- •5.Поняття і види джерел конституційного права.
- •6.Конституційно-правова відповідальність: поняття, норми, суб’єкти, підстави.
- •7.Поняття, предмет та основні етапи розвитку науки конституційного права України.
- •8. Функції та методологія науки конституційного права України
- •10. Поняття сутність та класифікація конституцій
- •11.Юридичні властивості ку.
- •12.Функції Конституції України.
- •14. Залаьна характеристика і основні риси Конституції України.
- •16. Порядок прийняття та внесення змін до Конституція України
- •17.Правова охорона Конституції України
- •18. Поняття конституційного ладу
- •19. Кураїна як суверенна, демократична, незалежна
- •20. Україна як соціальна та правова держава
- •21. Характеристика форми української держави
- •22. Державні символи, державна мова та інші атрибути національної державності.
- •23. Поняття та конституційно-правові передумови становлення в Україні громадянського суспільства
- •24. Україна – національна держава. Конституційно-правовий статус національних меншин в Україні.
- •25. Конституційно-правовий статус політичних партій в Україні.
- •26. Конституційно-правовий статус громадських організацій в Україні.
- •28. Конституційно-правові принципи інформаційних відносин в Україні. Правовий статус засобів масової інформації в Україні.
- •29. Поняття та види правового статусу людини і громадянина в Україні.
- •45. Організаційно-правові механізми забезпечення конституційних прав і свобод людини і громадянина в України.
- •46. Правовий статус та форми діяльності Уповноваженого вру з прав людини.
- •47. Поняття, форми та значення безпосередньої демократії в Україні.
- •48. Поняття та види виборів в Україні.
- •49. Поняття та конституційні принципи виборчого права в Україні.
- •50. Види виборчих систем та їх застосування в Україні.
- •51. Поняття, стадії та принципи виборчого процесу в Україні.
- •52. Поняття та види референдумів в Україні.
- •53. Порядок організації та проведення референдумів в Україні.
- •54. Поняття та ознаки державної влади в Україні.
- •55. Поняття та ознаки органу державної влади в Україні.
- •56. Система органів державної влади в Україні, конституційні принципи їх організації та діяльності.
- •1) Універсальні притаманні всім видам органів державної влади, державному апарату України в цілому;
- •2) Спеціальні - такі, що визначають побудову й функціонування лише окремих видів органів державної влади і пов'язані зі специфікою здійснення відповідних видів державної діяльності.
- •57. Місце і роль вру в системі органів державної влади. Ознаки вру як єдиного органу законодавчої влади в Україні.
- •58. Склад, порядок формування, строки повноважень, дострокове припинення повноважень парламенту України.
- •59. Структура вру.
- •60. Конституційні основи організації вру.
- •61. Повноваження Верховної ради України.
- •62. Конституційно – правовий статус народного депутата України, припинення повноважень народного депутата України.
- •63. Конституційні основи законодавчого процесу в Україні.
- •64. Правова природа, місце та роль інституту глави держави в правовій системі України.
- •65. Порядок обрання Президента України. Дострокове припинення повноважень та особливі відповідальності Президента України.
- •66. Повноваження Президента України.
- •67. Акти Президента України. Апарат глави держави.
- •68. Поняття виконавчої влади та система її органів в Україні.
- •69. Склад та порядок формування Кабінету Міністрів України. Припинення повноважень кму.
- •70. Повноваження кму.
- •71. Організація роботи кму. Правовий статус Прем’єр-міністра України. Акти кму.
- •72. Поняття та система центральних органів виконавчої влади в Україні.
- •73. Система та порядок формування місцевих органів виконавчої влади в Україні.
- •74. Повноваження місцевих органів виконавчої влади в Україні.
- •75. Поняття та соц!альне призначення судово! влади в Укра!н! Ознаки та функц!! судово! влади.
- •76.Конституц!йн! засади зд!йснення судочинства в Укра!н!.
- •77.Система суд!в загально! юрисдикц!! в Україн!.Правовий статус Верховного Суду Укра!ни.
- •83.Повноваження Конституц!йног Суду Укра!ни.
- •86.Поняття принципи (засади) територіального устрою Укра!ни.
- •87.Система адміністративно-територіального устрою Укра!ни. Види та статус адміністративно-територіальних одиниць.
- •88.Арк як територ!альна автоном!я у склад! Укра!ни: поняття, ознаки.
- •89.Органи державно! влади та м!сцевого самоврядування в арк. Конституц!я та акти арк.
- •79. Конституц!йно-правовий статус прокуратури в Укра!н!: структура, порядок формування та повноваження.
- •78.Конституц!йно-правовий статус судд!в.
- •82.Порядок формування і структура Конституційного Суду України
- •84. Орган!зац!я роботи Конституційного Суді України. Конституц!йне провадження.
- •85.Статус суддів Конституційного Суду України:повноваження, гарант!! д!яльност!, припинення повноважень судд! ксу.
- •90. Конституційні принципи розмежування повноважень України та арк.
- •92. Основи місцевого самоврядування в Україні: правові, матеріально-фінансові, організаційні.
- •93. Конституційно-правовий статус територіальної громади. Форми безпосереднього волевиявлення територіальної громади.
- •94. Сільські, селищні, міські ради : порядок формування, повноваження, структура, організація роботи.
- •95. Особливості правового статусу районних та обл. Рад.
- •96. Статус депутатів місц рад.
- •97. Сільський, селищний, міський голова: порядок обрання, повноваження, підстави дострокового припинення повноважень.
- •98. Виконавчі органи місцевих рад: порядок формування, повноваження, структура, організація роботи.
- •99. Служба в органах місц самоврядування.
- •100. Відповідальність органів та посадових осіб місц самоврядування. Гарантії та захист прав місц само ряд.
26. Конституційно-правовий статус громадських організацій в Україні.
ЗАКОН УКРАЇНИ Про громадські об'єднання
Громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.
Принципи утворення і діяльності громадських об'єднань
1. Громадські об'єднання утворюються і діють на принципах:
1) добровільності;
2) самоврядності;
3) вільного вибору території діяльності;
4) рівності перед законом;
5) відсутності майнового інтересу їх членів (учасників);
6) прозорості, відкритості та публічності.
Добровільність передбачає право особи на вільну участь або неучасть у громадському об'єднанні, у тому числі в його утворенні, вступі в таке об'єднання або припиненні членства (участі) в ньому.
Самоврядність передбачає право членів (учасників) громадського об'єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об'єднання відповідно до його мети (цілей), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади.
Вільний вибір території діяльності передбачає право громадських об'єднань самостійно визначати територію своєї діяльності, крім випадків, визначених законом.
Рівність перед законом передбачає, що громадські об'єднання є рівними у своїх правах та обов'язках відповідно до закону з урахуванням організаційно-правової форми, виду та/або статусу такого об'єднання.
Громадські організації, виходячи зі своєї природи, мають право представляти і захищати свої законні інтереси а законні інтереси своїх членів у державних та громадських органах, одержувати від них інформацію, необхідну для реалізації своїх завдань, пропагувати свої цілі та ідеї, виступати учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права, засновувати засоби масової інформації та підприємства, необхідні для виконання статутних цілей та ін.
Членами громадських організацій можуть бути громадяни України, які досягли 18-річного віку, а молодіжних, - відповідно до ст. 5 Закону України про молодіжні та дитячі громадські організації ” - особи віком від 14 до 28 років, дитячих – віком від 6 до 18 років. Вступ неповнолітніх віком до 10 років до дитячих громадських організацій здійснюється за письмовою згодою батьків, усиновителів, опікунів чи піклувальників. Особи старшого віку можуть бути членами молодіжних та дитячих громадських організацій за умови, якщо їх кількість не перевищує третину загальної кількості членів організації.
27. Конституційно-правовий статус релігійних організацій в Україні.
Правовий статус релігійних організацій визначається законом «Про свободу совісті та релігійні організації».
Церква (релігійні організації) в Україні відокремлена від держави.
Держава захищає права і законні інтереси релігійних організацій; сприяє встановленню відносин взаємної релігійної і світоглядної терпимості й поваги між громадянами, які сповідують релігію або не сповідують її, між віруючими різних віросповідань та їх релігійними організаціями; бере до відома і поважає традиції та внутрішні настанови релігійних організацій, якщо вони не суперечать чинному законодавству.
Держава не втручається у здійснювану в межах закону діяльність релігійних організацій, не фінансує діяльність будь-яких організацій, створених за ознакою ставлення до релігії.
Усі релігії, віросповідання та релігійні організації є рівними перед законом. Встановлення будь-яких переваг або обмежень однієї релігії, віросповідання чи релігійної організації щодо інших не допускається.
Релігійні організації не виконують державних функцій.
Релігійні організації мають право брати участь у громадському житті, а також використовувати нарівні з громадськими об'єднаннями засоби масової інформації.
Релігійні організації не беруть участі у діяльності політичних партій і не надають політичним партіям фінансової підтримки, не висувають кандидатів до органів державної влади, не ведуть агітації або фінансування виборчих кампаній кандидатів до цих органів. Священнослужителі мають право на участь у політичному житті нарівні з усіма громадянами.
Релігійна організація не повинна втручатися у діяльність інших релігійних організацій, в будь-якій формі проповідувати ворожнечу, нетерпимість до невіруючих і віруючих інших віросповідань.
Релігійна організація зобов'язана дотримуватись вимог чинного законодавства і правопорядку.
Релігійні організації в Україні створюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями).
Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (міси), духовні навчальні заклади, а також об'єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об'єднання представлені своїми центрами (управліннями).
Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних і організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості.
