4. Перехід права на прийняття спадщини

Якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, який залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців (ст. 1276 ЦК України).

Спадковою трансмісією називається перехід у спадщину права на прийняття спадщини. Право на прийняття або на відмову від прийняття спадщини, яке виникло внаслідок її відкриття, може переходите у порядку спадкування. Тому спадкоємці особи, яка має право на спадкування, якщо вона померла до прийняття відкритої спадщини, мають право здійснити це замість неї. Такий перехід права на прийняття спадщини, не прийнятої померлим спадкоємцем, іменується спадковою трансмісією, а особи, які успадковують замість померлого трансмітента, - трансмісарами.

Спадкова трансмісія можлива за наявності двох умов: якщо спадщину відкрито (спадкодавець помер) і слідом за спадкодавцем помирає спадкоємець, не встигнувши у встановлений законом строк прийняти спадщину або відмовитися від неї. Спадкову трансмісію не можна ототожнювати зі спадкуванням за правом представлення.

Відмінності спадкової трансмісії від спадкування за правом представлення полягають у наступному:

1) спадкування за правом представлення можливо лише у разі спадкування за законом, а спадкова трансмісія - у разі спадкування як за законом, так і за заповітом;

2) у разі спадкування за правом представлення спадкоємцями можуть бути лише спадкоємці спадкодавця, які вказані у ч. З ст. 1266 ЦК України, а при спадковій трансмісії успадковують будь-які спадкоємці особи, яка не встигла прийняти спадщину;

3) спадкування за правом представлення має місце у тому випадку, якщо спадкоємець, який мав би право на спадкування, помер до смерті спадкодавця, тобто до відкриття спадщини, а спадкова трансмісія настає, якщо спадкоємець помер після відкриття спадщини, не встигнувши її прийняти.

5. Відумерлість спадщини

У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем її відкриття.

Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов'язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, заявлені відповідно до ст. 1231 ЦК. України. Спадщина, не прийнята спадкоємцями, охороняється до визнання її відумерлою відповідно до ст. 1283 ЦК України.

6. Охорона спадкового майна та управління спадщиною

Охорона спадкового майна – це здійснення комплексу організаційно-правових заходів в інтересах спадкоємців, відказоодержувачів та кредиторів спадкодавця з метою збереження його до прийняття спадщини спадкоємцями.

Нотаріус за місцем відкриття спадщини, а у населених пунктах, де його немає, - відповідні органи місцевого самоврядування з власної ініціативи або за заявою спадкоємців вживають заходів щодо охорони спадкового майна.

Охорона спадкового майна триває до закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Витрати на охорону спадкового майна відшкодовуються спадкоємцями відповідно до їх частки у спадщині.

Якщо спадкування здійснюється не тільки за заповітом, а й за законом, виконавець заповіту, якого призначив спадкодавець, вживає заходів щодо охорони всієї спадщини. Спадкоємці за законом мають право призначити іншу особу, яка вживатиме заходів до охорони частини спадщини, що спадкується за законом.

Якщо у складі спадщини є майно, яке потребує утримання, догляду, вчинення інших фактичних чи юридичних дій для підтримання його в належному стані, нотаріус, а у населених пунктах, де його немає, - відповідний орган місцевого самоврядування, у разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту укладають договір на управління спадщиною з іншою особою.

Особа, яка управляє спадщиною, має право на вчинення будь-яких необхідних дій, спрямованих на збереження спадщини до появи спадкоємців або до прийняття спадщини. Особа, яка управляє спадщиною, має право на плату за виконання своїх повноважень.