фатєєвої, В.Л,Яроцького. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – Т. 2. – 552 с.

4. Енциклопедія цивільного права України / від. ред.. д.ю.н., професор, академік АПН України Я.М.Шевченко; Інститут держави і права ім.. В.М.Корецького НАН України. – К.: Ін Юре, 2009. – 952 с.

5. Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України в цивільних справах та загальних питань, 1963-2008 рр.: станом на 1 лютого 2009 року. – Вид. 5-те, змін. та доп. – Харків: Одісей, 2009. – 552 с.

Ііі. Додаткова література

1. Базисные условия поставки в договорах международной купли-продажи "Инкотермс". - М., 1990.

2. Демченко Н. Особливі умови договору купівлі-продажу об'єктів приватизації // Право України. — 1999. — № 11. — С. 49—51.

3. Косинов С. Особенности правовых норм, обеспечивающих защиту прав потребителей по договору купли-продажи // Право України. - 1999. - № 1. - С. 90-92.

4. Крылова З.Г. Ответственность по договору поставки. — М., 1987.

5. Кукина Т.Е. Предмет договора поставки // Право и экономика. - 2001. - № 1. - С. 19-27.

6. Луць В.В. Контракта у підприємницькій діяльності. — К., 1999.

7. Наумова Л. Договор поставки: наиболее типичные ошибки // Хозяйство и право. — 1999. - № 2. — С. 106—108.

8. Стаматина М. Договір поставки у нових ЦК України та ГК України // Підприємництво, господарство і право. - 2003. - № 9.

9. Юдін СО. Міжнародний договір купівлі-продажу. — Харків, 1994.

Тема 10. Договір даруваня - 2 години

1. Поняття та види договору дарування

2. Форма та сторони договору дарування

3. Договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому

4. Договір дарування з покладенням на обдарованого обов'язку на користь третьої особи

5. Пожертва

6. Відповідальність сторін за договором дарування

1. Поняття та види договору дарування

Договір дарування - це правочин, за яким одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність (ст.717 ЦК України).

Договір дарування належить до групи договорів про безоплатне передання майна однією особою у власність другої особи. Дарування може бути здійснене лише власником майна, що є дарунком. При цьому обдаровуваний набуває право власності на майно, якого раніше у нього не було.

Договір дарування передбачає волевиявлення обох сторін, тобто він є не лише актом розпорядження майном з боку власника-дарувальника, а й актом прийняття подарунка обдаровуваним. Як правило, згода обдаровуваного на укладення договору дарування заздалегідь не з’ясовується, вона найчастіше передбачається із самої поведінки обдаровуваного. Якщо згоду на прийняття майна в тій або іншій формі не виражено, договір не можна визнати укладеним.

Отже, для вчинення дарування необхідне не тільки волевиявлення дарувальника, а й згода обдаровуваного. Подарунок - не завжди благо для обдаровуваного. В останнього можуть бути різні причини, у тому числі етичного характеру, для відмови від подарунка. Згідно зі ст.722 ЦК України право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття. Дарувальник, який передав річ підприємству, організації транспорту, зв'язку або іншій особі для вручення її обдаровуваному, мре право відмовитися від договору дарування до вручення речі обдаровуваному. Якщо дарунок направлено обдаровуваному без його попередньої згоди, дарунок є прийнятим, якщо обдаровуваний негайно не заявить про відмову від його прийняття.

Прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо) є прийняттям дарунка.

Не є договорами дарування акти щодо преміювання колективів працівників або окремих працівників, щодо надання профспілками безоплатної матеріальної допомоги працівникам тощо. Безоплатні майнові надання, що мають цільовий характер, відбуваються на підставі адміністративних або інших вольових актів організацій. Вони перебувають за межами правил ЦК України і регулюються нормами не цивільного, а інших галузей права (трудового, адміністративного). Тому в цих випадках організації, що передають майно, не виступають як дарувальники - суб'єкти цивільного права.

Як договори купівлі-продажу і міни, так і договір дарування спрямовані на припинення права власності у однієї сторони (дарувальника) і виникнення права власності у другої (обдаровуваного) на передане майно. Отже, дарувальник мре бути власником цього майна до моменту його передання.

Договір дарування за юридичним змістом кваліфікується як:

1) договір дарування безоплатний. Безоплатність - це одна з істотних ознак договору дарування. Тому будь-яке зустрічне майнове надання з боку особи, яка одержує майно у власність, свідчить про відсутність дарування. Якщо договір укладений під умовою зустрічного задоволення з боку обдаровуваного, він не може бути визнаний договором дарування;

2) договір дарування може бути як реальним, так і консенсуальним. Коли дарувальник передав безоплатно майно у власність обдаровуваного, тоді договір дарування вважається укладеним з моменту передання майна обдаровуваному. У цьому разі договір дарування є реальним. Цей договір може бути і консенсуальним - коли дарувальник зобов'язується передати обдаровуваному майно (дарунок) у власність у майбутньому.

Юридичне значення мре не тільки безпосереднє безоплатне передання майна від дарувальника до обдаровуваного, а, за певних умов, і обіцянка подарувати майно. Отже, на відміну від раніше чинних норм, що передбачали винятково реальний характер договору дарування, за ЦК України договір дарування може бути і консенсуальним.

3) договір дарування, як правило, односторонній. Однак він може бути двостороннім, якщо у договорі передбачений обов'язок обдаровуваного на користь третьої особи.