- •1.Поняття, предмет та метод цивільного права (цп).
- •2.Принципи, система та ф-ції цп.
- •3.Цп в системі галузей права України.
- •7.Поняття, заг. Хар-ка та класифікація цив правовідносин.
- •8.Фіз особа як суб’єкт цив. Права. Ознаки що індивідуалізують фіз. Особу.Правоздатність фіз. Особи та її зміст. Набуття та надання фіз. Ос повної цивільної дієздатності.
- •9.Дієздатнісь фіз. Ос.
- •10.Підставаи, порядок і наслідки обмеження громадянина в дієздатності.
- •20.Класифікація юридичних осіб. Організаційно-правові форми юр.Осіб
- •22. Поняття та види господарських товариств. Їх створення та припинення.
- •23. Обєднання громадян як юридична особа.
- •25. Поняття, створення, припинення та майно кредитної спілки.
- •26. Підстави, порядок та наслідки припинення юридичних осіб.
- •27. Неспроможність (банкрутство) юридичних осіб. Санація.
- •29. Випадки і порядок участі публічно-правових утворень у цивільних правовідносинах.
- •30. Поняття та види об’єктів цивільних правовідносин. Майно.
- •33. Результати робіт (дії), послуги. Інформація як об’єкти цивільних правовідносин.
- •34.Поняття особистих немайнових прав.Їх особливості як об'єктів цивільних правовідносин.
- •35.Особисті немайнові права, які забезпечують природне існування фізичної особи
- •36.Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи
- •37. Юридичні факти та їх класифікація. Юридичний склад.
- •38.Поняття та види правочинів
- •39.Форми правочинів. Наслідки недотримання форми правочинів.
- •40.Поняття та підстави недійсності правочинів.Нікчемні та оспорюванні правочини.
- •41.Правові наслідки недійсності правочинів. Недійсність частини правочину.
- •42.Поняття та види представництва.Повноваження представництва.
- •43.Поняття і форма довіреності.Видиі строк довіреності.
- •44. Передоручення.Припинення довіреності.Представництво без повноваження і його цивільно-правові наслідки.
- •45. Поняття та види цивільних строків (термінів). Порядок обчислення строків у цивільному праві. Початок та закінчення перебігу строку.
- •46. Позовна давність та її строки. Вимоги, на які позовна давність не поширюється.
- •47. Зупинення перебігу строків позовної давності (поняття, підстави, наслідки).
- •48. Переривання перебігу строків позовної давності (поняття, підстави, наслідки).
- •49.Характеристика права на банківську таємницю, таємницю нотаріальних дій, адвокатську таємницю.
- •50. Власність та право власності. Право власності в об’єктивному та суб’єктивному розумінні. Зміст права власності.
- •51. Форми та види власності в Україні.
- •52. Підстави (способи) виникнення права власності
- •53. Підстави (способи) припинення права власності.
- •Глава 25 цк визначає підстави припинення права власності Відповідно до ст.346 цк право власності припиняється у разі:
- •54. Правовстановлюючі документи власника.
- •55. Приватна власність фізичних осіб: поняття, зміст, об’єкти. Підстави виникнення та припинення. Здійснення права приватної власності.
- •56. Приватна власність юридичних осіб: загальна характеристика.
- •64.Інші речові права: загальна характеристика. Право володіння чужим майном.
- •79. Припинення дії патенту на винахід, корисну модель та промисловий зразок. Визнання його недійсним.
- •81.Поняття та склад зобов’язання. Система зобов’язань у цивільному праві.
- •82. Підстави виникнення та припинення зобов’язань.
- •83. Поняття та система цивільно-правових договорів.
- •84. Укладання, зміна, розірвання та пролонгація цивільно-правового договору.
- •85. Місце, спосіб, строк та суб’єкти виконання зобов’язання.
- •86. Застава. Іпотека.
- •87. Завдаток, притримання, гарантія та порука як способи забезпечення виконання зобов’язань.
- •88. Неустойка.
- •89. Поняття, значення та види цивільно-правової відповідальності.
- •90.Умови (підстави) цивільно-правової відповідальності.
83. Поняття та система цивільно-правових договорів.
Договір — одна з центральних категорій цивільного права. У широкому значенні його можна розглядати в трьох аспектах: як підставу виникнення правовідносин, як власне правовідношення, що виникло з цієї підстави, і як форму, що приймає відповідне правовідношення1. У даному випадку договір — це підстава виникнення правовідносин, тобто юридичний факт, що лежить в основі зобов'язання і відповідно до ст. 11 ЦК України є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. У цьому значенні згідно зі ст. 626 ЦК України договір — це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір — найбільш поширений вид правочинів. Лише незначна кількість односторонніх правочинів не входить до числа договорів (наприклад, заповіт). До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не витікає з закону або самого договору. Як і будь-який правочин, договір є вольовим актом, причому в даному випадку слід говорити про спільну волю сторін договору, їх спільне волевиявлення, що втілюється у договорі.
Система договорів передбачає і їх класифікацію. Значення класифікації цивільних договорів полягає в тому, що керуючись певними критеріями, ми можемо поділити договори на групи із схожою правовою регламентацією, що дозволить вдосконалювати законодавство, кодифікувати його в потрібному напрямі.
Оскільки договір є різновидом правочину, то класифікація договорів може проводитися за тими ж критеріями, що й класифікація правочинів (консенсуальні і реальні, оплатні і безоплатні, абстрактні і каузальні тощо).
Але договорам властиві й певні особливості, що зумовлюють наступний їх поділ. Так, за правилами формування змісту договори поділяються на іменні і безіменні.
За ознакою розподілу прав та обов'язків між сторонами розрізняють односторонні та двосторонні договори. В односторонньому договорі одна сторона має лише суб'єктивні права, а інша — лише суб'єктивні обов'язки. У двосторонніх договорах права і обов'язки покладаються на обидві сторони.
Договори на користь третьої особи. Прикладом такого договору є договір змішаного страхування життя, за яким у випадку смерті застрахованого страхова сума виплачується вигодонабу-вачеві — зазначеній в договорі третій особі.
Розрізняються також алеаторні (ризикові) договори. Алеаторні договори — це договори на ризик, тобто при укладенні договору сторони не можуть чітко визначити межі виконання своїх обов'язків, а втрата чи збагачення однієї із сторін залежить від випадку (договір довічного утримання, договір страхування майна).
84. Укладання, зміна, розірвання та пролонгація цивільно-правового договору.
Укладення договору як спільного юридичного акта його учасників, погодження між ними умов договору відбувається у два етапи:
внесення пропозиції однією стороною укласти договір (оферти);
прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Офертою визнається лише така пропозиція про укладення договору, яка, по-перше, містить істотні умови договору; по-друге, підтверджує намір оферента вважати себе зобов'язаним за договором у разі її прийняття, і, по-третє, адресована певній особі чи особам. Наприклад, реклама як пропозиція, що не містить конкретного адресата, не може вважатись офертою. Не розглядаються як оферти і різного роду комерційні пропозиції, навіть направлені конкретному адресату, оскільки вони не містять істотних умов договору. Оферта може бути направлена із зазначенням терміну акцепту або без такого застереження. За загальним звичаєм ініціатором оферти виступає активна сторона договору, яка має здійснити виконання за договором, однак це не означає, що з офертою не може виступити замовник.
Відповідно до ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна зі сторін майбутнього договору.
Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
У процесі виконання договору можуть виникнути обставини, що потребують внесення змін до договору або навіть його розірвання. Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання (ст. 652 ЦК України).
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Діловій практиці також відома і пролонгація дії договору на новий строк. Застереження про порядок пролонгації договору може міститись і в самому тексті договору, а також здійснюватись шляхом укладення додаткової угоди до договору.
