4. Публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу

Публічна обіцянка нагороди без оголошення конкурсу – це цивільно-правове зобов’язання, за яким одна сторона в результаті публічної обіцянки спеціальної нагороди за вчинення визначеної правомірної дії бере на себе обов'язок за виконання зазначеної дії видати нагороду особі, яка її виконала, а виконавець має право вимагати виконання цього публічного обов'язку.

Публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу – одностороннє волевиявлення суб’єкта цивільних правовідносин, за яким публічно обіцяється винагорода (нагорода) за передання йому відповідного результату особою, що виявила бажання передати інформацію, повернути знайдену річ, вчинити певну дію правомірного характеру тощо. Обіцянка винагороди є публічною, якщо вона сповіщена у засобах масової інформації або іншим чином невизначеному колу осіб. Згідно ст. 1144 ЦК України, у сповіщенні публічної обіцянки винагороди мають бути визначені завдання, строк та місце його виконання, форма та розмір винагороди.

У разі публічної обіцянки винагороди завдання, яке належить виконати, може стосуватися разової дії або необмеженої кількості дій одного виду, що можуть вчинятися різними особами. Для виконання завдання може бути встановлений строк (термін). Якщо строк (термін) виконання завдання не встановлений, воно вважається чинним протягом розумного часу відповідно до змісту завдання.

У ЦК передбачена зміна умов публічної обіцянки винагороди. Особа, яка публічно обіцяла винагороду, має право змінити завдання та умови її надання. Особа, яка приступила до виконання завдання, має право вимагати відшкодування збитків, завданих їй у зв'язку із зміною завдання. Якщо у зв'язку зі зміною умов надання винагороди виконання завдання втратило інтерес для особи, яка приступила до його виконання до зміни умов, вона має право на відшкодування понесених нею витрат.

5. Правові наслідки вчинення дій за публічним оголошенням з обіцянкою винагороди

У разі виконання завдання і передання його результату особа, яка публічно обіцяла винагороду (нагороду), зобов'язана її виплатити. Якщо завдання стосується разової дії, винагорода виплачується особі, яка виконала завдання першою. Якщо таке завдання було виконано кількома особами одночасно, винагорода розподіляється між ними порівну (ст. 1148 ЦК України).

Згідно зі ст.1149 ЦК України зобов'язання у зв'язку з публічною обіцянкою винагороди припиняється у разі:

1) закінчення строку для передання результату;

2) передання результату особою, яка першою виконала завдання.

Особа, яка публічно обіцяла винагороду, має право публічно оголосити про припинення завдання. У цьому разі особа, яка понесла реальні витрати на підготовку до виконання завдання, має право на їх відшкодування.

І. Нормативно-правові акти

ВР [Електронний ресурс] – Режим доступу: htth:zakon.rada.gov.ua

1. Конституція України: Закон  вiд 28.06.1996  № 254к/96

2. Цивільний кодекс України: Кодекс  вiд 16.01.2003  № 435-IV

3. Про дію міжнародних договорів на території України: Закон  вiд 10.12.1991  № 1953-XII

4. Про охорону культурної спадщини: Закон  вiд 08.06.2000  № 1805-III

5. Про міжнародні договори України: Закон  вiд 29.06.2004  № 1906-IV

6. Про Концепцію державної політики в галузі культури на 2005-2007 роки: Закон, Концепція  вiд 03.03.2005  № 2460-IV