Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1.1. Витоки.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
907.78 Кб
Скачать

Тема 1.1. Історичні витоки видавничої справи у світі

  1. Виникнення письма й алфавіту як предтеча книгописання.

  2. Первинний видавничий матеріал.

  3. Форми книги.

  4. Ранні осередки рукописної книги на Близькому Сході, в Азії та Європі:

  5. Роль рукописної книги в суспільному поступі.

  6. Українська рукописна книга.

1. Виникнення письма й алфавіту як предтеча книгописання Предметне письмо

Протягом багатьох тисячоліть, ще задовго до виникнення графічної системи фіксування інформації, людство випробувало декілька примітивних типів «письма», які ґрунтувалися на використанні різноманітних предметів. Наприклад, перед тим як почати війну, північноамериканські індіанські племена посилали ворогові стрілу; коли ж закінчували війну, передавали зелену гілку або люльку та кисет із тютюном. До нашого часу дійшла традиція піднімати білий прапор і посилати з ним парламентерів для припинення військових дій і початку переговорів.

До різновиду предметної писемності належать такі писемні системи:

  • вампум,

  • кіпу,

  • т. зв. письмо палицями.

Вампум (від індіан. — нитки, на які нанизано черепашки) — різновид предметної писемності у північноамериканських індіанців ірокезів. Інформацію передавало намисто, сплетене з ниток, на кожній із яких були нанизані різні за формою та розміром кольорові черепашки, яких іноді налічувалося до шести-семи тисяч. Символічно-асоціативне значення тут мала і кількість черепашок, і їх колір, і розташу­вання: білі асоціювалися зі щастям, здоров'ям, темні — з горем, хворобою, смертю. На черепашки іноді наносили малюнки, які уточнювали зміст інформації.

Кіпу (вузол) — це вузликове письмо, яке використовувалося індіанцями Південної Америки в могутній дер­жаві древніх інків. Складати або читати такі «писання» могла тільки навчена цій справі лю­дина. Кіпу виконувалося так: до горизонтально натягнутої мотузки або палиці чіпляли кольо­рові шнурочки й нитки різної товщини, на яких в'язали прості, подвійні або складні вузлики, розміщуючи їх на різних відстанях один від одного. Складність вузликів, відстані між ними, а також колір, товщина та довжина шнурочків і ниток зумовлювали певний зміст зробленого в такий спосіб «запису». Колір, наприклад, мав таке значення: жовтий — золото, червоний — війна, білий — срібло. Викорис­товуючи вузликове письмо, інки «записували» навіть дуже складну інформацію, наприклад, державні укази або математичні дані астрономів.

У XV ст. інки створили велику державу, в яку входило кілька народностей, що населяли територію сучасних Перу, Болівії та Еквадору. У добре організованому державному апараті інків урядовці були строго підпорядковані один одному. Іспанський історик XVI ст. Ґарсіласо де ла Веґа (1539-1616) у своїй книзі «Історія держави інків» вказує на відносну досконалість розробленої інками системи вузликового письма, за допомогою якого вони могли передавати будь-яку інформацію.

Письмо палицями. Системою письма палицями послуговувалися народи Австралії, Нової Зеландії, племена Скандинавії. Одним із давніх прикладів цього виду письма можна назвати використання палиць, які встромлю­вали в землю вздовж дороги. Їх різний розмір, певний нахил, ритм розміщення не тільки вказували напрям руху, а й розповідали про те, які перешкоди чекають людину на шляху та як їх можна подолати (наприклад, де і як перейти на протилежний берег річки). На палиці розміру приблизно 20 см наносили різні за формою зарубки та мітки, які теж несли певну інформацію.

Предметне письмо використовується деяки­ми народами Африки й Тибету і в наш час. У сучасному житті також трапляються деякі форми предметної передачі інформації. З дав­нини, наприклад, у слов'ян існує звичай під­носити шановним гостям хліб і сіль, що симво­лізує гостинність господарів.

Треба зазначити, що жоден тип або система предметного письма не могли стати підґрунтям для розвитку писемності в нашому розумінні, оскільки предметне письмо, як правило, було незрозумілим для сторонньої людини і тракту­валося нею довільно. Правильно відчитати предметне письмо міг лише той, хто знав про закладений зміст або був спеціально навчений розшифрувати такі послання.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]