Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Сем_нар.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2 Mб
Скачать

2. Припинення зобов'язання виконанням

Виконання зобов'язання є найбільш оптимальною підставою його припинення. Власне кажучи, зобов'язання для того і встановлюються (як договором, так і законом), щоб бути згодом виконаними.

Зобов'язання має виконуватися лише належним його виконанням відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.ст. 526, 599 ЦК України).

Належне виконання зобов’язання – це виконання його належним боржником належному кредитору в належному місці, в належний строк, належним способом, в належному обсязі з дотриманням усіх інших вимог і принципів виконання зобов’язання. Якщо сторони зобов’язання порушують хоча би одну з умов його належного виконання, зобов’язання не припиняється, а змінюється (трансформується), оскільки до основного зобов’язання на боржника покладається додаткове зобов’язання або основне зобов’язання замінюється іншим зобов’язанням. Виконання додаткових зобов’язань, як правило, не звільняє боржника від реального виконання основного зобов’язання. Лише після того, як сторони виконають усі дії, спрямовані на повне виконання основного та акцесорних зобов’язань, що його супроводжують, воно вважатиметься припиненим.

3. Припинення зобов'язання переданням відступного

Передання відступного припиняє зобов'язання, якщо на те є згода сторін. Відступне – це взаємна домовленість сторін, за якою боржник взамін виконання покладеного на нього зобов’язання передає кредиторові певне майно, гроші, після чого між ними припиняється правовий зв’язок. Саме передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо) за згодою останнього і є підставою припинення зобов'язання. Розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами (ст. 600 ЦК України).

Домовленість про відступне, як правило, досягається уже в процесі виконання зобов'язання, у тому числі й після закінчення зазначеного в зобов'язанні строку або терміну. Відступне слід відрізняти цесії, оскільки відступне – це заміна одного зобов’язання іншим зобов’язанням при незмінності його сторін, а при цесії, навпаки, - відбувається заміна кредитора іншим кредитором при незмінності самого зобов’язання. Відступне приводить до повного припинення юридичного зв'язку між сторонами.

4. Припинення зобов'язання зарахуванням

З волі сторін зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги (ст. 601 ЦК України).

Зарахування – це такий спосіб припинення зобов’язання, за якого погашаються зустрічні вимоги і здійснюється за наявності таких умов:

а) вимоги сторін мають бути зустрічними, тобто сторони одночасно беруть участь у двох зобов'язаннях і при цьому кредитор за одним зобов'язанням є боржником в іншому зобов'язанні. Можливе одночасне зарахування кількох зобов'язань кожної із сторін, а також зарахування одночасно за зобов'язаннями трьох і більше учасників, наприклад, зарахування вимог боржника до фактора у договорі факторингу, заснованих на його договорі з клієнтом (ст. 1085 ЦК України);

б) вимоги мають бути однорідними, тобто в обох зобов’язаннях повинні бути речі одного роду, зокрема, гроші. При цьому слід мати на увазі, що сторони з метою проведення зарахування, своєю домовленістю не можуть змінювати предмет вимог (наприклад, оцінити речі в грошах). Така штучна однорідність не має правового значення, і зарахування стає неможливим;

в) настання строку (терміну) виконання зустрічних зобов’язань, тобто. Необхідно, щоб строк виконання зобов'язань або вже настав, або був визначений моментом вимоги кредитора, або щоб термін не був вказаний взагалі, тобто виконання можна було вимагати в будь-який момент;

г) безспірність зустрічних вимог, тобто відсутність між сторонами спору стосовно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо. Якщо одна сторона звернулася із заявою про зарахування, а інша сторона зобов'язання протиставить цій вимозі заперечення стосовно характеру, терміну, розміру виконання тощо, то в такому випадку спір підлягає судовому розгляду і зарахування можливе лише за рішенням суду .

Згідно з ч.2 ст. 601 ЦК України зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Можливість зарахування за заявою однієї зі сторін водночас означає неприпустимість заперечування зарахування іншою стороною.

Не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом (ст. 602 ЦК України) .

Особливості має зарахування у разі заміни кредитора. У цьому випадку боржник має право пред'явити проти вимоги нового кредитора свою зустрічну вимогу до первісного кредитора, але зарахування проводиться, якщо вимога виникла на підставі, що існувала на момент одержання боржником письмового повідомлення про заміну кредитора, і строк вимоги настав до його одержання, або цей строк не встановлений чи визначений моментом пред'явлення вимоги.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора, зарахування проводиться, якщо вимога виникла на підставі, що існувала на момент пред'явлення боржникові вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання (ст. 603 ЦК України). Особливість зарахування полягає в тому, що воно може припинити одразу два зустрічних зобов'язання - за умови рівності обсягу вимог. Якщо ж зустрічні вимоги нерівні, то може мати місце часткове зарахування: більше за обсягом зобов'язання продовжує існувати у частині, що перевищує менше.