І. Нормативно-правові акти

ВР [Електронний ресурс] – Режим доступу: htth:zakon.rada.gov.ua

1. Конституція України: Закон  вiд 28.06.1996  № 254к/96

2. Цивільний кодекс України: Кодекс  вiд 16.01.2003  № 435-IV

3. Про дію міжнародних договорів на території України: Закон  вiд 10.12.1991  № 1953-XII

4. Про концесії: Закон  вiд 16.07.1999  № 997-XIV

5. Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг: Закон  вiд 14.12.1999  № 1286-XIV

6. Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон  вiд 01.06.2000  № 1775-III

7. Про міжнародне приватне право: Верховна Рада України;  Закон  вiд 23.06.2005  № 2704-IV

Іі. Основна література

1. Цивільне право України. Особлива частина: підручник / за ред. О.В. Дзери, Н. С. Кузнєцової, Р.А. Майданика. – 3-тє вид. перероб. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2010.- 91176 с.

2. Харитонов Є.О. Старцев О.В. Цивільне право України: Підручник. – Вид. 2, перероб. і доп. – К.: Істина, 2007. – 816 с.

3. Цивільне право України: Підручник: У 2 т./ Борисова В.І. (кер. авт. кол.), Баранова Л.М., Жилінкова І.В. та ін. За заг. ред. В.І.Борисової, І.В.Спасибо-Фатєєвої, В.Л,Яроцького. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – Т. 2. – 552 с.

4. Енциклопедія цивільного права України / від. ред.. д.ю.н., професор, академік АПН України Я.М.Шевченко; Інститут держави і права ім.. В.М.Корецького НАН України. – К.: Ін Юре, 2009. – 952 с.

5. Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України в цивільних справах та загальних питань, 1963-2008 рр.: станом на 1 лютого 2009 року. – Вид. 5-те, змін. та доп. – Харків: Одісей, 2009. – 552 с.

Ііі. Додаткова література

1. Зразки цивільно-правових документів. Науково-практичний посібник / За ред. В.О. Кузнецова. — К., 2006 (768 с).

2. Лінет Оуен. Купівля і продаж авторських прав на літературні твори. - К., 1996 (128 с).

3. Масляев А.И., Масляев И.А. Договор о совместной деятельности в советском гражданском праве. — М., 1988.

4. ЦиратА. Франчайзинг и франчайзинговый договор. Учебно-практическое пособие. — К., 2002. - 240 с.

Тема 40. Договір про спільну діяльність - 2 години

1. Поняття договору про спільну діяльність та його види

2. Поняття договору простого товариства

3. Зміст договору простого товариства

4. Відповідальність сторін за договором простого товариства

5. Підстави та порядок припинення договору простого товариства

1. Поняття договору про спільну діяльність та його види

Взаємовідносини сторін (учасників) за договором про спільну діяльність регулюються главою 77 ЦК України, загальними положеннями ЦК України про зобов’язання (глави 47-53), а також законами України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, “Про режим іноземного інвестування” тощо.

Договір про спільну діяльність – це домовленість двох або більше сторін (учасників), які зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові (ст. 1130 ЦК України)

Виходячи із наведеного визначення, предметом договору про спільну діяльність сторін без створення юридичної особи є певним чином організована спільна діяльність для досягнення поставленої мети, що не суперечить законові. Мета спільної діяльності може бути як господарською, підприємницькою, та і будь-якою іншою – науково-пошуковою, благодійницькою, фізкультурно-спортивною, освітянською та ін.

Залежно від організаційних засад договір про спільну діяльність передбачає об’єднання сторонами такого договору своїх особистих зусиль та/або об’єднання вкладів учасників. Спільна діяльність, яка здійснюється на основі об'єднання вкладів учасників, отримала назву договору простого товариства (ст. 1130 ЦК України).

Договір про спільну діяльність є консенсуальним, тобто вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо усіх його істотних умов. У договірних правовідносинах, як правило, інтереси сторін протиставляються, наприклад, одна сторона прагне продати товар, інша сторона – його купити, одна сторона спрямовує свою діяльність на надання певних послу, інша сторона – їх отримати. І лише в договорі про спільну діяльність інтереси його учасників спрямовані на досягнення загальної для всіх мети, тобто єдино спрямовані.

Договір про спільну діяльність може бути як двостороннім, тобто таким, що укладається двома сторонами, які наділяються правами та обов’язками, так і багатостороннім, який укладається трьома та більше учасниками із взаємними правами та обов’язками.

Строк, на який може укладатися договір про спільну діяльність законодавством не обмежений, тому за взаємною згодою усіх учасників він може бути будь-якої тривалості. Наприклад, це може бути довгостроковий проект у сфері інвестування капіталовкладень за участю вітчизняних та зарубіжних партнерів або короткострокова мета, така як організація спільних заходів кількох університетів щодо проведення науково-практичної конференції.

Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності (ст. 1131 ЦК України).