- •1 Характеристика станції і визначення обсягу її роботи
- •1.1 Техніко-експлуатаційна характеристика станції і прилеглих її ділянок
- •Розміщення службово-технічних споруд і організація зв’язку
- •2. Технологічні норми опрацювання поїздів і вагонів у парках станції
- •2.1. Розробка технологічних графіків опрацювання транзитних поїздів без переробки.
- •2.2 Розробка технологічних графіків опрацювання поїздів, які надійшли в розформування.
- •2.3 Розробка технологічних графіків опрацювання составів свого формування.
- •2.4 Нормування операцій на гірці і розрахунок її переробної спроможності.
- •2.4.1 Нормування елементів гіркового циклу.
- •2.4.2 Переробна спроможність гірки
- •2.4.3 Рекомендації по підвищенню переробної спроможності гірки
- •2.5 Нормування тривалості по закінченню формування составів на витяжних коліях
- •2.5.1 Технологічний час на закінчення формування составів одногрупного поїзда
- •2.5.2 Технологічний час на закінчення формування двохгрупного поїзда
- •2.5.3 Технологічний час на закінчення формування багатогрупного поїзда
- •2.6. Розподіл роботи між локомотивами гірки і витяжок формування
- •2.7 Розробка технології опрацювання на станції місцевих вагонів
- •2.7.1 Аналіз надходження місцевих вагонів на станцію
- •2.7.2 Розробка технологічних карт і визначення кількості подач-забирань місцевих вагонів
- •2.8 Робота станційного центру по опрацюванню поїзної інформації
- •2.9. Перевірка дотримування умови стаціонарності роботи підсистеми станції
- •2.10. Аналітичний розрахунок потреби в маневрових локомотивах
- •3. Розробка графічної моделя станції і розрахунок основних показників
- •3.1. Вихідні дані для розробки моделі
- •3.2. Короткий аналіз побудови моделі
- •3.3 Розрахунок основних показників роботи станції
- •4.Керування станцією
- •4.1 Схема адміністративно-оперативного керування станцією
- •4.2. Порядок розробки добового і змінного планів
- •4.3. Планування составо- і поїздоутворення
- •4.4. Технологічні заходи забезпечення збереження перевезених вантажів
- •5. Виробничо-фінансова діяльність станції
- •5.1 Визначення чисельності штату станції
- •5.2 Техніко-економічна оцінка технології та загальні висновки по проекту
- •Висновок
- •Список використаної літератури
2. Технологічні норми опрацювання поїздів і вагонів у парках станції
При розробці технологічних графіків опрацювання поїздів у парках станції необхідно встановити час на заняття горловини прийомом-відправлення поїздів. Це дозволяє встановити загальну тривалість заняття колії одним поїздом.
Нормування часу на заняття горловини прийомом і відправленням поїздів
Тривалість зайнятості колій парку і стрілок, які знаходяться в маршрутах, при прийомі і відправленні поїздів встановлюється таким чином:
при прийомі поїздів:
tпр = 0,06·(lвх+2lбл + lп)/Vвх +tм , (2.1.)
при відправленні:
tвід = 0,06·(lвих + lп)/Vвих + tм , (2.2.)
де lвх – відстань від вхідного сигналу до граничних стовпчиків колії прийому, м; lвх=300м;
lвих - відстань від вихідного сигналу до останньої стрілки, що знаходиться в маршруті, м; lвих =300м;
lбл - довжина блок-ділянки перед вхідним сигналом парку, lбл =1200м;
lп – довжина поїзда, рівна
lп = α4·mc ·lв4 + α8·mc ·lв8 +lл , (2.3.)
де α4,α8 – частка, відповідно 4- і 8-осних вагонів; α4=0,95, α8=0,05;
lв4 ,lв8 – довжина відповідно 4-, 8-осних вагонів, м; lв4=14,7м, lв8=22м;
lл – довжина локомотива, м; lл=30м;
lп = 57·0,95·14,7+57·0,05·22+30 = 889м
Vвх, Vвих – відповідно швидкості входу і виходу, км/год; Vвх=40км/год;
Vвих= 30км/год;
tм – час на готування маршруту, хв; tм=0,5хв.
Тривалість зайнятості колій парку в хв. при прийомі поїздів рівна:
tпр = 0,06·(1700+2·1200+889)/40+0.5 = 7,98хв =8хв
при відправленні:
tвід = 0,06·(700+889)/30+0,5 =3,67хв = 4хв.
2.1. Розробка технологічних графіків опрацювання транзитних поїздів без переробки.
Транзитні (наскрізні) поїзди без переробки приймаються або відправляються з непарної сторони в транзитний парк Тр1, з парної сторони – в транзитний парк Тр2, що забезпечують швидку зміну поїзних локомотивів. Ці колії обладнуються пристроями для випробовування гальм.
Про вихід поїзду з сусідньої станції черговий по станції (парку) сповіщає робітників технічної контори, ПТО, приймальників поїздів, чергового по локомотивному депо про майбутнім прибутті поїзда з вказівкою часу його прибуття и прийому на станцію. Поїзд, який прибуває, зустрічають робітники, які беруть участь в його обробці.
Обробка транзитного поїзда полягає в наступних операціях: -технічного огляду составу, безвідчіпного ремонту вагонів і випробовування гальм;
- комерційного огляду составу і усунення комерційних несправностей;
- зміни локомотива чи тільки локомотивної бригади.
На рисунку 2.1 приводиться типовий технологічний графік обробки наскрізного поїзда.
Норми часу на виконання окремих операцій по опрацюванню наскрізних поїздів визначаються в залежності від схеми станції, кількості вагонів у составах, чисельності працівників, що беруть участь у виконанні даної операції.
Тривалість технічного огляду встановлюється з розрахунку найбільш вигідного опрацювання составів у пару однією бригадою. Варіанти технології встановлюються, виходячи зі стаціонарного режиму роботи системи обслуговування.
Завантаження системи обслуговування можна обчислити за формулою:
Ψ=Nобр·tто/24, (2.4)
При умовах, що
0,5<Ψ≤0,75, (2.5)
Ψ< 1, (2.6)
де Nобр - кількість поїздів, які надходять у парк, з парного напрямку Nобр=28 поїзда, з непарного - Nобр=27 поїзда;
tто – тривалість технічного огляду, год, обчислюється за формулою:
tто = (τ·m)/kгр + α·tрем +а, (2.7)
де τ – середня тривалість огляду одного вагона, τ=0,013 год;
m – середній склад поїзда, ваг; m=57 вагонів;
kгр – кількість груп оглядачів у бригаді ПТО;
α - частка составів, які потребують безвідчіпного ремонту вагонів, α=0,2;
tрем – середня тривалість цього ремонту, tрем=0,2 год.
а – тривалість підготовчо-заключних операцій, які припадають на один состав; а=0,04 год;
Тривалість технічного огляду рівна:
при одній групі ПТО:
tто = (0,013·57)/1+0,2·0,2+0,04=0,82 год ;
при двох групах ПТО:
tто = (0,013·57)/2+0,2·0,2+0,04=0,45 год.
Завантаження системи обслуговування для непарного напрямку рівна:
при одній групі ПТО:
Ψ=27·0,82 /24= 0,92;
при двох групах ПТО:
Ψ=27·0,45 /24= 0,51.
Таким чином, робимо висновок, що для непарного напрямку потрібно дві групи ПТО.
Завантаження системи обслуговування для парного напрямку рівна:
при одній групі ПТО:
Ψ=28·0,82/24= 0,96;
при двох групах ПТО:
Ψ=28·0,45/24= 0,53.
В даному випадку для опрацювання транзитних поїздів з парного напрямку доцільніше використовувати дві групи ПТО.
Оскільки поїзди надходять у парк із деяким інтервалом і обслуговуються окремою бригадою, можна передбачити, що бригада встигає обслужити всі поїзди, що надходять, якщо інтервал їх надходження більше часу обслуговування. Повинна виконуватися умова:
Iср > tто, (2.8)
Iср=1440/Nобр, (2.9)
Для парного напрямку інтервал надходження поїздів рівний:
Iср=1440/27=51,4 хв = 52хв.
Для непарного напрямку –
Iср=1440/28=53,3 хв = 54хв.
Як видно, поїзди на обслуговування надходять не частіше, ніж йде їхнє обслуговування, тобто умова (2.8.) виконується.
Тривалість комерційного огляду рівна:
tко= (τ·m/kгр) ≤ tто, (2.10)
де τ – середня тривалість комерційного огляду одного вагона в транзитному парку, год; τ=0,013-0,017 год.
Час, необхідний для комерційного огляду поїздів непарного напрямку при:
одній групі КО:
tко= (0,013·57/2) = 0,37 год.
0,37 ≤ 0,51.
Умова (2.10) виконується. Отже, для комерційного огляду поїзда для непарного напрямку, достатньо двох груп ПКО.
Час, необхідний для комерційного огляду поїздів парного напрямку при двох групах КО:
tко= (0,013·57/2) = 0,37 год
0,37 ≤ 0,53.
Умова (2.10) виконується. Отже, для комерційного огляду поїзда для парного напрямку, достатньо двох груп ПКО.
