5.2 Дослідження рівнів
Мета дослідження рівнів - визначення ціни поділки шкали рівня, його чутливості та якості шліфування внутрішньої поверхні ампули.
Ціну поділки рівнів, встановлених на приладах, можна визначити
за допомогою самих приладів (за допомогою нівелірної рейки, поворотами алідади довкола нахиленої осі приладу);
на спеціальному прилади - екзаменаторі (точніше).
5.2.1 Визначення ціни поділки рівня за допомогою рейки
(лабораторна робота)
Прилад встановлюють на віддалі L = 20...50м від вертикально розташованої рейки так, щоб один з підіймальних гвинтів підставки був у створі з рейкою (рис.).
Приводять прилад у робочий стан (бульбашка посередині).
Обертаючи підіймальний гвинт, що розташований у створі з рейкою, або елеваційний гвинт, переміщують бульбашку рівня до одного з країв його шкали і фіксують по ній відлік кінця бульбашки, наприклад, a1 (положення 1 на рис.). Одночасно з цим відраховують рейку або шкалу l1 Нахиляючи зорову трубу за допомогою згаданих гвинтів у протилежному напрямку, переміщують бульбашку рівня до другого краю шкали і відраховують по ній тим самим кінцем бульбашки, наприклад, аг (положення 2 на рис.). Одночасно фіксують на рейці або шкалі відлік l2.
Ціну поділки рівня визначають згідно із залежністю
,
де
-
-
кількість
поділок шкали, які пройшла бульбашка
під час переміщення від одного краю
шкали до іншого.
Рис. Визначення ціни поділки рівня за допомогою рейки:
1 - перше положення бульбашки рівня (відлік а1);
2- друге положення бульбашки рівня (відлік а2)
Наприклад,
5.2.2 Дослідження рівнів на екзаменаторі
Екзаменатор призначений для точного визначення ціни поділки рівня, а також для перевірки якості шліфування внутрішньої поверхні ампули.
Конструкція найпростішого екзаменатора (рис.) містить Т-подібну підставку-штангу 3, на якій розміщено дві V-подібні опори 2 для встановлення в них рівня.
Екзаменатор для дослідження рівнів:
І - перше положення бульбашки;
II - друге положення бульбашки;
1 - поперечина; 2 - V-подібні опори; 3 - Т-подібна підставка;
4 - мікрометричний гвинт; 5 - шкала
Великі прецизійні (високоточні) екзаменатори дають можливість визначити ціну поділки рівня з точністю до 0,1".
5.3 Компенсатори нахилу
Сьогодні рівневі нівеліри поступилися "самовстанівним" нівелірам. В них використовується пристрій, який називають компенсатором. Компенсатор нахилу - пристрій, що автоматично змінює положення лінії візування, тобто встановлює її горизонтально.
Нівелір встановлюють в робочий стан за допомогою сферичного рівня, а лінія візування встановлюється автоматично в горизонтальне положення за допомогою компенсатора нахилу. Це дало змогу підвищити продуктивність та точність знімання.
Компенсатор нахилу містить рухомий елемент, який займає певне положення під дією сили тяжіння, нерухомий оптичний елемент (наприклад, призму) і демпфувальний (гальмівний) пристрій повітряного, магнітоіндуктивного або рідинного способу дії.
Залежно від типу рухомого елемента компенсатори, дещо умовно, можна поділити на:
- механічні,
- оптично-механічні (найчастіше використовуються),
- рідинні.
В механічних компенсаторах рухомим елементом є сітка ниток, яка найчастіше підвішена на двох або трьох тонких металевих нитках. У нівелірах із таким компенсатором, зокрема фірми "Філотехніка Сальмойрагі" (Італія) моделі 5190, 5173, зорова труба має перископічну форму.
Оптично-механічні компенсатори (їх називають маятниковими) мають вільно підвішені дзеркала, призми або лінзи і у геодезичних приладах застосовуються найчастіше.
В рідинних компенсаторах використовують властивість вільної поверхні рідини бути горизонтальною внаслідок дії сили тяжіння. Перший рідинний компенсатор оригінальної конструкції було запропоновано у 1946 році Г.Ю. Стодолкевичем.