- •1. Організація наукових досліджень на україні та закордоном
- •Наукові та практичні основи переробки відходів виробництва у легкій промисловості
- •Теоретичні основи напружено-деформованого стану
- •Проблеми реформування економіки на рівні регіону
- •Іонно-плазмові методи зміцнення поверхні в безводневому середовищі
- •Механіка номінально нерухомого фрикційного контакту
- •Наукові основи надійності і довговічності машин
- •Динамака і міцність машин, приладів та радіоелектронної апаратури
- •Нелінійна механіка дискретних матеріалів, нові композиційні антифрикційні матеріали та мастила
- •Аналіз і синтез важільних механізмів
- •Контактна взаємодія тіл з початковим напруженням
- •Трансформація форм власності і проблеми планування промислового виробництва в умовах ринкових відносин
- •Методологія комбінованого діагностування мікропроцесорних пристроїв та систем на базі компонентів штучного інтелекту Науковий керівник - д.Т.Н., професор Поморова о.В.
- •Стохастичні розрахункові методи контактної механіки та трибоніки Науковий керівник - д.Т.Н., професор Семенюк м. Ф.
- •Фізико-хімічна механіка тертя та зносостійкості твердих тіл
Фізико-хімічна механіка тертя та зносостійкості твердих тіл
Науковий керівник - д. т. н., академік АІН і УАТ, професор Шевеля В. В. Проводяться комплексні дослідження, спрямовані на підвищення працездатності металевих та металополімерних трибосистем в режимі однонаправленого та вібраційного тертя стосовно виконуючих механізмів, гідросистем, підшипників ковзання, робочих органів машин по переробці пластмас тощо. Контактні явища та поверхнева міцність твердих тіл розглядаються з позицій розвинених школою наукових напрямків – трибореології, трибохімії та металофізики тертя. Вивчається вплив процесів контактної взаємодії на міцність металів в умовах дії тривалих динамічних та статистичних навантажень (фреттинг-втома, корозійне розтріскування). Науковцями школи захищено 5 докторських і 22 кандидатських дисертацій, опубліковано понад 350 наукових праць та отримано 27 авторських свідоцтв та патентів.
У США, Японії і деяких інших країн немає національних академій, а наукові дослідження ведуться тимчасовими науковими колективами, створюваними під вирішення важливих перспективних програм. Фундаментальні дослідження виконуються, в основному, в університетах. Велика частина прикладних досліджень фінансується великими фірмами і виконується в створених ними науково-дослідних центрах. Така система має більшу гнучкість і сприяє більш швидкому впровадженню результатів у виробництво.
Очевидні переваги описаної системи, особливо в частині організації прикладних досліджень використовувалися й у СРСР при вирішенні найбільших проблем. Наприклад, при створенні ядерної зброї був організований наймогутніший науково-виробничий комплекс під керівництвом И.В.Курчатова. Аналогічна структура була створена С.П.Корольовим для розробки ракетних систем і дослідження космосу. Досить ефективними стали науково-виробничі авіаційні комплекси О.К.Антонова, С.В.Ільюшина, А.Н.Туполева, А.И.Микояна і т.п.
Розглянуті питання структури наукових центрів, організації і планування наукових досліджень є надзвичайно актуальними для ставшої на самостійний шлях розвитку України.
Враховуючи світові напрацювання в області удосконалення наукової діяльності, відповідні зміни відбулися і в організації наукової діяльності Хмельницького національного університету.