2. Технологічні норми опрацювання поїздів і вагонів у парках станції

При розробці технологічних графіків опрацювання поїздів у парках станції необхідно встановити час на заняття горловини прийомом-відправлення поїздів. Це дозволяє встановити загальну тривалість заняття колії одним поїздом.

Нормування часу на заняття горловини прийомом і відправленням поїздів

Тривалість зайнятості колій парку і стрілок, які знаходяться в маршрутах, при прийомі і відправленні поїздів встановлюється таким чином:

при прийомі поїздів:

t_пр = 0,06·(l_вх+2l_бл + l_п)/V_вх +t_м , (2.1.)

при відправленні:

t_від = 0,06·(l_вих + l_п)/V_вих + t_{м ,} (2.2.)

де l_вх – відстань від вхідного сигналу до граничних стовпчиків колії прийому, м; l_вх=300м;

l_вих - відстань від вихідного сигналу до останньої стрілки, що знаходиться в маршруті, м; l_вих =300м;

l_бл - довжина блок-ділянки перед вхідним сигналом парку, l_бл =1200м;

l_п – довжина поїзда, рівна

l_п = α₄·m_c ·l_в⁴ + α₈·m_c ·l_в⁸ +l_л , (2.3.)

де α₄,α₈ – частка, відповідно 4- і 8-осних вагонів; α₄=0,95, α₈=0,05;

l_в⁴ ,l_в⁸ – довжина відповідно 4-, 8-осних вагонів, м; l_в⁴=14,7м, l_в⁸=22м;

l_л – довжина локомотива, м; l_л=30м;

l_п = 57·0,95·14,7+57·0,05·22+30 = 889м

V_вх, V_вих – відповідно швидкості входу і виходу, км/год; V_вх=40км/год;

V_вих= 30км/год;

t_м – час на готування маршруту, хв; t_м=0,5хв.

Тривалість зайнятості колій парку в хв. при прийомі поїздів рівна:

t_пр = 0,06·(1700+2·1200+889)/40+0.5 = 7,98хв =8хв

при відправленні:

t_від = 0,06·(700+889)/30+0,5 =3,67хв = 4хв.

2.1. Розробка технологічних графіків опрацювання транзитних поїздів без переробки.

Транзитні (наскрізні) поїзди без переробки приймаються або відправляються з непарної сторони в транзитний парк Тр1, з парної сторони – в транзитний парк Тр2, що забезпечують швидку зміну поїзних локомотивів. Ці колії обладнуються пристроями для випробовування гальм.

Про вихід поїзду з сусідньої станції черговий по станції (парку) сповіщає робітників технічної контори, ПТО, приймальників поїздів, чергового по локомотивному депо про майбутнім прибутті поїзда з вказівкою часу його прибуття и прийому на станцію. Поїзд, який прибуває, зустрічають робітники, які беруть участь в його обробці.

Обробка транзитного поїзда полягає в наступних операціях: -технічного огляду составу, безвідчіпного ремонту вагонів і випробовування гальм;

- комерційного огляду составу і усунення комерційних несправностей;

- зміни локомотива чи тільки локомотивної бригади.

На рисунку 2.1 приводиться типовий технологічний графік обробки наскрізного поїзда.

Норми часу на виконання окремих операцій по опрацюванню наскрізних поїздів визначаються в залежності від схеми станції, кількості вагонів у составах, чисельності працівників, що беруть участь у виконанні даної операції.

Тривалість технічного огляду встановлюється з розрахунку найбільш вигідного опрацювання составів у пару однією бригадою. Варіанти технології встановлюються, виходячи зі стаціонарного режиму роботи системи обслуговування.

Завантаження системи обслуговування можна обчислити за формулою:

Ψ=N_обр·t_то/24, (2.4)

При умовах, що

0,5<Ψ≤0,75, (2.5)

Ψ< 1, (2.6)

де N_обр - кількість поїздів, які надходять у парк, з парного напрямку N_обр=28 поїзда, з непарного - N_обр=27 поїзда;

t_то – тривалість технічного огляду, год, обчислюється за формулою:

t_то = (τ·m)/k_гр + α·t_рем +а, (2.7)

де τ – середня тривалість огляду одного вагона, τ=0,013 год;

m – середній склад поїзда, ваг; m=57 вагонів;

k_гр – кількість груп оглядачів у бригаді ПТО;

α - частка составів, які потребують безвідчіпного ремонту вагонів, α=0,2;

t_рем – середня тривалість цього ремонту, t_рем=0,2 год.

а – тривалість підготовчо-заключних операцій, які припадають на один состав; а=0,04 год;

Тривалість технічного огляду рівна:

при одній групі ПТО:

t_то = (0,013·57)/1+0,2·0,2+0,04=0,82 год ;

при двох групах ПТО:

t_то = (0,013·57)/2+0,2·0,2+0,04=0,45 год.

Завантаження системи обслуговування для непарного напрямку рівна:

при одній групі ПТО:

Ψ=27·0,82 /24= 0,92;

при двох групах ПТО:

Ψ=27·0,45 /24= 0,51.

Таким чином, робимо висновок, що для непарного напрямку потрібно дві групи ПТО.

Завантаження системи обслуговування для парного напрямку рівна:

при одній групі ПТО:

Ψ=28·0,82/24= 0,96;

при двох групах ПТО:

Ψ=28·0,45/24= 0,53.

В даному випадку для опрацювання транзитних поїздів з парного напрямку доцільніше використовувати дві групи ПТО.

Оскільки поїзди надходять у парк із деяким інтервалом і обслуговуються окремою бригадою, можна передбачити, що бригада встигає обслужити всі поїзди, що надходять, якщо інтервал їх надходження більше часу обслуговування. Повинна виконуватися умова:

I_ср > t_то, (2.8)

I_ср=1440/N_обр, (2.9)

Для парного напрямку інтервал надходження поїздів рівний:

I_ср=1440/27=51,4 хв = 52хв.

Для непарного напрямку –

I_ср=1440/28=53,3 хв = 54хв.

Як видно, поїзди на обслуговування надходять не частіше, ніж йде їхнє обслуговування, тобто умова (2.8.) виконується.

Тривалість комерційного огляду рівна:

t_ко= (τ·m/k_гр) ≤ t_то, (2.10)

де τ – середня тривалість комерційного огляду одного вагона в транзитному парку, год; τ=0,013-0,017 год.

Час, необхідний для комерційного огляду поїздів непарного напрямку при:

одній групі КО:

t_ко= (0,013·57/2) = 0,37 год.

0,37 ≤ 0,51.

Умова (2.10) виконується. Отже, для комерційного огляду поїзда для непарного напрямку, достатньо двох груп ПКО.

Час, необхідний для комерційного огляду поїздів парного напрямку при двох групах КО:

t_ко= (0,013·57/2) = 0,37 год

0,37 ≤ 0,53.

Умова (2.10) виконується. Отже, для комерційного огляду поїзда для парного напрямку, достатньо двох груп ПКО.