- •1.Поняття, предмет та метод цивільного права (цп).
- •2.Принципи, система та ф-ції цп.
- •3.Цп в системі галузей права України.
- •7.Поняття, заг. Хар-ка та класифікація цив правовідносин.
- •8.Фіз особа як суб’єкт цив. Права. Ознаки що індивідуалізують фіз. Особу.Правоздатність фіз. Особи та її зміст. Набуття та надання фіз. Ос повної цивільної дієздатності.
- •9.Дієздатнісь фіз. Ос.
- •10.Підставаи, порядок і наслідки обмеження громадянина в дієздатності.
- •20.Класифікація юридичних осіб. Організаційно-правові форми юр.Осіб
- •22. Поняття та види господарських товариств. Їх створення та припинення.
- •23. Обєднання громадян як юридична особа.
- •25. Поняття, створення, припинення та майно кредитної спілки.
- •26. Підстави, порядок та наслідки припинення юридичних осіб.
- •27. Неспроможність (банкрутство) юридичних осіб. Санація.
- •29. Випадки і порядок участі публічно-правових утворень у цивільних правовідносинах.
- •30. Поняття та види об’єктів цивільних правовідносин. Майно.
- •33. Результати робіт (дії), послуги. Інформація як об’єкти цивільних правовідносин.
- •34.Поняття особистих немайнових прав.Їх особливості як об'єктів цивільних правовідносин.
- •35.Особисті немайнові права, які забезпечують природне існування фізичної особи
- •36.Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи
- •37. Юридичні факти та їх класифікація. Юридичний склад.
- •38.Поняття та види правочинів
- •39.Форми правочинів. Наслідки недотримання форми правочинів.
- •40.Поняття та підстави недійсності правочинів.Нікчемні та оспорюванні правочини.
- •41.Правові наслідки недійсності правочинів. Недійсність частини правочину.
- •42.Поняття та види представництва.Повноваження представництва.
- •43.Поняття і форма довіреності.Видиі строк довіреності.
- •44. Передоручення.Припинення довіреності.Представництво без повноваження і його цивільно-правові наслідки.
- •45. Поняття та види цивільних строків (термінів). Порядок обчислення строків у цивільному праві. Початок та закінчення перебігу строку.
- •46. Позовна давність та її строки. Вимоги, на які позовна давність не поширюється.
- •47. Зупинення перебігу строків позовної давності (поняття, підстави, наслідки).
- •48. Переривання перебігу строків позовної давності (поняття, підстави, наслідки).
- •49.Характеристика права на банківську таємницю, таємницю нотаріальних дій, адвокатську таємницю.
- •50. Власність та право власності. Право власності в об’єктивному та суб’єктивному розумінні. Зміст права власності.
- •51. Форми та види власності в Україні.
- •52. Підстави (способи) виникнення права власності
- •53. Підстави (способи) припинення права власності.
- •Глава 25 цк визначає підстави припинення права власності Відповідно до ст.346 цк право власності припиняється у разі:
- •54. Правовстановлюючі документи власника.
- •55. Приватна власність фізичних осіб: поняття, зміст, об’єкти. Підстави виникнення та припинення. Здійснення права приватної власності.
- •56. Приватна власність юридичних осіб: загальна характеристика.
- •64.Інші речові права: загальна характеристика. Право володіння чужим майном.
- •79. Припинення дії патенту на винахід, корисну модель та промисловий зразок. Визнання його недійсним.
- •81.Поняття та склад зобов’язання. Система зобов’язань у цивільному праві.
- •82. Підстави виникнення та припинення зобов’язань.
- •83. Поняття та система цивільно-правових договорів.
- •84. Укладання, зміна, розірвання та пролонгація цивільно-правового договору.
- •85. Місце, спосіб, строк та суб’єкти виконання зобов’язання.
- •86. Застава. Іпотека.
- •87. Завдаток, притримання, гарантія та порука як способи забезпечення виконання зобов’язань.
- •88. Неустойка.
- •89. Поняття, значення та види цивільно-правової відповідальності.
- •90.Умови (підстави) цивільно-правової відповідальності.
35.Особисті немайнові права, які забезпечують природне існування фізичної особи
До особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи (статті 281—293 ЦК), законодавець відносить: право на життя; право на усунення небезпеки, яка загрожує життю та здоров'ю; право на охорону здоров'я; право на медичну допомогу та на інформацію про стан свого здоров'я; право на таємницю про стан здоров'я; права особи, яка перебуває на стаціонарному лікуванні; право на свободу та особисту недоторканність; право на донорство; право на сім'ю, опіку або піклування; право на безпечне для життя і здоров'я довкілля.
Головним фундаментальним правом людини є право на життя. Фізична особа не може бути позбавлена життя і має право захищати його від протиправних посягань будь-якими засобами, не забороненими законом.
Право на життя складається із двох повноважень: право на збереження життя і право на розпорядження життям.
Право на власне життя в аспекті розпорядження життям розглядається як можливість піддавати його ризику і самостійно вирішувати питання про припинення життя.
До складу суб'єктивного цивільного права на життя належать і повноваження майбутніх батьків на штучне запліднення, повноваження вагітної жінки на штучне переривання вагітності, повноваження на стерилізацію.
Право на охорону здоров'я. Право на охорону здоров'я тісно пов'язане з правом на життя. Відповідно до Статуту (Конституції) Світової організації охорони здоров'я 1946 р. — це стан повного фізичного, душевного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб та фізичних дефектів.
Складовими права на охорону здоров'я є право на медичну допомогу; право на інформацію про стан свого здоров'я; право на таємницю про стан свого здоров'я; право на медичне страхування.
Право на безпечне для життя і здоров'я довкілля. Кожна фізична особа має право на достовірну інформацію про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її збирання і поширення.
Право на свободу та особисту недоторканність — це особисте немайнове право, яке складається з двох взаємопов'язаних складових: права на свободу та права на особисту недоторканність.
Право на свободу включає заборону будь-якої форми психічного тиску на фізичну особу, втягування її до вживання спиртних напоїв, наркотичних та психотропних засобів, вчинення інших дій, що порушують це право.
Право на особисту недоторканність — передбачена законом заборона фізичного, психічного чи будь-якого іншого посягання на особу з боку іншої особи (фізична особа не може бути піддана катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню). Зміст права на особисту недоторканність включає і право фізичної особи (на випадок смерті) розпорядитися своїми органами та анатомічними матеріалами, тілом, кістяком, наприклад, передати їх науковим, медичним або навчальним закладам.
Право на сім'ю, опіку або піклування. Фізична особа, яка досягла шлюбного віку, незалежно від стану здоров'я має право на сім'ю. Право на сім'ю охоплює: право на створення сім'ї; право на підтримання зв'язків із членами своєї родини; заборона розлучення з сім'єю проти волі фізичної особи; заборона на втручання в сімейне життя фізичної особи.