Ііі. Додаткова література

Бегичев А. В. Проблемы правового регулирования ответственности наследника по долгам наследодателя // Нотариус. - 2000. - № 6. - С. 29-34.

Васильченко В. Можливість рецепції стародавнього римського порядку спадкування за законом у сучасному спадковому праві України // Право України. -1997. - № 5. - С. 46-49.

Васильченко В. В. Рецепція римського спадкового права в сучасному спадковому праві України. Автореф.дис.... канд. юрид. наук: 12.00.03. - К., 1997.-26 с.

Васильченко В. В. Римське спадкове право на тлі права сучасного. Монографія. — Запоріжжя, 1999.

Дроников В. К. Наследование по завещанию в советском праве. - К.: Издательство Киевского государственного университета им. Т. Г. Шевченко, 1957. -136 с.

Дроников В. К. Наследственное право Украинской ССР. -К.: Вища школа, 1974. -160 с.

Заіка Ю. О. Становления і розвиток спадкового права в Україні. Монографія. - К., 2004 - --- 280 с.

Заіка Ю. О. Спадкове право в Україні: Становления і розвиток: Монографія. 2-е вид.-К.: КНТ, 2007.-288 с.

Зайцев О.Л. Право спадкування землі в Україні. Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. — Харків, 2000. - 20 с.

2000. - 222 с.

Красавчиков О. А. Юридические факты в советском гражданском праве. - М.: Госюриздат, 1958. - 183 с.

Майданик Р. А. Спадковий договір у цивільному праві України // Університетські наукові записки Хмельницького університету управління і права. - 2007. - № 2 (22) -С. 90-105.

Немков А. М. Очерки истории наследственного права. - Воронеж: Издательство Воронежского университета. - 1979. - 97 с.

Никитюк П. С. Наследственное право и наследственный процесс. - Кишинев: Штиинца, 1973.-258 с.

Орлова Н. В. Правовая природа выморочного имущества// Вопросы советского гражданского права / Под ред. Д. М. Генкина.-М.: Госюриздат, 1955.-С. 117-135.

Рабовська С. Я. Спадкування прав засновника (учасника) корпоративного підприємства: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. - К., 2007. - 20 с.

Ромовська 3. Реформа спадкового права//Українське право. - 1997. - № 1. -С. 101-107.

Рябоконь Є. О. Повноваження виконавця заповіту // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка: Юридичні науки. - 2004. - Вип. 56. - С. 32-35.

Серебровский В. И. Очерки советского наследственного права. - М.: Издательство Академии наук СССР, 1953. - 240 с.

Фурса С. Я., Фурса Є. I. Спадкове право. Теорія та практика. - К.: Атіка, 2002. -496 с.

ЧуйковаВ. Ю. Правові питанияспадкування за заповітом: Автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.03.-X., 1999.- 19 с.

Шахрайчук І.А. Спадкове право України (ретроспективний аналіз). Навч. посібник. — Дніпропетровськ, 2000 (222 с).

Шевчук Л. В. Заповіт як підстава виникнення правонаступництва в цивільному праві України. Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03. - К., 2001. - 17 с.

Тема 59. Спадкування за заповітом - 2 години

1. Поняття та основні права заповідача

2. Форма заповіту

3. Заповідальний відказ

4. Покладення заповідачем на спадкоємців інших обов'язків

5. Правове регулювання окремих виді заповітів

6. Право на обов’язкову частку у спадщині

1. Поняття та основні права заповідача

Спадкування за заповітом є одним з видів спадкування, який регулюється гл. 85 ЦК України. Воно посідає домінуюче місце у порівнянні із спадкуванням за законом, оскільки лише після з’ясування усіх аспектів стосовно наявності чи відсутності заповіту закликаються до спадкування спадкоємці за законом.

Заповіт - це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст. 1233 ЦК України). Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Це право на заповіт вона здійснюється особисто, отже вчинення заповіту через представника не допускається.

Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Крім того, заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування. Водночас заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини.

У разі смерті особи, яка була позбавлена права на спадкування, до смерті заповідача, позбавлення її права на спадкування втрачає чинність. Діти (внуки) цієї особи мають право на спадкування на загальних підставах.

Заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому. При цьому заповідач вправі скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Якщо заповідач розподілив між спадкоємцями у заповіті лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частина його обов'язків, що є пропорційною до одержаних ними прав. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

Заповідач наділений правом у будь-який час скасувати заповіт або внести до нього зміни. Оскільки за життя спадкодавця складений ним заповіт не покладає на нього будь-яких правових обов'язків стосовно спадкоємців і не створює будь-яких прав для останніх, заповідач вправі в будь-який час його скасувати або змінити.

Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який складено пізніше, скасовує попередній повністю або у тій частині, у якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не поновлює заповіту, який заповідач склав перед ним. Якщо новий заповіт, складений заповідачем, визнаний недійсним, чинність попереднього заповіту не поновлюється, крім випадків, встановлених ст.ст.225, 231 ЦК України.

Заповідач має право у будь-який час внести до заповіту зміни. Скасування заповіту, внесення до нього змін проваляться заповідачем особисто. Скасування заповіту, внесення до нього змін проваляться у порядку, встановленому ЦК для посвідчення заповіту (ст. 1254 ЦК України).