- •1.Поняття, предмет та метод цивільного права (цп).
- •2.Принципи, система та ф-ції цп.
- •3.Цп в системі галузей права України.
- •7.Поняття, заг. Хар-ка та класифікація цив правовідносин.
- •8.Фіз особа як суб’єкт цив. Права. Ознаки що індивідуалізують фіз. Особу.Правоздатність фіз. Особи та її зміст. Набуття та надання фіз. Ос повної цивільної дієздатності.
- •9.Дієздатнісь фіз. Ос.
- •10.Підставаи, порядок і наслідки обмеження громадянина в дієздатності.
- •20.Класифікація юридичних осіб. Організаційно-правові форми юр.Осіб
- •22. Поняття та види господарських товариств. Їх створення та припинення.
- •23. Обєднання громадян як юридична особа.
- •25. Поняття, створення, припинення та майно кредитної спілки.
- •26. Підстави, порядок та наслідки припинення юридичних осіб.
- •27. Неспроможність (банкрутство) юридичних осіб. Санація.
- •29. Випадки і порядок участі публічно-правових утворень у цивільних правовідносинах.
- •30. Поняття та види об’єктів цивільних правовідносин. Майно.
- •33. Результати робіт (дії), послуги. Інформація як об’єкти цивільних правовідносин.
- •34.Поняття особистих немайнових прав.Їх особливості як об'єктів цивільних правовідносин.
- •35.Особисті немайнові права, які забезпечують природне існування фізичної особи
- •36.Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи
- •37. Юридичні факти та їх класифікація. Юридичний склад.
- •38.Поняття та види правочинів
- •39.Форми правочинів. Наслідки недотримання форми правочинів.
- •40.Поняття та підстави недійсності правочинів.Нікчемні та оспорюванні правочини.
- •41.Правові наслідки недійсності правочинів. Недійсність частини правочину.
- •42.Поняття та види представництва.Повноваження представництва.
- •43.Поняття і форма довіреності.Видиі строк довіреності.
- •44. Передоручення.Припинення довіреності.Представництво без повноваження і його цивільно-правові наслідки.
- •45. Поняття та види цивільних строків (термінів). Порядок обчислення строків у цивільному праві. Початок та закінчення перебігу строку.
- •46. Позовна давність та її строки. Вимоги, на які позовна давність не поширюється.
- •47. Зупинення перебігу строків позовної давності (поняття, підстави, наслідки).
- •48. Переривання перебігу строків позовної давності (поняття, підстави, наслідки).
- •49.Характеристика права на банківську таємницю, таємницю нотаріальних дій, адвокатську таємницю.
- •50. Власність та право власності. Право власності в об’єктивному та суб’єктивному розумінні. Зміст права власності.
- •51. Форми та види власності в Україні.
- •52. Підстави (способи) виникнення права власності
- •53. Підстави (способи) припинення права власності.
- •Глава 25 цк визначає підстави припинення права власності Відповідно до ст.346 цк право власності припиняється у разі:
- •54. Правовстановлюючі документи власника.
- •55. Приватна власність фізичних осіб: поняття, зміст, об’єкти. Підстави виникнення та припинення. Здійснення права приватної власності.
- •56. Приватна власність юридичних осіб: загальна характеристика.
- •64.Інші речові права: загальна характеристика. Право володіння чужим майном.
- •79. Припинення дії патенту на винахід, корисну модель та промисловий зразок. Визнання його недійсним.
- •81.Поняття та склад зобов’язання. Система зобов’язань у цивільному праві.
- •82. Підстави виникнення та припинення зобов’язань.
- •83. Поняття та система цивільно-правових договорів.
- •84. Укладання, зміна, розірвання та пролонгація цивільно-правового договору.
- •85. Місце, спосіб, строк та суб’єкти виконання зобов’язання.
- •86. Застава. Іпотека.
- •87. Завдаток, притримання, гарантія та порука як способи забезпечення виконання зобов’язань.
- •88. Неустойка.
- •89. Поняття, значення та види цивільно-правової відповідальності.
- •90.Умови (підстави) цивільно-правової відповідальності.
29. Випадки і порядок участі публічно-правових утворень у цивільних правовідносинах.
Держава та територіальна громада є активними учасниками речових правовідносин. Наприклад, держава може бути власником майна, що є об'єктом права державної власності (ст. 326 ЦК). До об'єктів права державної власності належать об'єкти, що передбачені ст. 34 Закону України "Про власність". Окрім цього, держава в сфері речових правовідносин наділена ще такими виключними повноваженнями щодо набуття у власність скарбу, що є пам'яткою історії та культури (ч. 4 ст. 343 ЦК), викупленої пам'ятки історії та культури (ч. 4 ст. 352 ЦК), реквізованого майна (ч. 3 ст. 353 ЦК), конфіскованого майна (ч. 1 ст. 354 ЦК) тощо. Щодо територіальних громад, то їх участь у речових правовідносинах також полягає в тому, що вони, зокрема, наділені правом комунальної власності (ст. 327 ЦК), яке від їх імені реалізують відповідні органи місцевого самоврядування, набувають права власності на безхазяйну річ (ч. 2 ст. 335 ЦК), знахідку (ч. 2 ст. 338 ЦК), бездоглядну домашню тварину (ч. 2 ст. 341 ЦК) тощо.
Держава, АРК та територіальні громади можуть брати активну участь також і в зобов'язальних правовідносинах. Найбільш поширеними видами участі держави у зобов'язальних правовідносинах є договори поставки для державних потреб, підряду, позики та банківського вкладу, договори купівлі-продажу державного майна шляхом приватизації. Однак держава, АРК та територіальні громади можуть бути учасниками далеко не всіх видів цивільно-правових зобов'язань. Наприклад, вони не можуть бути визнані споживачами і підлягати відповідному захисту як споживач тощо.
Особливе місце в зобов'язальних відносинах посідають держава та територіальні громади як суб'єкти цивільно-правової відповідальності. Цивільно-правова відповідальність цих суб'єктів може наставати як за невиконання цивільно-правових зобов'язань, так і за деліктні зобов'язання, наприклад, шкода, яка завдана державними органами (ст.ст. 1173—1175 ЦК), органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури та суду (ст. 1176 ЦК) тощо. Держава і територіальні громади несуть цивільно-правову відповідальність за своїми зобов'язаннями всім своїм майном, крім майна, на яке відповідно до закону не може бути звернено стягнення (ст.ст. 174, 175 ЦК), наприклад, майно, яке вилучено з цивільного обороту (ч. 2 ст. 178 ЦК). Безпосереднім відповідачем за цивільно-правовими зобов'язаннями будуть фінансові органи держави та територіальних громад.
Потрібно зауважити, що згідно зі ст. 176 ЦК законодавець вводить принцип розмежованості відповідальності за цивільно-правовими зобов'язаннями. А це означає, що:
1) держава, АРК, територіальні громади не відповідають за зобов'язаннями створених ними юридичних осіб, крім випадків, встановлених законом, наприклад, відповідальність держави за зобов'язаннями створених нею казенних підприємств (ч. 3 ст. 39 Закону України "Про підприємства в Україні");
2) юридичні особи, створені державою, АРК, територіальними громадами, не відповідають за зобов'язаннями відповідно держави, АРК, територіальних громад;
3) держава не відповідає за зобов'язаннями АРК і територіальних громад;
4) АРК не відповідає за зобов'язаннями держави і територіальних громад;
5) територіальна громада не відповідає за зобов'язаннями держави, АРК та інших територіальних громад.
Держава та територіальні громади можуть брати участь і в інших цивільних правовідносинах, наприклад, набувати окремі права інтелектуальної власності, бути спадкоємцем за заповітом тощо.