Перевірка до підготовки до виконання лабораторної роботи

1 Класифікація парів і газів шкідливих речовин за їх дією на організм людини.

2 Від чого залежать ступінь і характер дії парів і газів шкідливих речовин на організм людини?

3 На які групи поділяються речовини за характером токсичності?

4 Гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин. Що таке ГДК у повітрі робочої зони?

5 На які класи небезпеки поділяються шкідливі речовини?

6 Як саме шкідливі речовини можуть попасти в організм людини?

7 Дайте визначення ГД к с.д; ГДК м.р; ГДК р.з?

8 Будова та принцип дії газоаналізатора УГ-2.

9 Порядок вимірювання концентрації шкідливих речовин приладом УГ-2

10. Як підготувати індикаторну трубку для роботи?

11. Скільки складових шкідливих речовин у повітрі, можна визначити газоаналізатором УГ-2

12. Вимоги безпеки під час виконання лабораторної роботи?

Порядок виконання роботи

Лабораторна робота складається з підготовчої і експериментальної частин.

Підготовча частина полягає у спорядженні або перевірці правильності спорядження трубки індикаторним порошком і передбачає виконання таких операцій:

1. В один з кінців висушеної індикаторної трубки вставляють стрижень, у протилежний кінець трубки вкладають тампон з гідроскопічної вати і доторканням штирка до торця стрижня стискують вату. При цьому товщина тампона з вати не повинна перевищувати 2,5 мм.

2. Виймають стрижень і через лійку з тонким кінцем засипають індикаторний порошок з ампули, розкритої перед самим дослідженням. Порошок насипають до країв у вільний кінець трубки. При цьому ампулу відразу закривають заглушкою з гумовою трубкою завдовжки 25 мм. Постукуванням по стінці трубки досягається ущільнення порошку, після чого вкладають другий тампон з гідроскопічної вати і стрижнем підтискають до порошку. Довжина ущільненого порошку в трубці повинна становити 68-70 мм.

3. Правильність заповнення трубки і ущільнення стовпчика порошку контролюється часом ходу штока від верхнього заглиблення у канавці штока до нижнього. Для цього вибирають шток з позначенням необхідного об’єму прокачуваного повітря відповідно до досліджу вальної шкідливої речовини. Об’єм прокачуваного повітря визначають за таб. 1 Шток вставляють у направляючу втулку, відводять фіксатор і стискають сильфон доти, поки наконечник фіксатора не зайде у верхню заглибину, фіксуючи сильфон у стиснутому стані.

4. Вводять підготовлену індикаторну трубку у гумову трубку повітрозабірного обладнання, фіксують час за секундоміром і одночасно натискають на головку штока, відпускаючи фіксатор.

Якщо час штока між заглибинами менший від вказаного на шкалі, то стовпчик порошку в трубці ущільнений недостатньо, і навпаки. У цьому разі процес заповнення трубки повторюють, домагаючись збіжності отриманого часу прокачування повітря з вказаним на шкалі або у табл. 1

5. За наявності стандартних індикаторних трубок підготовча частина полягає у їх відкриванні зрізуванням вхідного і вихідного кінців спеціальним ножем.

Дані досліджень індикаторної трубки заносять у табл. 3.

Таблиця 3

Досліджуваний газ (пара)	Об’єм прокачуваного повітря, мл	Необхідний час прокачування повітря, хв.	Фактичний час прокачування повітря, хв.	Висновки

Експериментальна частина досліджень полягає у визначенні газу (пари) шкідливої речовини у повітрі.

Результати вимірів заносять у табл. 4

Результати визначення забруднення повітря шкідливими домішками

Досліджуваний газ (пара)	Об’єм прокачуваного повітря, мл	Повний час прокачуваного повітря, хв.	Колір індикаторного порошку	Концентрація шкідливої речовини, мг/м3	ГДК шкідливої речовини мг/м3	Висновки

6. Якщо фактична концентрація досліджу вальної речовини перевищує ГДК підбирають відповідні заходи для захисту від шкідливих парів (газів)

Примітки: 1 За високої вологості повітря під час аналізу парів бензину, бензолу і толуолу нижній край зафарбованого стовпчика підвищується на 2-3 мм. Тому результати аналізу потрібно відповідно зменшити.

За температури повітря, що відрізняються від (20+2)⁰ С, під час аналізу парів бензолу і аміаку результати відліку потрібно множити на поплавковий коефіцієнт: за 15⁰С на 1,1; за 10⁰ С на 1,2.