7. Поділ та перерозподіл спадщини між спадкоємцями

Частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними (ст. 1278 ЦК України). Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки у натурі.

Спадкоємці, які протягом не менш як одного року до часу відкриття спадщини проживали разом із спадкодавцем однією сім'єю, мають переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ їм у натурі предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку в розмірі частки у спадщині, яка їм належить.

Спадкоємці, які разом із спадкодавцем були співвласниками майна, мають переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ їм у натурі цього майна, у межах їх частки у спадщині, якщо це не порушує інтересів інших спадкоємців, що мають істотне значення.

Таким чином, у разі прийняття спадщини кількома спадкоємцями відбувається поділ спадщини - спадкоємці стають співвласниками майна, співкредиторами і співборжниками відповідно до тих прав і обов'язків, що перейшли до них у порядку спадкового правонаступництва. Як правило, поділ спадщини здійснюється за взаємною згодою всіх спадкоємців. У разі спору справа про поділ майна розглядається у судовому порядку.

При поділі спадщини або виділенні частки одного із спадкоємців майно поділяється у натурі, якщо це можливо без шкоди для його господарського призначення. Якщо спадкоємцями є громадяни, то поділ або виділення залежить від їх розсуду. При спадкуванні за законом спадкове майно поділяється порівну. При спадкуванні за заповітом майно поділяється відповідно до вказівок заповідача.

Якщо спадкодавець перебував у зареєстрованому шлюбі, то поділу підлягає не все майно, нажите подружжям у шлюбі, а лише частка, що належить померлому. Із загального майна має бути виділена частка вдови (вдівця). Це не виключає її (його) участі як спадкоємця у поділі спадщини.

Перерозподіл спадщини. Якщо після спливу строку для прийняття спадщини і після розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці (чч.2, 3 ст. 1272 ЦК), вона підлягає перерозподілу між ними. Такі спадкоємці мають право вимагати передання їм у натурі частини майна, яке збереглося, або сплати грошової компенсації.

Якщо майно, на яке претендує спадкоємець, що пропустив строк для прийняття спадщини, перейшло як відумерле до територіальної громади і збереглося, спадкоємець має право вимагати його передання у натурі. У разі його продажу спадкоємець має право на грошову компенсацію (ст. 1280 ЦК).

Пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців. Згідно зі ст. 1281 ЦК спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про борги останнього. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, в строки, встановлені чч.2 і 3 ст.1281, позбавляється права вимоги.

Спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але у межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі (ст. 1282 ЦК).

Відповідальність спадкоємців за боргами спадкодавця випливає із суті універсального правонаступництва. Спадкоємці, які прийняли спадщину, відповідають за боргами спадкодавця. Кожний із спадкоємців відповідає у межах одержаної частки. Якщо предмет зобов'язання неподільний, то спадкоємці несуть солідарну відповідальність.

До боргів спадкодавця, що обтяжують спадщину, належать його перехідні у порядку спадкування цивільно-правові зобов'язання, зокрема ті, що виникли з договорів або із заподіяння шкоди спадкодавцем. Не переходять у порядку спадкування зобов'язання, які вимагають лише особистого виконання їх боржником.

Спадкоємці, які прийняли спадщину, відповідають за боргами спадкодавця пропорційно спадковій частці, одержуваній кожним з них. Відповідальність останніх є частковою.