- •5.Поняття і види джерел конституційного права.
- •6.Конституційно-правова відповідальність: поняття, норми, суб’єкти, підстави.
- •7.Поняття, предмет та основні етапи розвитку науки конституційного права України.
- •8. Функції та методологія науки конституційного права України
- •10. Поняття сутність та класифікація конституцій
- •11.Юридичні властивості ку.
- •12.Функції Конституції України.
- •14. Залаьна характеристика і основні риси Конституції України.
- •16. Порядок прийняття та внесення змін до Конституція України
- •17.Правова охорона Конституції України
- •18. Поняття конституційного ладу
- •19. Кураїна як суверенна, демократична, незалежна
- •20. Україна як соціальна та правова держава
- •21. Характеристика форми української держави
- •22. Державні символи, державна мова та інші атрибути національної державності.
- •23. Поняття та конституційно-правові передумови становлення в Україні громадянського суспільства
- •24. Україна – національна держава. Конституційно-правовий статус національних меншин в Україні.
- •25. Конституційно-правовий статус політичних партій в Україні.
- •26. Конституційно-правовий статус громадських організацій в Україні.
- •28. Конституційно-правові принципи інформаційних відносин в Україні. Правовий статус засобів масової інформації в Україні.
- •29. Поняття та види правового статусу людини і громадянина в Україні.
- •45. Організаційно-правові механізми забезпечення конституційних прав і свобод людини і громадянина в України.
- •46. Правовий статус та форми діяльності Уповноваженого вру з прав людини.
- •47. Поняття, форми та значення безпосередньої демократії в Україні.
- •48. Поняття та види виборів в Україні.
- •49. Поняття та конституційні принципи виборчого права в Україні.
- •50. Види виборчих систем та їх застосування в Україні.
- •51. Поняття, стадії та принципи виборчого процесу в Україні.
- •52. Поняття та види референдумів в Україні.
- •53. Порядок організації та проведення референдумів в Україні.
- •54. Поняття та ознаки державної влади в Україні.
- •55. Поняття та ознаки органу державної влади в Україні.
- •56. Система органів державної влади в Україні, конституційні принципи їх організації та діяльності.
- •1) Універсальні притаманні всім видам органів державної влади, державному апарату України в цілому;
- •2) Спеціальні - такі, що визначають побудову й функціонування лише окремих видів органів державної влади і пов'язані зі специфікою здійснення відповідних видів державної діяльності.
- •57. Місце і роль вру в системі органів державної влади. Ознаки вру як єдиного органу законодавчої влади в Україні.
- •58. Склад, порядок формування, строки повноважень, дострокове припинення повноважень парламенту України.
- •59. Структура вру.
- •60. Конституційні основи організації вру.
- •61. Повноваження Верховної ради України.
- •62. Конституційно – правовий статус народного депутата України, припинення повноважень народного депутата України.
- •63. Конституційні основи законодавчого процесу в Україні.
- •64. Правова природа, місце та роль інституту глави держави в правовій системі України.
- •65. Порядок обрання Президента України. Дострокове припинення повноважень та особливі відповідальності Президента України.
- •66. Повноваження Президента України.
- •67. Акти Президента України. Апарат глави держави.
- •68. Поняття виконавчої влади та система її органів в Україні.
- •69. Склад та порядок формування Кабінету Міністрів України. Припинення повноважень кму.
- •70. Повноваження кму.
- •71. Організація роботи кму. Правовий статус Прем’єр-міністра України. Акти кму.
- •72. Поняття та система центральних органів виконавчої влади в Україні.
- •73. Система та порядок формування місцевих органів виконавчої влади в Україні.
- •74. Повноваження місцевих органів виконавчої влади в Україні.
- •75. Поняття та соц!альне призначення судово! влади в Укра!н! Ознаки та функц!! судово! влади.
- •76.Конституц!йн! засади зд!йснення судочинства в Укра!н!.
- •77.Система суд!в загально! юрисдикц!! в Україн!.Правовий статус Верховного Суду Укра!ни.
- •83.Повноваження Конституц!йног Суду Укра!ни.
- •86.Поняття принципи (засади) територіального устрою Укра!ни.
- •87.Система адміністративно-територіального устрою Укра!ни. Види та статус адміністративно-територіальних одиниць.
- •88.Арк як територ!альна автоном!я у склад! Укра!ни: поняття, ознаки.
- •89.Органи державно! влади та м!сцевого самоврядування в арк. Конституц!я та акти арк.
- •79. Конституц!йно-правовий статус прокуратури в Укра!н!: структура, порядок формування та повноваження.
- •78.Конституц!йно-правовий статус судд!в.
- •82.Порядок формування і структура Конституційного Суду України
- •84. Орган!зац!я роботи Конституційного Суді України. Конституц!йне провадження.
- •85.Статус суддів Конституційного Суду України:повноваження, гарант!! д!яльност!, припинення повноважень судд! ксу.
- •90. Конституційні принципи розмежування повноважень України та арк.
- •92. Основи місцевого самоврядування в Україні: правові, матеріально-фінансові, організаційні.
- •93. Конституційно-правовий статус територіальної громади. Форми безпосереднього волевиявлення територіальної громади.
- •94. Сільські, селищні, міські ради : порядок формування, повноваження, структура, організація роботи.
- •95. Особливості правового статусу районних та обл. Рад.
- •96. Статус депутатів місц рад.
- •97. Сільський, селищний, міський голова: порядок обрання, повноваження, підстави дострокового припинення повноважень.
- •98. Виконавчі органи місцевих рад: порядок формування, повноваження, структура, організація роботи.
- •99. Служба в органах місц самоврядування.
- •100. Відповідальність органів та посадових осіб місц самоврядування. Гарантії та захист прав місц само ряд.
84. Орган!зац!я роботи Конституційного Суді України. Конституц!йне провадження.
Конституційний Суд України здійснює конституційне правосуддя (конституційну юрисдикцію) за конституційними поданнями і конституційними зверненнями певних суб’єктів.
Конституційне подання або конституційне звернення є приводом для розгляду справи у КСУ, тобто зобов’язує цей суд прийняти її до розгляду.
Конституційне подання — це письмове клопотання до Конституційного Суду України про визнання правового акту (його окремих положень) неконституційним, про визначення конституційності міжнародного договору або про необхідність офіційного тлумачення Конституції та законів України. Конституційним поданням є також звернення Верховної Ради України про надання висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з посади в порядку імпічменту.
Суб’єктами права на конституційне подання з питань конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради АР Крим є: Президент України; не менше сорока п’яти депутатів Верховної Ради України (тобто десята частина загального складу, встановленого ч. 1 ст. 76 Конституції); Верховний Суд України; Уповноважений Верховної Ради України з прав людини; Верховна Рада АР Крим (абз. 2 ч. 1 ст. 150 Конституції, п. 1 ст. 13 та ст. 40 Закону України «Про Конституційний Суд України»).
Якщо Президент України зупиняє дію актів Кабінету Міністрів України, нормативноправових актів Верховної Ради АР Крим з мотивів їх невідповідності Конституції України, він повинен одночасно звернутись до КСУ щодо неконституційності вказаних актів (п. 15 ч. 1 ст. 106, ч. 2 ст. 137 Конституції).
Конституція України не передбачає прямого права громадян, іноземців, осіб без громадянства та юридичних осіб звертатися до Конституційного Суду з питань неконституційності законів та інших правових актів (право на конституційну скаргу). Фізичні та юридичні особи можуть з цих питань звертатись до Президента України, який є гарантом прав і свобод людини та громадянина (ч. 2 ст. 102 Конституції України), до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (ч. 3 ст. 55 Конституції, Закон України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини») або інших суб’єктів права на конституційне подання.
Суб’єктами права на конституційне подання з питань надання висновків Конституційним Судом України є:
1) щодо відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов’язковість, — Президент України, Кабінет Міністрів України (ч. 1 ст. 151 Конституції України, п. 2 ст. 13 та абз. 2 ст. 41 Закону України «Про Конституційний Суд України»);
2) щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справ про усунення Президента України в порядку імпічменту — Верховна Рада України (ч. 6 ст. 111 та ч. 2 ст. 151 Конституції України, п. 3 ст. 13 та абз. 3 ст. 41 Закону України «Про Конституційний Суд України»);
3) щодо порушення Верховною Радою АР Крим Конституції або законів України — Верховна Рада України (п. 28 ч. 1 ст. 85 Конституції України);
4) щодо відповідності вимогам статей 157 і 158 Конституції України законопроекту про внесення змін до Конституції України — Верховна Рада України (ст. ст. 154, 159 Конституції, Рішення КСУ від 9 червня 1998 р. у справі № 126/98 щодо внесення змін до Конституції України);
5) щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України — Президент України, не менше сорока п’яти народних депутатів України (підпис депутата не відкликається), Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховний Суд України, Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, Верховна Рада АР Крим, органи місцевого самоврядування (абз. 4 ст. 41 Закону України «Про Конституційний Суд України»).
Підставою для конституційного подання про неконституційність закону або іншого правового акту є наявність спору щодо його неконституційності. Наявність підстави для розгляду справи зобов’язує Конституційний Суд України розглянути її по суті в судовому засіданні і винести по ній вмотивоване рішення.
Підставами для порушення питання про відкриття провадження у справі щодо відповідності норм чинного законодавства принципам і нормам Конституції України стосовно прав і свобод людини і громадянина є:
1) наявність спірних питань щодо конституційності прийнятих і оприлюднених у встановленому порядку законів, інших правових актів;
2) виникнення спірних питань щодо конституційності правових актів, виявлених у процесі загального судочинства;
3) виникнення спірних питань щодо конституційності правових актів, виявлених органами виконавчої влади у процесі їх застосування та Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини у процесі його діяльності (ст. 82 Закону України «Про Конституційний Суд України»).
У разі виникнення у процесі загального судочинства спору щодо конституційності норми закону, яка застосовується судом, провадження у справі зупиняється. За таких умов відкривається конституційне провадження, і справа розглядається Конституційним Судом України невідкладно (ст. 83 Закону України «Про Конституційний Суд України»).
Конституційне звернення — це письмове клопотання до Конституційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи.
Підставою для офіційного тлумачення Конституції та законів України за конституційними поданнями органів державної влади, не передбачених ст. 150 Конституції України, і органів місцевого самоврядування є тільки ті положення вказаних нормативноправових актів, які стосуються питань, віднесених до відання цих суб’єктів.
Підставою для офіційного тлумачення Конституції або законів України за конституційними зверненнями фізичних та юридичних осіб є тільки ті положення цих нормативноправових актів, які застосовані або підлягають застосуванню щодо суб’єкта конституційного звернення в конкретній справі і це призвело чи може призвести до порушення його конкретного конституційного права. Суб’єкт конституційного звернення повинен вказати конкретні факти й обставини, які б свідчили про це.
Підстава для розгляду в КСУ відсутня, якщо суб’єкт права на конституційне звернення звертається до цього суду не у зв’язку з порушенням (можливістю порушення) його конституційних прав і свобод, а на захист певних положень Конституції або законів України.
Відкриття провадження у справі в Конституційному Суді за конституційним поданням чи конституційним зверненням ухвалюється Колегією суддів або Конституційним Судом України на його засіданні.
Справа, за якою відкрито конституційне провадження, розглядається в КСУ на пленарному засіданні у порядку та в строк, установлені Законом України «Про Конституційний Суд України».
Дата розгляду справи Конституційним Судом України визначається його Головою.
Колегія суддів КСУ у справах за конституційними поданнями більшістю голосів суддів, які входять до її складу, приймає процесуальну ухвалу про відкриття провадження у справі або про відмову у такому провадженні.
У разі прийняття Колегією суддів процесуальної ухвали про відкриття провадження у справі вона вноситься Головою КСУ на розгляд пленарного засідання Конституційного Суду України.
У разі прийняття Колегією суддів процесуальної ухвали про відмову у відкритті провадження у справі секретар Колегії направляє матеріали Голові КСУ для розгляду справи на засіданні Конституційного Суду України.
У разі прийняття на цьому засіданні процесуальної ухвали про відкриття провадження у справі вона вноситься Головою суду на розгляд пленарного засідання КСУ.
Колегія суддів під час підготовки справи, а Конституційний Суд у процесі провадження у справі мають право витребувати від Верховної Ради України, Президента України, Прем’єрміністра України, Генерального прокурора України, суддів, органів державної влади, органів влади АР Крим, органів місцевого самоврядування, посадових осіб, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, політичних партій та інших об’єднань громадян, а також від окремих громадян необхідні документи, матеріали та інші відомості, що стосуються справи.
Також Колегія суддів під час підготовки справи, а Конституційний Суд у процесі провадження за необхідності призначають експертизу у справі та вирішують питання щодо залучення до участі в конституційному провадженні експертів.
Окрім того, Колегія суддів КСУ під час підготовки справи, а Конституційний Суд у процесі провадження мають право викликати посадових осіб, експертів, свідків, представників за законом та уповноважених за дорученням, громадян, участь яких повинна забезпечити об’єктивний і повний розгляд справи.
Розгляд справ, прийняття рішень і надання висновків у справах проводиться Конституційним Судом колегіально.
Розгляд справ на пленарному засіданні Конституційного Суду України може проводитись у формі:
- усних слухань, тобто шляхом безпосереднього заслуховування на пленарному засіданні всіх учасників конституційного провадження;
- письмових слухань, тобто шляхом заслуховування та аналізу зібраних на попередніх стадіях конституційного провадження та залучених додатково в ході пленарного засідання матеріалів, документів, необхідних для забезпечення об’єктивного і повного розгляду справи.
