22. Поняття та види господарських товариств. Їх створення та припинення.

господарським товариством визнається підприємство або інший суб’єкт господарювання, створений юридичними особами та (або) громадянами шляхом об’єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.

Господарське законодавство виділяє п’ять видів господарських товариств: акціонерне товариство; товариство з обмеженою відповідальністю; товариство з додатковою відповідальністю;повне товариство; командитне товариство.

Відповідно до ст. 80 ГКУ акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов ’язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій.

Отже, акціонерному товариству притаманні такі ознаки:

наявність статутного фонду, поділеного на певну кількість акцій рівної номінальної вартості;

відповідальність товариства за своїми зобов’язаннями тільки власним майном;

звільнення акціонерів товариства від відповідальності за зобов’язаннями товариства.

Акціонерні товариства можуть бути відкритими або закритими.

Товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов’язаннями тільки своїм майном..

Товариством з додатковою відповідальністю є господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов ’язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників.

Повним товариством є господарське товариство, всі учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном. Повне товариство є класичним персональним товариством, усі учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства, здійснюють управління його справами і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном, яке належить їм на праві власності і на яке відповідно до законодавства може бути звернено стягнення.

Командитним товариством є господарське товариство, в якому один або декілька учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов’язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке за законом може бути звернено стягнення (повні учасники), а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми вкладами (вкладники). Командитне товариство, на відміну від повного товариства, має у своєму складі дві категорії учасників з різним правовим статусом:

повні учасники, які від імені товариства здійснюють підприємницьку діяльність, управляють його справами і несуть додаткову відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном;

вкладники, участь яких у товаристві обмежується сплатою вкладу в грошовій та/або майновій формі без обов’язків персонального характеру та додаткової відповідальності; ризик збитків за результатами діяльності товариства для вкладника обмежується сплаченим вкладом.

Порядок створення господарського товариства залежить від його виду. Здійснюється в 3 етапа:

1) прийняття рішення та затвердження статуту чи установчого договору;2) внески учасниками соїх майнових часток;3) державна реєстрація.

Будь-яке господарське товариство має бути зареєстроване як суб’єкт підприємницької діяльності в органах державної реєстрації. Державна реєстрація господарських товариств здійснюється в загальному порядку, передбаченому ст. 58 ГКУ та Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”.

Для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору такі документи:-заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи.-копію рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи у випадках, передбачених законом;-два примірники установчих документів.-документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи (ч. 1 ст. 24 Закону).

Строк державної реєстрації юридичної особи не повинен перевищувати три робочих дні з дати надходження документів для проведення державної реєстрації юридичної особи.

Припинення діяльності господарського товариства може відбуватися як шляхом ліквідації, так і шляхом реорганізації.

Реорганізація може мати місце:за рішенням самого товариства; за рішенням компетентного органу.

Примусова реорганізація господарського товариства може мати місце за рішенням:

антимонопольних органів у випадках, якщо воно офіційно визнане монополістом на ринку відповідного товару або припустилося монополістичного правопорушення. При цьому форми виділення, поділу обирає саме товариство і повинно здійснити таку реорганізацію протягом 6 місяців з моменту прийняття відповідного рішення АМК;

господарського суду у випадку визнання товариства банкрутом, якщо після розрахунків по боргах у товаристві не лишилося майна достатнього для продовження діяльності в цій організаційно-правовій формі, але достатньо, щоб працювати в іншій.

Ліквідація товариства може мати місце:за рішенням самого товариства; за рішенням компетентних органів.

Добровільна ліквідація товариства може бути у випадках:досягнення мети, задля якої воно створювалося;закінчення строку, на який воно створювалося;нерентабельність діяльності.

Примусова ліквідація:

за рішенням господарського суду у випадках, коли таке рішення тягне за собою відміну державної реєстрації товариства;

за рішенням компетентних органів виконавчої влади у випадках неодноразового порушення господарським товариством законодавчо встановлених умов його діяльності, якщо усунути ці порушення товариство не в змозі з економічних або технічних причин.