Ііі. Додаткова література

1. Антимонов Б. С. Гражданская ответственность за вред, причиненный источником повышенной опасности. - М., 1952.

2. Белякова А. М. Имущественная ответственность за причинение вреда. - М., 1972.

Тема 54. Відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я або смертю - 1 година

1. Поняття відповідальності за ушкодження здоров'я або спричинення смерті

2. Суб’єкти права на відшкодування шкоди

3. Визначення розміру відшкодування шкоди

4. Порядок відшкодування шкоди

1. Поняття відповідальності за ушкодження здоров'я або спричинення смерті

Відповідно до Конституції України (ст. 3) життя людини є вищою соціальною цінністю. У цивільному законодавстві за життям визнається правова природа особистого немайнового блага. Поза всяких сумнівів життя є найважливішим серед особистих немайнових благ, оскільки за його відсутністю усі інші права особи втрачають свій сенс.

Під поняттям "життя людини" слід розуміти природне (біологічне, психічне і духовне) існування та соціальне функціонування людського організму як єдиного цілого. Право на життя, відповідно до ст. 281 ЦК України, є невід'ємним.

Здоров'я людини на рівні з її життям визнається однією із найвищих соціальних цінностей. Під поняттям "здоров'я" слід розуміти стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб і фізичних дефектів (ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров'я). При визначенні даного немайнового блага слід визнати наявний стан життєдіяльності організму, який визначається системою якісних та кількісних медичних показників. При цьому слід зауважити, що здоров'я як особисте немайнове благо має свій вияв не лише в організмі, тобто в тілі людини, а й психічних процесах, стан яких також впливає на людський організм. Тому потрібно говорити не лише про соматичне здоров'я, а й про специфічну складову цього блага - психічне здоров'я і відповідно про специфічну низку повноважень, щ пов'язані з цим.

Суспільство і держава відповідальні перед сучасним і майбутнім поколіннями за рівень здоров'я і збереження генофонду народу України, забезпечують пріоритетність охорони здоров'я в діяльності держави, поліпшення умов праці, навчання, побуту і відпочинку населення, розв'язання екологічних проблем, вдосконалення медичної допомоги і запровадження здорового способу життя. Зокрема, основні принципи та напрями державної політики щодо попередження куріння тютюнових виробів, зниження рівня їх вживання серед населення, обмеження доступу до них дітей, охорони здоров'я населення від шкоди, що завдається їхньому здоров'ю внаслідок розвитку захворювань, інвалідності, а також смертності, спричинених курінням тютюнових виробів, врегульовані Законом України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" від 22 вересня 2005 року (ВВРУ, 2005. № 52. Ст. 565).

Відповідно до ч. 2 ст. 281 ЦК України, фізична особа має право захищати своє життя та здоров'я, а також життя та здоров'я іншої фізичної особи від протиправних посягань будь-якими засобами, не забороненими законом.

Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом (ч. 3 ст. 1166 ЦК України)