7.5.1 Перевірки теодолітів
1. Перевірка перпендикулярності осі циліндричного рівня вертикальній осі (осі обертання) приладу.
Рівень встановлюють паралельно до двох підіймальних гвинтів підставки.
Приводять бульбашку рівня до нуль-пункту.
Повертають рухому частину приладу (алідаду) на 180°.
Якщо бульбашка зміститься більше ніж на одну поділку, її повертають до нуль-пункту спочатку виправним гвинтом рівня, перемістивши бульбашку на половину дуги зміщення, а потім на другу половину дуги зміщення відповідними підіймальними гвинтами.
Після юстування перевірку повторюють.
2. Перевірка паралельності осі сферичного рівня вертикальній осі (осі обертання) приладу
Вісь циліндричного рівня встановлюють перпендикулярно до вертикальної осі приладу.
Вісь обертання приладу встановлюють прямовисно.
Якщо після цього бульбашка сферичного рівня розташовується не у нуль-пункті, її повертають туди виправними гвинтами рівня.
Цю саму перевірку можна виконати безпосередньо сферичним рівнем, не вдаючись до циліндричного.
Після встановлення вертикальної осі приладу приблизно прямовисно за сферичним рівнем, його, як і циліндричний, розташовують між двома підіймальними гвинтами, встановивши бульбашку у нуль-пункт.
Алідаду повертають на 180°.
Якщо бульбашка змістилась з нуль-пункту, її повертають до нього виправними гвинтами рівня і підіймальними гвинтами, як і в циліндричному рівні.
Перевірку повторюють.
3. Перевірка прямовисності вертикального штриха сітки ниток зорової труби, коли вертикальна вісь (вісь обертання) приладу прямовисна.
Вісь приладу встановлюють прямовисно.
Вертикальний штрих сітки ниток зорової труби (краще його край) суміщають з добре видимою точкою, що віддалена не менше ніж на 50 м.
Обертають трубу у вертикальній площині.
Якщо під час обертання труби зображення точки не збігається із вертикальним штрихом, наприклад, для точних теодолітів більше ніж на три ширини штриха, повертають сітку ниток, звичайно з окуляром, попередньо попустивши гвинти, які скріплюють корпус окуляра з корпусом зорової труби. Дістатися гвинтів можна після зняття ковпачка, що закриває їх.
Для виконання цієї самої перевірки можна використати горизонтальний штрих сітки ниток, сумістивши з точкою, наприклад, його лівий край. Трубу обертають за азимутом.
Перевірку повторюють.
Перевірка перпендикулярності візирної осі зорової труби до осі обертання труби (визначення колімаційної похибки).
Для оптичних теодолітів, що обладнані двостороннім відліковим пристроєм:
Встановлюють вісь обертання приладу прямовисно.
Зорову трубу наводять на віддалену точку, розташовану приблизно на висоті приладу, у положенні - круг ліворуч і відлічують горизонтальний круг КЛ.
Спрямовують зорову трубу на ту саму точку у положенні - круг праворуч і відлічують горизонтальний круг КП.
Колімаційну похибку визначають згідно із залежністю
Якщо колімаційна похибка перевищує подвійну точність відлічування, її виправляють.
Для цього на горизонтальному крузі встановлюють відлік КЛ-С або КП+С. Внаслідок цієї дії зображення точки зміститься відносно штрихів сітки ниток. Зображення точки у попереднє положення щодо штрихів сітки ниток повертають юстувальними боковими гвинтами сітка, трохи послабивши спочатку вертикальні гвинти.
У теодолітах типу 2Т2 і 2Т5, в яких сітки ниток нерухома, з тією самою метою повертають всю зорову трубу клиновим кільцем, що встановлене між торцем зорової труби та її віссю обертання.
Після юстування перевірку повторюють.
Перевірка перпендикулярності осі обертання зорової труби до вертикальної осі теодоліта.
Нахил осі обертання зорової труби і, спричинений неперпендикулярністю осі зорової труби до вертикальної осі теодоліта, визначають за зміною колімаційної похибки С1, С2, С3, коли зорову трубу спрямовують на три візирні цілі.
Всі три візирні цілі розташовують у створі.
Одну ціль встановлюють під кутом нахилу ν≈20°, другу ціль - на висоті приладу так, щоб кут нахилу під час наведення на неї зорової труби був ν≈0°, а для третьої ν≈ -20°,.
Програма вимірювань для високоточних і точних теодолітів передбачає шість прийомів.
У кожному прийомі у положенні вертикального круга, наприклад, КЛ зорову трубу спрямовують послідовно на верхню, горизонтальну і нижню цілі і відлічують горизонтальний круг.
Перевівши зорову трубу через зеніт, вимірювання виконують у зворотній послідовності.
Для кожної цілі у кожному і-му прийомі обчислюють
і знаходять середні значення Сь С2, С3 із шести прийомів.
Одночасно визначають кути нахилу на візирні цілі ν1 , ν2, ν3 .
Величина кута і для високоточних теодолітів не повинна перевищувати 5", точних - 10" (точних типу Т5 - 15").
Виправити кут нахилу осі обертання зорової труби, якщо він перевищує допустимий, можна тільки у спеціалізованій майстерні або у центрі сервісного обслуговування фірми виробника приладу.
Перевірка місця нуля MO або місця зениту MZ
Величина МО або MZ так само, як і значення колімаційної похибки, залежить від впливу руху фокусувального компонента зорової труби.
Методика визначення МО або MZ збігається з методикою визначення колімаційної похибки. МО або MZ визначають одночасно із колімаційною похибкою, (див. п. 4), тільки відлічуючи вертикальний круг.
МО або MZ, як і колімаційну похибку, знаходять для кожної віддалі. Залежності для визначення МО або MZ для різних типів теодолітів наведено у паспорті.
Розходження окремих значень МО або MZ не повинно перебільшувати значень найменшої колімаційної похибки відповідно до віддалей та марок приладів. Зміну значень МО або MZ визначають згідно із залежностями
У теодолітах, в яких юстування виконують сіткою ниток, іі переміщують вертикальними юстувальними гвинтами після того, як на вертикальному крузі встановлюють відлік, за умови, наприклад, що МО=0, як в теодолітах типу Т30.
У теодолітах типу 2Т2 (2Т5), що обладнані рівнем вертикального круга, після встановлення навідним гвинтом рівня відліку, коли МО=0, юстувальними гвинтами рівня встановлюють його бульбашку у нуль-пункті.
У теодолітах типу ЗТ2 (ЗТ5) виправлення МО або MZ виконують спеціальними виправними гвинтами. Наприклад, в теодоліті ЗТ2КП - гвинт юстування місця зеніту вертикального круга.