
- •Загальні теоретичні положення
- •Вимоги до виконання курсової роботи
- •Загальні правила оформлення курсової роботи
- •1.1. Структура курсової роботи
- •Зміст курсової роботи
- •Порядок захисту результатів курсової роботи
- •Розділ 1. Природні та соціально-економічні умови господарства
- •1.2. Грунтово-екологічні умови господарства
- •1.3. Оцінка небезпеки розвитку ерозійних процесів на території господарства
- •Нормування потенційної водно-ерозійної небезпеки за ізг
- •Величини коефіцієнтів регресій (а, b), грудкуватості (k), коефіцієнтів руйнування (ks) для основних типів ґрунтів України
- •Інтенсивність вітрової ерозії для основних типів ґрунтів рівнинної території України
- •Нормативи вітро-ерозійних процесів і посух
- •Розділ 2. Структурно-функціональна схема збалансованого землекористування
- •2.1. Екологічна оцінка та оптимізація структури посівних площ
- •Проект заходів зі збалансування структури посівних площ
- •2.2. Проектування структури збалансованих сівозмін
- •Ротаційна таблиця збалансованої
- •2.3. Оцінка функціонального стану ґрунтового покриву за еколого-агрохімічними показниками
- •Визначення агрохімічної оцінки ґрунту.
- •Визначення зведеної еколого-агрохімічної оцінки ґрунту
- •2.4. Оцінка балансу гумусу та біогенних елементів у проектованій сівозміні
- •Прогноз балансу біогенних елементів у ґрунтах господарства
- •3.5. Проектування збалансованої органо-мінеральної системи застосування добрив
- •3.6. Проект заходів відтворення родючості деградованих ґрунтів фермерського господарства
2.2. Проектування структури збалансованих сівозмін
Збалансована сівозміна – це сівозміна, у якій усі попередники – добрі, а між полями досягається мінімальна амплітуда коливань балансів гумусу та біогенних елементів.
Сівозміна – агробіоценоз, у якому здійснюється чергування сільськогосподарських культур і парів у часі та просторі, або тільки у часі з метою збереження і відтворення родючості грунту, отримання високих і сталих врожаїв з доброю якістю продукції, економія енергетичних і трудових ресурсів, охорона навколишнього середовища.
Проектування сівозміни базується на визначених вище показниках збалансованої структури посівних площ (табл.2.1.). для показників насичення структури посівів певними сільськогосподарськими культурами знаходимо найбільше спільне кратне, ділимо кожен показник структури на нього і визначаємо загальне число полів у сівозміні, яке може забезпечити таку структуру. Якщо полів більше 10-12, то доцільно розбити сівозміну на 2-3 так, щоб у кожній було не менше 4-х полів.
Таблиця 2.2
Розподіл полів сівозмін
Структура посівних площ, % |
Найбільше спільне кратне |
Кількість полів |
||
загальна |
в сівозміні № |
|||
|
1 |
2 |
||
1 |
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
… |
|
|
|
|
Ротація сівозміни, років |
|
|
|
|
Тип |
|
|
||
Вид |
|
|
Після цього проектуємо сівозміни, користуючись таблицею попередників [2, табл.А.1] за вказаними організаційними принципами.
Організаційні принципи проектування сівозмін
1 Ведучим (найбільш цінним) культурам у сівозміні відводяться кращі попередники.
2. Повторно (не раніше ніж через три роки) не рекомендується розміщувати цукровий буряк, льон, соняшник. Не можна розміщувати одна за одною культури однієї ботанічної родини (пасльонові, капустяні, бобові). Допускаються повторні посіви злакових за злаковими за умов розміщення першої культури після зайнятого пару або багаторічних трав. Добре переносять повторні посіви кукурудза, картопля, коноплі, тютюн.
3. Ураховують характер дії культур па родючість грунту, особливості споживання і нагромадження поживних речовин і витрати вологи різними культурами.
4. Ураховують особливості засмічування грунту в посівах різних культур, темпи їх розвитку на початку вегетації, спосіб посіву. Як правило, культури суцільного посіву більше засмічені, ніж просапні.
5. При вирощуванні багаторічних трав особливу увагу необхідно звертати на підбір покривної культури, під яку доцільно їх підсівати (кращою покривною культурою є яра зернова або інша яра культура суцільного способу посіву);
6. Необхідною умовою є врахування особливостей ґрунтового покриву: генезису, гранулометричного складу, структурно-агрегатного стану, ступеня окультурення ґрунту.
Побудову сівозмін проводимо в табл. 2.3, розміщуючи всі поля сівозміни у раціональному порядку у часі (за роками) та у просторі (за полями).
Таблиця 2.3