Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КРИМ семинар.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
929.79 Кб
Скачать

Питання для самоконтролю:

  1. Сліди ніг і взуття людини, їх криміналістичне значення.

  2. Знаходження, фіксація й вилучення слідів ніг і взуття.

  3. Елементи доріжки слідів взуття. Їх криміналістичне значення.

  4. Загальна характеристика знарядь зламу і способів їх дії на перешкоду. Утворення слідів знарядь зламу.

  5. Знаходження, фіксація і вилучення слідів знарядь і механізмів. Їх криміналістичне значення.

  6. Класифікація та криміналістичне значення слідів транспортних засобів.

Основна Література:

  1. Аверьянова Т.В., Белкин Р.С., Корухов Ю.Г., Росинская Е.Р. Криминалистика. Учебник для ВУЗов. Под ред. засл. деятеля науки Р.Ф. проф. Р.С. Белкина. – М., Издательская группа НОРМА – ИНФРА. М., 1999.

  2. Криминалистика. Учебник для ВУЗов. Отв. ред. проф. Н.П. Яблоков - М.: Издательство БЕК, 1995.

  3. Кобзар С.І. Криміналістична трасологія. Луганськ, РВВ ЛІВС, 1999.

  4. Басалаев А.Н., Гуняев В.А. Следы ног человека. – Л., 1985.

  5. Криміналістика (у сучасному викладі): підручник / МВС України, НАВСУ.– К.:Кондор, 2004.– 592 с.

Додаткова Література:

  1. Біленчук П.Д., та ін. Криміналістика.: Підручник для слухачів, ад’юнктів, викладачів вузів системи МВС України /П. Д. Біленчук , О.П. Дубовий , М.В. Салтевський, П.Ю. Тимошенко. За ред. Акад. П.Д. Біленчука. - К.: Атіка, 1998.

  2. Грановский Г.Л. Основы трасологии. - М., 1974.

  3. Шевченко Б.И. Теоретические основы трасологической идентификации в криминалистике. - М.: 1975.

  4. Крылов И.Ф. Криминалистическое учение о следах. Ленинград, 1976.

  5. Пророков И.И. Криминалистическая экспертиза следов. Волгоград, 1980.

  6. Разумов Э.А., Молибога М.П. Осмотр места происшествия. Методика и тактика. - К., 1994.

  7. Сорокин В.С. Обнаружение фиксация следов на месте происшествия. - М., 1966.

  8. Рощин И.А., Биленчук П.Б., Омельченко Г.Е. Книга криминалистика. - К. 1995.

  9. Найдис И.Д. Использование следов орудий взлома и инструментов для расследования преступлений. - Х., 1980.

Тема 7. Криміналістична габітоскопія Практичне заняття з 2 викладачами

Тема 7.2. Використання ознак зовнішності людини при розслідуванні злочинів

Тривалість: 2 години

Місце: навчально-методичний кабінет

Мета: поглибити і закріпити знання з проблем використання ознак зовнішності людини в розкритті й розслідуванні злочинів; відпрацювати практичне вміння описувати зовнішність людини за методом словесного портрету.

Методи: демонстрація, пояснення, індивідуальні вправи, реферативне повідомлення, бесіда, дискусія.

Основні поняття: габітоскопія; елементи зовнішності; ознаки зовнішності; анатомічні, функціональні, супутні ознаки зовнішності; словесний портрет; експертиза ідентифікації особи за ознаками зовнішності.

хід заняття:

  1. Закріплення знань з криміналістичної габітоскопії, як галузі криміналістичної техніки.

  2. Ознайомлення з питаннями, які вирішуються експертизою ідентифікації особи за ознаками зовнішності та вимогами, які ставляться до об’єктів експертизи.

  3. Складання словесного портрету.

  4. Складання композиційного портрету із використанням комп’ютерної програми «Фоторобот».

Тема реферату:

1. Особливості методики проведення криміналістичної експертизи ідентифікації особи за ознаками зовнішності.

Практичне завдання:

  1. Використовуючи метод «словесного портрету», описати зовнішність живої особи.

  2. Скласти орієнтировку на розшук особи, яка зникла..

  3. Опис зовнішності живої особи та орієнтировку на розшук особи, яка зникла, занести до лабораторного практикуму.

питання для самоконтролю:

  1. Криміналістична габітоскопія як галузь криміналістичної техніки. Її завдання та значення у практиці розкриття та розслідування злочинів.

  2. Класифікація ознак зовнішності людини, їх криміналістичне значення.

  3. Словесний портрет. Вимоги щодо складання «словесного портрету».

  4. Питання, які вирішуються експертизою ідентифікації особи за ознаками зовнішності. Вимоги, які ставляться до об’єктів експертизи.