20. Україна як соціальна та правова держава

Соціальна держава – це держава соціальної злагоди. Вона відповідальна за соціальну справедливість, соціальну рівність, гідний людини рівень життя, гарантії соціальної допомоги і захисту на рівні встановлених міжнародними угодами стандартів.

Основна функція соціальної держави сьогодні – є забезпечення ефективної реалізації прав людини на працю, права на освіту, охорону здоров’я, на доступність культурних цінностей, на достатній рівень життя.

Обов’язками соціальної держави за Конституцією та чинним законодавством України є:

забезпечення соціальної спрямованості економіки;

охорона праці і встановлення гарантованого мінімуму оплати праці;

охорона здоров’я людей;

забезпечення підтримки сім’ї, дитинства, материнства і батьківства;

розвиток системи соціальний служб, які забезпечують соціальний захист громадян;

встановлення пенсій, інших видів соціальних виплат та допомог.

Конституція України визначає Україну як правову державу.

Проголосивши принцип верховенства закону, Конституція України надає йому значення фундаментальної правової норми (ст.8). В Конституції України закріплено такі ознаки правової держави:

-Верховенство права (суб’єктивного) відповідно до ч.1 ст.8. Цей принцип передбачає пріоритет прав і свобод людини і громадянина (ч.1 ст.19). Правова держав визнає і гарантує права і свободи людини і громадянина, які закріплені Конституцією, загальновизнаними нормами міжнародного права, законами та іншими нормативними актами.

-Здійснення державної влади на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову (ч.1 ст.6). Три гілки влади діють відносно самостійно одна від одної таким чином, щоб не допустити можливості домінування однієї з них та узурпації внаслідок цього всієї повноти влади в одних руках.

-Незалежність суду (ч.1 ст.126). В правовій державі суд відіграє роль головного елементу механізму гарантій прав і свобод людини.

21. Характеристика форми української держави

Статтею 1 Конституції України проголошено: «Україна є суверенна, незалежна, демократична, правова держава», що визначило основні характерні риси України як держави.

Виходячи з цього, можна стверджувати про її прагнення до демократичного державного режиму. Разом з тим необхідно підкреслити, що, на відміну від форми правління, форми державного устрою, форма державного режиму у великій мірі залежить від методів здійснення державної влади.

Конституція України (ст. 2) за формою державного устрою визначила Україну як унітарну державу з певним автономним утворенням, яким є Республіка Крим. Це означає, що Україна - єдина централізована держава, територія якої поділена на адміністративно-територіальні одиниці, що не мають суверенітету. Основні засади правового статусу Республіки Крим викладені у ст.ст.134-139 чинної Конституції.

У ст. 5 Конституції України встановлено, що Українська держава має республіканську форму правління. Це положення Конституції не деталізоване, але аналізуючи інші статті цього акту, можна зробити висновок, що Україна є президентсько-парламентською республікою.

Щодо конституційних форм правління, державного режиму й устрою України важливими є основоположні принципи, проголошені в Конституції.

Зокрема, у ст. З закріплено, що «людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються найвищою соціальною цінністю». Ст. 6 проголошує, що «державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України». Для характеристики форми держави цінним є положення про те, що "народ визнається носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні", що міститься у ст. 5 Конституції України.