- •1.Поняття, предмет та метод цивільного права (цп).
- •2.Принципи, система та ф-ції цп.
- •3.Цп в системі галузей права України.
- •7.Поняття, заг. Хар-ка та класифікація цив правовідносин.
- •8.Фіз особа як суб’єкт цив. Права. Ознаки що індивідуалізують фіз. Особу.Правоздатність фіз. Особи та її зміст. Набуття та надання фіз. Ос повної цивільної дієздатності.
- •9.Дієздатнісь фіз. Ос.
- •10.Підставаи, порядок і наслідки обмеження громадянина в дієздатності.
- •20.Класифікація юридичних осіб. Організаційно-правові форми юр.Осіб
- •22. Поняття та види господарських товариств. Їх створення та припинення.
- •23. Обєднання громадян як юридична особа.
- •25. Поняття, створення, припинення та майно кредитної спілки.
- •26. Підстави, порядок та наслідки припинення юридичних осіб.
- •27. Неспроможність (банкрутство) юридичних осіб. Санація.
- •29. Випадки і порядок участі публічно-правових утворень у цивільних правовідносинах.
- •30. Поняття та види об’єктів цивільних правовідносин. Майно.
- •33. Результати робіт (дії), послуги. Інформація як об’єкти цивільних правовідносин.
- •34.Поняття особистих немайнових прав.Їх особливості як об'єктів цивільних правовідносин.
- •35.Особисті немайнові права, які забезпечують природне існування фізичної особи
- •36.Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи
- •37. Юридичні факти та їх класифікація. Юридичний склад.
- •38.Поняття та види правочинів
- •39.Форми правочинів. Наслідки недотримання форми правочинів.
- •40.Поняття та підстави недійсності правочинів.Нікчемні та оспорюванні правочини.
- •41.Правові наслідки недійсності правочинів. Недійсність частини правочину.
- •42.Поняття та види представництва.Повноваження представництва.
- •43.Поняття і форма довіреності.Видиі строк довіреності.
- •44. Передоручення.Припинення довіреності.Представництво без повноваження і його цивільно-правові наслідки.
- •45. Поняття та види цивільних строків (термінів). Порядок обчислення строків у цивільному праві. Початок та закінчення перебігу строку.
- •46. Позовна давність та її строки. Вимоги, на які позовна давність не поширюється.
- •47. Зупинення перебігу строків позовної давності (поняття, підстави, наслідки).
- •48. Переривання перебігу строків позовної давності (поняття, підстави, наслідки).
- •49.Характеристика права на банківську таємницю, таємницю нотаріальних дій, адвокатську таємницю.
- •50. Власність та право власності. Право власності в об’єктивному та суб’єктивному розумінні. Зміст права власності.
- •51. Форми та види власності в Україні.
- •52. Підстави (способи) виникнення права власності
- •53. Підстави (способи) припинення права власності.
- •Глава 25 цк визначає підстави припинення права власності Відповідно до ст.346 цк право власності припиняється у разі:
- •54. Правовстановлюючі документи власника.
- •55. Приватна власність фізичних осіб: поняття, зміст, об’єкти. Підстави виникнення та припинення. Здійснення права приватної власності.
- •56. Приватна власність юридичних осіб: загальна характеристика.
- •64.Інші речові права: загальна характеристика. Право володіння чужим майном.
- •79. Припинення дії патенту на винахід, корисну модель та промисловий зразок. Визнання його недійсним.
- •81.Поняття та склад зобов’язання. Система зобов’язань у цивільному праві.
- •82. Підстави виникнення та припинення зобов’язань.
- •83. Поняття та система цивільно-правових договорів.
- •84. Укладання, зміна, розірвання та пролонгація цивільно-правового договору.
- •85. Місце, спосіб, строк та суб’єкти виконання зобов’язання.
- •86. Застава. Іпотека.
- •87. Завдаток, притримання, гарантія та порука як способи забезпечення виконання зобов’язань.
- •88. Неустойка.
- •89. Поняття, значення та види цивільно-правової відповідальності.
- •90.Умови (підстави) цивільно-правової відповідальності.
46. Позовна давність та її строки. Вимоги, на які позовна давність не поширюється.
Позовна давність це строк, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК).
Позовна давність поділяється на 2 види: загальну і спеціальну.
Загальна позовна давність складає 3 роки (ст. 257 ЦК) і застосовується до всіх позовів, окрім тих, для яких законодавцем встановлені і спеціальні правила.
Спеціальна позовна давність може встановлюватися законом для окремих вимог. Вона може бути порівняно із загальною позовною давністю: 1) скороченою; 2) подовженою.
Скорочена спеціальна позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:
— про стягнення неустойки (штрафу, пені);
про спростування недостовірної інформації, вмішеної у засобах масової інформації. (У цьому разі позовна давність обчислюється від дня вміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про таке вміщення);
про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (ст. 362 ЦК);
у зв'язку з недоліками проданого товару (ст. 681 ЦК);
про розірвання договору дарування (ст. 728 ЦК);
у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти (ст. 925 ЦК);
про оскарження дій виконавця заповіту (ст. 1293 ЦК).
Подовжена спеціальна позовна давність, у свою чергу, може бути 2 різновидів: а) 5 років; б) 10 років.
Позовна давність у 5 років застосовується до вимог про визнання недійсним гіравочину, вчиненого під впливом насильства або обману.
Позовна давність у 10 років застосовується до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину.
За загальним правилом норми про позовну давність поширюються на всі цивільні правовідносини, у тому числі й на ті, шо виникли за участю держави та її адміністративно-територіальних утворень як суб'єктів цивільних прав. Але у законі є й винятки з цього правила (ст.268 ЦК).
По-перше, не поширюється давність і на вимоги, які випливають з порушення особистих немайнових прав, за винятками, прямо передбаченими законодавчими актами (наприклад, річний строк при захисті честі, гідності та ділової репутації). Особисті немайнові права, як правило, безстрокові для їх носія, тому не обмежуються у часі і можливості їх захисту у разі порушення.
По-друге, не поширюється позовна давність на вимоги вкладників про видачу вкладів, внесених до банківської (кредитної) установи. Характер майнових відносин, які складаються між вкладниками і банком, визначає принципове положення про те, що вклад або частина його підлягають видачі в будь-який час на першу вимогу вкладника, зрозуміло, з урахуванням годин роботи установи банку. Але пред'явлення такої вимоги не означає, що суб'єктивне право вкладника порушене і вимагає захисту. Навпаки, це один із звичайних, нормальних способів розпорядження вкладом. Проте якщо з яких-небудь причин банк відмовив у видачі вкладу, застосування позовної давності і в цьому випадку суперечило б суті відносин, шо розглядаються як безстрокові, не обмежені будь-якими часовими рамками.
По-третє, не поширюється позовна давність на вимоги про відшкодування шкоди, завданої життю або здоров'ю громадянина. Проте такі вимоги задовольняються не більш ніж за 3 роки, що передують пред'явленню позову. Відсутність строків давності щодо таких вимог є гарантією для потерпілих. Останні мають право вимагати відшкодування заподіяної шкоди у будь-який час.
По-четверте, позовна давність не поширюється на вимоги власника або інших осіб про визнання недійсними актів органів державної влади, органів влади АРК, або органів місцевого самоврядування, якими порушуються права зазначених осіб щодо володіння, користування та розпорядження належним їм майном.
Зазначений у ст.268 ЦК перелік вимог, на які не поширюється позовна давність, не є вичерпним. У законі можуть бути передбачені й інші вимоги, на які позовна давність не поширюється. Так, не поширюється давність на вимоги власника або Іншого володільця про усунення будь-яких порушень його права, хоча ці порушення І не були пов'язані з позбавленням володіння. Оскільки названі порушення мають триваючий характер, то постійно відсувається початковий момент перебігу позовної давності з кожним новим порушенням права власника або іншого володільця.