3. Об’єкти конституційно-правових відносин
Ключовим елементом складу конституційно-правових відносин, щодо яких здійснюється діяльність суб’єктів конституційного права, є їх об’єкти. Вони відіграють важливу роль у забезпеченні зв’язків між учасниками цих правовідносин і є важливим структуроутворюючим елементом конституційно-правових відносин і водночас найменш дослідженим елементом конституційно-правових відносин.
«Юридична енциклопедія» дає наступне визначення: об’єкт права – це матеріальні й нематеріальні блага, з приводу яких виникають правовідносини.
До них, зокрема, належать:
речі, гроші, цінні папери та інше майно, у тому числі майнові права;
роботи і послуги;
інформація;
нематеріальні особисті блага (честь і гідність людини, її свобода і недоторканність тощо);
продукти духовної творчості й права інтелектуальної власності;
поведінка і дії юридичних і фізичних осіб тощо.
Поняття „об’єкт права” фактично є тотожним поняттю „об’єкт правового регулювання”.
Об’єкти правовідносин – це матеріальні та нематеріальні блага, з приводу яких суб’єкти вступають у правовідносини, здійснюють свої суб’єктивні юридичні права і суб’єктивні юридичні обов’язки.
Розрізняють такі види об’єктів правовідносин, як:
1) предмети матеріального світу: речі, цінності, майно, тощо;
2) послуги виробничого і невиробничого характеру;
3) продукція духовного й інтелектуального характеру;
4) особисті немайнові блага.
Об’єктами (з лат. objectus – предмет) конституційних правовідносин є вищі суспільно-політичні цінності, які закріплені в конституційних принципах, у загальнорегулятивних нормах, програмних положеннях.
Такими цінностями (благами) є:
конституційний лад;
народний і державний суверенітет;
демократія, влада народу;
державна влада, місцеве самоврядування;
права і свободи людини і громадянина;
інтереси суспільства і держави;
внутрішня і зовнішня політика держави;
ідеологічна й політична багатоманітність;
функції й повноваження держави та органів державної влади і посадових осіб;
право і законність;
мир і міжнародне співробітництво та ін.
Пріоритетними об’єктами конституційного права України є:
1) конституційний лад України, тобто її суспільний і державний лад;
2) влада (воля) Українського народу, влада держави та її уповноважених органів, влада місцевого самоврядування;
3) державний устрій, форма державного правління;
4) джерела конституційного права: Конституція України, закони та інші джерела конституційного права;
5) повноваження, статус органів державної влади та їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб;
6) інтереси певних груп населення (об’єднання громадян, територіальні громади, релігійні громади, товариства національних меншин тощо);
7) громадянство, грошова і банківська системи, територія України, територіальний устрій, Збройні Сили та інші військові формування, державні символи, закріплені в Основному Законі;
8) мова, інформація та інші духовні блага.
Об’єкти конституційного права класифікують за основними інститутами конституційного права. Сучасна система конституційно-правових інститутів подана такими основними інститутами конституційного права України, як:
інститут основ конституційного ладу;
інститут громадянства;
інститут прав, свобод і обов’язків людини і громадянина;
інститут форм безпосереднього народовладдя;
інститут парламентаризму (законодавчої влади);
інститут президентства;
інститут виконавчої влади;
інститут судової влади;
інститут конституційної юстиції;
інститут прокуратури;
інститут територіального устрою;
інститут місцевого самоврядування.
Саме ці інститути конституційного права і опосередковують основні об’єкти конституційного права.
Основними об’єктами інституту основ конституційного ладу України, зокрема, є:
конституційний лад України, тобто державний і суспільний лад;
суверенітет Українського народу, суверенітет держави;
влада (демократія), влада народу, державна влада, місцеве самоврядування;
державний устрій;
форма правління;
життя і здоров’я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека;
права і свободи людини і громадянина та їх гарантії;
територія, державний кордон, територіальна цілісність і недоторканність;
громадянство, державна мова та мови національних меншин і мови міжнародного спілкування;
економіка, господарювання; ідеологія;
природні ресурси: земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах України, природні ресурси її конституційного шельфу, виключної (морської) економічної зони;
власність, право власності, об’єкти права власності Українського народу, держави, приватної та комунальної власності та право користування;
Конституція, закони, інші нормативно-правові акти, прийняті на основі й відповідно до Конституції, міжнародні договори та інші джерела конституційного права;
право, система права, норми Конституції, норми і принципи міжнародного права;
правовий порядок в Україні;
екологічна безпека, екологічна рівновага на території України;
національна безпека, державна безпека;
національні інтереси, інтереси держави, діяльність, функції, спрямованість і види діяльності держави, зовнішньополітична діяльність держави;
діяльність, функції і повноваження органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб;
консолідація та розвиток української нації, її історичної свідомості, традицій і культури; розвиток мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України;
національно-культурні і мовні потреби українців, які проживають за межами держави.
Основними об’єктами інституту конституційно-правового статусу людини і громадянина, зокрема, є:
статус людини і громадянина;
громадянство;
конституційні права, свободи і обов’язки людини і громадянина;
громадянські, політичні, економічні, соціальні, культурні і екологічні права і свободи людини і громадянина;
гарантії прав і свобод людини і громадянина;
поведінка, дії людини і громадянина;
громадянські права людини:
право на життя (ст. 27);
право на вільний розвиток своєї особистості (ст. 23);
право на повагу до гідності (ст. 28)
право захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань (ст. 27);
право на свободу та особисту недоторканність (ст. 29);
право на недоторканність житла (ст. 30);
право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції (ст. 31);
право на невтручання в особисте і сімейне життя людини (ст. 32);
свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, право повернення в Україну (ст. 33);
право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (ст. 34);
право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір (ст. 34);
право на свободу світогляду і віросповідання (ст. 35);
політичні права громадян України:
право на свободу об’єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав та свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів (ст. 36);
право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування (ст. 38);
право доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування (ст. 38);
право збиратися мирно, без зброї і проводити збори мітинги, походи і демонстрації (ст. 39);
право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів (ст. 40);
економічні права людини і громадянина:
право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності (ст. 41);
право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (ст. 42);
право користуватися природними об’єктами права власності Українського народу (ст. 13);
соціальні права людини і громадянина:
право на працю (ст. 43);
право на належні, безпечні і здорові умови праці (ст. 43);
право на заробітну плату не нижче визначеної законом (ст. 43);
право на своєчасне одержання винагороди за працю (ст. 43
право на страйк тих, хто працює, для захисту своїх економічних та соціальних інтересів (ст. 44);
право на відпочинок (ст. 45);
право на соціальний захист (ст. 46);
право на житло (ст. 47);
право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї (ст. 48);
право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування (ст. 49);
культурні права і свободи людини і громадянина:
право на освіту (ст. 53);
право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства (ст. 53);
свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв’язку з різними видами інтелектуальної діяльності (ст. 54);
право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності (ст. 54);
екологічні права:
право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди (ст. 50);
право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення (ст. 50).
Основними об’єктами інституту форм безпосереднього народовладдя, безпосередньої демократії (виборчого права) є:
влада народу, безпосереднє народовладдя (безпосереднє волевиявлення народу);
основні форми безпосереднього народовладдя (безпосередньої демократії): вибори – парламентські, президентські, місцеві вибори, референдуми – всеукраїнський, республіканський, місцеві референдуми, збори, мітинги, походи, демонстрації, звернення громадян, референдна ініціатива громадян та інші форми;
основні принципи виборів і референдумів;
основні стадії виборів і референдумів: призначення, проголошення та інші стадії;
питання референдумів; інші форми безпосередньої демократії;
законопроекти та інші правові акти безпосереднього народовладдя.
Основними об’єктами інституту законодавчої влади (інституту парламентського права), зокрема, є:
законодавча влада;
статус, функції і повноваження Верховної Ради України, народних депутатів України, органів і посадових осіб Верховної Ради, їх права, обов’язки й гарантії;
представницький мандат, депутатський мандат;
складення присяги народними депутатами України;
депутатська недоторканність;
форми роботи Верховної Ради: сесії, засідання, голосування, рішення Верховної Ради;
внесення змін до Конституції України;
прийняття законів;
призначення всеукраїнського референдуму з питань, визначених Конституцією України;
затвердження Державного бюджету України та внесення до нього змін, контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо змісту про його виконання;
визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики;
затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля;
призначення виборів Президента України у строки, передбачені Конституцією;
заслуховування щорічних та позачергових послань Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище України;
розгляд і прийняття рішення про схвалення програми діяльності Кабінету Міністрів України;
призначення Прем’єр-міністра України, членів Уряду України;
здійснення контролю за діяльністю Кабінету міністрів України;
призначення чи обрання на посади, звільнення з посад, надання згоди на призначення і звільнення з посад осіб у випадках, передбачених Конституцією;
дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим; призначення позачергових виборів до Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів;
призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування;
надання законом згоди на обов’язковість міжнародних договорів України та денонсація міжнародних договорів України;
здійснення парламентського контролю у межах, визначених Конституцією;
усунення Президента України з поста в порядку особливої процедури (імпічменту);
оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру, схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України;
затвердження загальної структури, чисельності, визначення функцій Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також Міністерства внутрішніх справ України;
затвердження переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації;
питання про відповідальність Кабінету Міністрів України;
прийняття Верховною Радою постанов та інших актів;
право законодавчої ініціативи;
законодавчий процес: вияв законодавчої ініціативи, обговорення законопроектів, прийняття законів, підписання законів і їх оприлюднення;
бюджетна система України;
Державний бюджет України;
грошова одиниця України – гривня;
правовий статус Національного банку України – центрального банку держави;
правовий статус Ради Національного банку України;
засади грошово-кредитної політики.
Основними об’єктами інституту президентства, зокрема, є:
статус Президента, функції, повноваження Президента, гарантування Президентом України державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції, прав і свобод людини і громадянина;
принесення присяги Президентом України;
забезпечення державної незалежності, національної безпеки і правонаступництва держави;
звернення Президента з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє та зовнішнє становище України;
представництво держави у міжнародних відносинах, керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, ведення переговорів та укладання міжнародних договорів України;
прийняття рішень про визнання іноземних держав;
призначення та звільнення глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; прийняття вірчих і відкличних грамот дипломатичних представників іноземних держав;
призначення всеукраїнського референдуму щодо змін Конституції України, проголошення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою;
призначення позачергових виборів до Верховної Ради України;
припинення повноважень Верховної Ради у випадках, передбачених Конституцією України;
подання щодо призначення Верховною Радою України Прем’єр-міністра України, міністрів оборони та закордонних справ;
призначення і звільнення за поданням Кабінету Міністрів України голів місцевих державних адміністрацій;
призначення за згодою Верховної Ради України на посаду Генерального прокурора України, звільнення його з посади та інші установчі функції і повноваження Президента України;
зупинення актів Кабінету Міністрів України та скасування актів Ради Міністрів Автономної Республіки Крим;
здійснення функцій Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України та Голови Ради національної безпеки і оборони;
керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави;
внесення до Верховної Ради подання про проголошення стану війни та прийняття рішення про використання Збройних Сил України у разі збройної агресії проти України та здійснення інших функцій і повноважень щодо гарантування державного суверенітету і територіальної цілісності України;
нагородження державними нагородами, встановлення Президентських відзнак і нагородження ними;
вирішення питань про прийняття до громадянства України, та припинення громадянства України, про подання притулку в Україні;
здійснення помилування;
право вето;
видання указів і розпоряджень Президента України тощо.
Основними об’єктами інституту виконавчої влади, зокрема, є:
виконавча влада, статус функції і повноваження, організація та порядок діяльності Кабінету Міністрів України, інших центральних органів виконавчої влади;
забезпечення державного суверенітету та економічної самостійності України;
здійснення внутрішньої та зовнішньої політики держави, виконання Конституції та законів України, актів Президента України;
вжиття заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина;
забезпечення проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування;
розробка та здійснення загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального й культурного розвитку України;
забезпечення рівних умов розвитку всіх форм власності;
здійснення управління об’єктами державної власності;
розробка проекту закону про Державний бюджет України і забезпечення виконання затвердженого Верховною Радою Державного бюджету України, подання Верховній Раді звіту про його виконання;
здійснення заходів щодо забезпечення обороноздатності і національної безпеки України, громадського порядку, боротьби із злочинністю;
організація і забезпечення здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи;
спрямування і координація роботи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади;
утворення, реорганізація та ліквідація міністерств та інших центральних органів виконавчої влади;
призначення та звільнення з посад керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України.
видання постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України, актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади;
статус, функції і повноваження, організація і порядок діяльності місцевих державних адміністрацій в областях і районах, голів цих адміністрацій;
статус, функції і повноваження, організація і порядок діяльності державних адміністрацій у містах Києві та Севастополі;
рішення голів місцевих державних адміністрацій.
Основними об’єктами інституту судової влади, зокрема, є:
судова влада, правосуддя, статус, функції і повноваження, організація і порядок діяльності судів;
система судів загальної юрисдикції, статус, функції і повноваження, організація і порядок діяльності місцевих та апеляційних судів, вищих судів та Верховного Суду України;
статус, функції і повноваження суддів судів загальної юрисдикції;
судові рішення;
особиста безпека суддів;
основні засади судочинства;
статус, функції і повноваження, організація і порядок діяльності Вищої ради юстиції;
статус, функції, повноваження, організація і порядок діяльності Конституційного Суду України, процедура розгляду справ Конституційним Судом; ухвалення і дача висновків Конституційним Судом України.
Основними об’єктами інституту прокуратури, зокрема, є:
статус прокуратури, її функції і повноваження;
підтримання державного обвинувачення в суді;
представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, передбачених законом;
нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;
нагляд за додержанням законів при виконання судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян;
нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержання законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.
організація та порядок діяльності органів прокуратури.
Основними об’єктами інституту територіального устрою України, зокрема, є:
територія;
територіальний устрій;
принципи територіального устрою – єдності та цілісності державної території, її недоторканності, гарантованості, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади та інші принципи;
адміністративно-територіальний устрій, система адміністративно-територіального устрою України: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села;
адміністративно-територіальні одиниці;
міста із спеціальним статусом: Київ та Севастополь;
Автономна Республіка Крим: статус Автономної Республіки Крим, повноваження Автономної Республіки Крим, питання, віднесені до відання Автономної Республіки Крим, Конституція Автономної Республіки Крим нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим та рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, повноваження, порядок формування і діяльності Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, питання нормативного регулювання Автономної Республіки Крим, статус Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, та інші об’єкти.
Основними об’єктами інституту місцевого самоврядування України є:
місцеве самоврядування як вид місцевої суспільно-політичної влади, зокрема право самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України;
місцеве самоврядування в містах Києві і Севастополі;
питання місцевого значення;
порядок здійснення місцевого самоврядування;
місцеві вибори, місцеві референдуми, принципи місцевих виборів і референдумів;
статус територіальних громад, сільських, селищних і міських рад;
статус сільських, селищних і міських голів;
статус депутатів місцевих рад;
статус голів районної та обласної ради;
статус органів самоорганізації населення;
функції та повноваження суб’єктів місцевого самоврядування.
Наведена характеристика основних об’єктів конституційного права не є вичерпною через багатоманітність конституційно-правових відносин, множинність суб’єктів цих правовідносин, юридичних фактів, що є елементом конституційно-правових відносин.