1.6.2 Дослідження нівелірів
Сучасні технології геодезичного приладобудування зводять до мінімуму похибки приладів. Але деяких похибок уникнути не вдається. Тому необхідне детальне дослідження приладів, щоб виявити та оцінити їхні похибки. Дослідження ГП - встановлює характеристики окремих вузлів і приладу в цілому, оцінює вимірювальні якості приладу.
Дослідження рівнів рівневих нівелірів. Від якості рівня залежить точність вимірювання перевищень, тому рівні потребують детального дослідження. Виконується в лабораторних умовах на екзаменаторі. Включають визначення ціни поділки рівня та середньої квадратичної похибки суміщення зображень кінців бульбашки рівня.
Ціну поділки рівня визначають на екзаменаторі, що має ціну поділки шкали мікрометричного гвинта не більше 1". Екзаменатор встановлюють на стійкій основі у приміщенні із стабільною температурою повітря. програма досліджень включає два прийоми. Перший - це прямий (мікрометренний гвинт вигвинчують), другий - зворотній (мікрометренний гвинт вгвинчують).
Ціну поділки рівня можна визначити і у польових умовах за допомогою нівелірної рейки. (лаб. робота).
Для визначення середньої квадратичної похибки суміщень зображень кінців бульбашки рівня нівелір встановлюють на екзаменаторі окуляром до мікрометренного гвинта. програма досліджень передбачає п’ять прийомів. Елеваційним гвинтом встановлюють бульбашку рівня на середину. Вгвинчують мікрометренний гвинт екзаменатора і суміщують зображення кінців бульбашки. Після цього, якщо 5-10" бульбашки не розбігаються, відлічують шкалу мікрометренного гвинта з точністю 0,1 поділки. Потім мікрометренний гвинт обертають в протилежному напрямку. вигвинчують на 5-10 поділок і знову суміщають зображення кінців бульбашки та беруть відлік до 0,1 поділки. Таким чином виконують 10 суміщень (прямий хід) та десять суміщень (зворотній хід).
де V - відхилення окремих відліків шкали мікрометричного гвинта від середнього з них у напівприйомі;
n - кількість відліків шкали у напівприйомі.
Остаточне значення mсум не повинно перевищувати 0,3" для високоточних нівелірів. При d приблизно 50 м ця похибка складає 0,08 мм.
Дослідження правильності переміщення фокусувального компонента зорової труби нівеліра.
Необхідність дослідження викликана можливою нерівністю віддалей від нівеліра до задньої і передньої рейок, наприклад під час інженерно-геодезичних вимірювань або нівелювання через водні перешкоди.
На відкритій рівній ділянці місцевості точку С закріплюють нівелірним костилем. Взявши цю точку за центр, використовуючи трос, розмічують чверть кола радіусом 50 м. На колі кожні 10 м закріплюють костилями точки А, 1, 2, 3...7 (див. рис.....). віддалі А1, А2, А3....А7 дорівнюють 10, 20, 30...70 м. Дослідження полягає у визначенні перевищення між точкою 1 і всіма решта (2, 3...7).
У високоточних нівелірах, (н-д, Н-05) відхилення візирного променя від прямолінійності внаслідок перефокусування зорової труби (переміщення фокусувального компонента) не повинні перевищувати 0,5 мм.
Визначення середньої квадратичної похибки прямовисного встановлення вертикальної осі нівеліра за допомогою встанівного рівня. (на екзаменаторі)
Визначення меж дії компенсатора нахилу нівеліра. (на екзаменаторі)
Визначення середньої квадратичної похибки встановлення візирного променя самовстанівного нівеліра (виконується на екзаменаторі).
Визначення систематичної похибки встановлення візирного променя самовстанівного нівеліра.