6. Право на обов’язкову частку у спадщині

В інтересах неповнолітніх і непрацездатних спадкоємців закон обмежує свободу заповіту, передбачаючи коло так званих обов'язкових спадкоємців. Згідно зі ст. 1241 ЦК України неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення. До обов'язкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов'язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, що перейшли до неї як до спадкоємця.

Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов'язкову частку в спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов'язкову частку.

Закон не пов'язує виникнення права на обов'язкову частку в спадщині у названих осіб із спільним проживанням із спадкодавцем і веденням із ним спільного господарства. Право на обов'язкову частку в спадщині не може залежати від згоди інших спадкоємців на її одержання, тому що закон не передбачає необхідності їх згоди.

Обов'язкова частка у спадщині визначається з урахуванням усіх спадкоємців за законом тієї черги, які за відсутності заповіту закликалися б до спадкування. Заповіти, які порушують право на обов'язкову частку в спадщині, визнаються недійсними не повністю, а лише в частині належних спадкоємцям обов'язкових часток.

Таким чином, ЦК містить багато суттєвих новел щодо заповіту. За останнім не тільки можуть передаватися майнові права та обов’язки

І. Нормативно-правові акти

ВР [Електронний ресурс] – Режим доступу: htth:zakon.rada.gov.ua

1. Конституція України: Закон  вiд 28.06.1996  № 254к/96

2. Цивільний кодекс України: Кодекс  вiд 16.01.2003  № 435-IV

3. Про дію міжнародних договорів на території України: Закон  вiд 10.12.1991  № 1953-XII

4. Про адвокатуру: Закон  вiд 19.12.1992  № 2887-XII

5. Про нотаріат: Закон  вiд 02.09.1993  № 3425-XII

6. Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства: Закон  вiд 04.02.1994  № 3929-XII

7. Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей: Закон  вiд 21.09.1999  № 1068-XIV

8. Про охорону культурної спадщини: Закон  вiд 08.06.2000  № 1805-III

9. Про громадянство України: Закон  вiд 18.01.2001  № 2235-III

10. Про захист конституційних прав громадян на землю: Закон  вiд 20.01.2005  № 2375-IV

11. Про ратифікацію Угоди про вивезення та ввезення культурних цінностей: Закон  вiд 11.01.2006  № 3304-IV

12. Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації: Закон, Перелік  вiд 23.09.2008  № 574-VI

Іі. Основна література

1. Цивільне право України. Особлива частина: підручник / за ред. О.В. Дзери, Н. С. Кузнєцової, Р.А. Майданика. – 3-тє вид. перероб. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2010.- 91176 с.

2. Харитонов Є.О. Старцев О.В. Цивільне право України: Підручник. – Вид. 2, перероб. і доп. – К.: Істина, 2007. – 816 с.

3. Цивільне право України: Підручник: У 2 т./ Борисова В.І. (кер. авт. кол.), Баранова Л.М., Жилінкова І.В. та ін. За заг. ред. В.І.Борисової, І.В.Спасибо-Фатєєвої, В.Л,Яроцького. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – Т. 2. – 552 с.

4. Енциклопедія цивільного права України / від. ред.. д.ю.н., професор, академік АПН України Я.М.Шевченко; Інститут держави і права ім.. В.М.Корецького НАН України. – К.: Ін Юре, 2009. – 952 с.

5. Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України в цивільних справах та загальних питань, 1963-2008 рр.: станом на 1 лютого 2009 року. – Вид. 5-те, змін. та доп. – Харків: Одісей, 2009. – 552 с.