Іі. Основна література

1. Цивільне право України. Особлива частина: підручник / за ред. О.В. Дзери, Н. С. Кузнєцової, Р.А. Майданика. – 3-тє вид. перероб. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2010.- 91176 с.

2. Харитонов Є.О. Старцев О.В. Цивільне право України: Підручник. – Вид. 2, перероб. і доп. – К.: Істина, 2007. – 816 с.

3. Цивільне право України: Підручник: У 2 т./ Борисова В.І. (кер. авт. кол.), Баранова Л.М., Жилінкова І.В. та ін. За заг. ред. В.І.Борисової, І.В.Спасибо-Фатєєвої, В.Л,Яроцького. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – Т. 2. – 552 с.

4. Енциклопедія цивільного права України / від. ред.. д.ю.н., професор, академік АПН України Я.М.Шевченко; Інститут держави і права ім.. В.М.Корецького НАН України. – К.: Ін Юре, 2009. – 952 с.

5. Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України в цивільних справах та загальних питань, 1963-2008 рр.: станом на 1 лютого 2009 року. – Вид. 5-те, змін. та доп. – Харків: Одісей, 2009. – 552 с.

Ііі. Додаткова література

1. Боднар Т. В. Виконання договірних зобов'язань у цивільному праві. - К., Юрінком Інтер, 2005.

2. Зобов'язальне право: теорія і практика. Навч. посібник / О. В. Дзера, Н. С. Кузнецова, В. В. Луцьта ін.; За ред. О. В. Дзери. - К.: Юрінком Інтер, 1998.

3. Иоффе О. С. Обязательственное право. - М., 1975.

Тема № 6. Відповідальність за порушення зобов’язання – 2 год.

1. Поняття та значення цивільно-правової відповідальності за порушення зобов’язання

2. Поняття, правові наслідки порушення зобов’язання

3. Прострочення боржника та прострочення кредитора

4. Умови відповідальності за порушення зобов’язання

5. Підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання

6. Відповідальність за порушення грошового зобов’язання

7. Збитки і неустойка

1. Поняття та значення цивільно-правової відповідальності за порушення зобов’язання

Відповідальність – одна із основних юридичних категорій, яка досить багатозначна за своїм змістом і використовується у різних значеннях. Виділяють соціальну, моральну, політичну, юридичну та інші види відповідальності. Соціальна відповідальність – найбільш узагальнююче поняття, яке охоплює всі існуючі види відповідальності, з цієї точки зору моральна і юридична відповідальність виступають її різновидами.

Юридична відповідальність – це передбачена законом міра державно-примусового зазнання особою втрат особистого і майнового характеру за вчинене нею правопорушення. Залежно від галузевої приналежності розрізняють такі види юридичної відповідальності: конституційну, цивільно-правову, матеріальну, дисциплінарну, адміністративну та кримінальну.

Підставою для застосування цивільно-правової відповідальності є вчинення цивільного правопорушення, а саме: невиконання та неналежне виконання суб’єктом цивільних правовідносин договірного зобов’язання, а також заподіяння позадоговірної шкоди іншому суб’єкту. Мета відповідальності полягає у відновленні прав потерпілого особою, яка такі права порушила. Крім відновлення прав потерпілого, відповідальність спричиняє несприятливі наслідки у майновій сфері правопорушника.

Цивільно-правова відповідальність характеризується наступними основними ознаками:

1) державний і суспільний осуд порушника – негативна оцінка держави і суспільства вчиненого цивільного правопорушення і особи правопорушника, юридична реакція на порушення норм, встановлених державою, що дозволяє відмежувати цивільну відповідальність від інших випадків застосування несприятливих наслідків;

2) державний примус виражається у тому, що цивільна відповідальність, встановлена у правових нормах, реалізується шляхом застосування примусової сили держави;

3) негативні несприятливі наслідки у майновій сфері правопорушника означають втрату або зменшення належних йому майнових благ. Такими несприятливими для правопорушника майновими втратами можуть бути, наприклад, відшкодування збитків та моральної шкоди, стягнення з нього неустойки тощо;

3 урахуванням названих ознак відповідальність в цивільному праві можна визначити як правовідношення, що виникає у зв'язку з порушенням встановленого договором або законом обов'язку, що має змістом засудження особи правопорушника та його протиправної поведінки, що виражається у покладанні на винну особу негативних майнових наслідків, які забезпечуються державним примусом.

Значення цивільної відповідальності виражається в її функціях. Традиційно в юридичній літературі виділяють три функції ци­вільно-правової відповідальності: превентивну (профілактичну), репресивну (каральну) і компенсаційну.

Превентивна (профілактична) функція спрямована на попередження правопорушень шляхом впливу на свідомість і поведінку потенційних правопорушників. Покладання державою обов'язку відшкодування збитків, що стали результатом винного правопорушення, спричиняє виховний вплив на самого правопорушника, а також на інших схильних до правопорушення осіб.

Репресивна (каральна) функція полягає у покладенні покарання на правопорушника, що призводить до негативних наслідків для винної особи. Інакше кажучи правопорушник повинен нести додаткові обтяження у вигляді позбавлення або обмеження цивільного права, приєднання до порушеного обов’язку нового обов’язку тощо.

Компенсаційна функція виражається у обов’язку відшкодувати потерпілому завдану шкоду, виконання якого забезпечується примусовою силою держави. Відшкодування збитків, сплата неустойки за рахунок правопорушника або втрата ним завдатку спрямовані на відновлення порушеної майнової сфери потерпілого.

Деякі цивілісти виділяють сигналізаційну функцію, яка набуває відповідного значення для майбутніх партнерів порушника, оскільки служить сигналом про можливість прояву з його боку протиправної поведінки, що призведе до майнових втрат.

Отже, цивільно-правовій відповідальності властиві всі вище зазначені функції, але це не означає, що вони притаманні їй рівною мірою. Оскільки цивільно-правова відповідальність спрямована на відновлення потерпілої особи у попередньому правовому та майновому стані, який існував до порушення законних прав та інтересів, компенсаційна функція набуває домінуючого значення.

До принципів цивільної відповідальності можна віднести принципи законності, справедливості, індивідуалізації та диференціації, розумності, рівності сторін, повного відшкодування шкоди.

Види цивільно-правової відповідальності визначаються за різноманітними критеріями, які дозволяють охопити усю сукупність правових можливостей покладання на правопорушника додаткових обтяжень. Залежно від підстав застосування розрізняють відповідальність договірну і недоговірну. Залежно від кількості зобов’язаних суб’єктів відповідальність може бути персональною та спільною. Спільна відповідальність за участю двох і більше боржників поділяється на часткову, солідарну і субсидіарну. В залежності від розміру і обсягу відповідальність можна поділити на повну, обмежену і підвищену (кратну).