Плани семінарських і практичних занять

Тема 1. Поняття як форма мислення

Семінар - 2 години

1. Визначення юридичної логіки як науки. Метод формалізації.

2. Загальна логічна характеристика поняття.

3. Відношення між поняттями.

4. Дефініція та логічний поділ поняття.

Теми рефератів, доповідей

1. Логічна культура особи та суспільства.

1. Логічний аспект проблеми юридичної термінології.

3. Дефініції юридичних понять.

4. Застосування логіки понять у юридичній науці.

5. Логічний аналіз юридичної термінології нормативно-правового акту.

Тема 2. Судження та його роль в юриспруденції

Семінар – 2 години

1. Судження як форма мислення. Судження і речення. Норма права як судження.

2. Прості судження, їх склад і види.

3. Способи утворення складних суджень за допомогою логічних сполучників. Семантичні таблиці (таблиці істинності).

Теми рефератів, доповідей

1.  Роль суджень у правозастосовчій діяльності.

2.  Складні судження.

Література

1-5, 7, 10, 11, 15, 18

Тема 1. Поняття як форма мислення

Практичне заняття - 2 години

Задачі

I. Серед кімнати стоїть чоловік і розглядає чиюсь фотографію. “Я ріс у сім'ї один, як перст, один, – каже він. – Але все-таки батько того, хто на фотографії, син мого батька”. Кого знято на фотографії?

ІI.  Визначити зміст понять: працівник правоохоронних органів, право, злочин, логіка.

IІІ. Визначити логічний обсяг понять: юрист, правоохоронний орган, факультет Національної академії внутрішніх справ України.

ІV. Зобразити за допомогою колових схем відношення між поняттями:

1) громадянин, юридична особа, організація;

2) юрист, студент, спортсмен;

3) капітан, офіцер, службовець;

V. Дати логічний аналіз дефініції: “Суд – орган держави, який розглядає цивільні та кримінальні справи відповідно до встановлених процесуальних правил”.

VІ.  Визначити правильність поділу поняття злочину на умисні, злочини через необачність та господарчі. Якщо поділ неправильний, вказати порушені в ньому правила.

Література

1-4, 7, 10, 11, 15, 19

Питання для підготовки до заліку.

1. Предмет логіки.

2. Юридична логіка як галузь наукового знання.

3. Значення вивчення науки логіки для професійної діяльності юриста.

4. Метод формалізації.

5. Можливості застосування формальнологічних методів у слідчій практиці.

1. Поняття як форма мислення.

7. Дефініція (визначення) поняття.

8. Роль визначень у праві.

9. Логічний поділ поняття (класифікація).

10. Роль класифікації в юриспруденції.

1. Зв’язок поняття та уявлення.

12. Зв’язок поняття зі словом.

13. 13.Логічні прийоми утворення поняття.

14. Логічна структура поняття.

15. Логічні види понять.

16. Судження як форма мислення.

17. Роль суджень в юриспруденції.

18. Просте судження і його структура.

19. Складне судження та його види.

20. Єднальні судження.

21. Розподільні судження.

22. Умовні судження.

23. Судження як логічна форма.

24. Судження та речення.

25. Структура судження.

26. Види складних суджень.

27. Основні види категоричних суджень.

28. Логічний квадрат як модель відносин між категоричними судженнями.

29. Загальна характеристика логічного закону.

30. Співвідношення логічних та юридичних законів.

31. Закон несуперечності та його застосування в юридичній теорії та практиці.

32. Закон виключеного третього, його значення для практичної діяльності органів внутрішніх справ.

33. Закон достатньої підстави. Його роль у практичній діяльності органів внутрішніх справ.

34. Основні принципи логіки.

35. Умовивід як форма мислення.

36. Роль умовиводів у правотворчій та провозастосовчій діяльності.

37. Основні класифікації умовиводів.

38. Демонстративні та недемонстративні умовиводи: відмінність та роль у практичній діяльності органів внутрішніх справ.

39. Простий категоричний силогізм як вид дедуктивного умовиводу. Його роль у правозастосовчій діяльності.

40. Логічна структура умовиводу.

41. Правила простого категоричного силогізму.

42. Логічні помилки в силогізмах.

43. Фігури простого категоричного силогізму.

44. Єнтимема.

45. Полісилогізм, його види.

46. Сорит, його види.

47. Епіхейрема.

48. Індуктивні умовиводи, основні види.

49. Наукова індукція.

50. Індуктивні умовиводи, їх використання у слідчій практиці.

51. Умовивід за аналогією. Його роль у розслідуванні злочинів.

52. Чисто умовні умовиводи. Їх використання у слідчій практиці.

53. Умовно-категоричні умовиводи. Їх роль в аналізі та оцінці судових доказів.

54. Розділово-категоричні умовиводи. Їх використання у судовій практиці.

55. Основні характеристики і правила виводу натурального числення висловлювань.

56. Доведення як логічна операція, його структура. Співвідношення логічного доведення та юридичного доказування.

57. Види доведення.

58. Спростування як окремий вид критики, його способи. Співвідношення спростування в логіці та в юридичній практиці.

59. Правила доведення та спростування щодо тези та демонстрації, їх практичне значення для правоохоронної діяльності.

60. Правила доведення та спростування щодо аргументів та їх застосування у практичній діяльності органів внутрішніх справ.

61. Версія як різновид гіпотези.

62. Етапи побудови та перевірки версій у судовому дослідженні.