Митні режими

Основним документом, що визначає порядок зовнішньоторгового регулювання в Україні в сучасних умовах, є Митний кодекс України, прийнятий Верховною Радою України.

Відповідно до цього документа встановлено декілька режимів пропу­ску товарів через митну межу України, які розрізняються порядком оформлення і, найголовніше, передбачають різний порядок і розмір митних платежів. Тому правильне вживання того або іншого митного режиму дозволить підприємцю уникнути надмірних фінансових витрат.

1. Випуск товарів для вільного обігу — режим, при якому товари, що ввозяться на митну територію України, залишаються постійно на цій території без зобов'язання про їх вивіз із цієї території.

Випуск товарів для вільного обігу передбачає сплату митних зборів, податків і внесення інших митних платежів, а також дотри­мання заходів економічної політики та інших обмежень.

2. Реімпорт товарів — режим, при якому українські товари, виве­зені з митної території України відповідно до митного режиму експор­ту товарів, ввозяться назад у встановлені терміни без стягування мит­них зборів, податків, а також без вживання до товарів заходів економічної політики.

Під режим реімпорту товари можуть бути поміщені за таких умов: « товари повинні бути завезені на митну територію протягом 10 років з моменту вивозу;

• товари повинні знаходитися в тому ж стані, в якому вони були у момент вивозу, окрім змін внаслідок природного зносу або спаду за нормальних умов транспортування і зберігання і в інших випадках, визначуваних Державним митним комітетом України.

При реімпорті товарів протягом трьох років з моменту вивозу митні органи повертають сплачені суми вивізних (експортних) мит­них зборів і податків. В той же час, особа, що переміщає товари, по­вертає суми, одержані як виплати або в результаті інших пільг, нада­них при вивозі товару.

3. Транзит товарів — режим, при якому товари переміщаються під митним контролем між двома митними органами України, у тому числі через територію іноземної держави, без стягування митних зборів і податків, а також без вживання до них заходів економічної політики.

При підпаданні товарів під режим транзиту товари повинні:

• залишатися в незмінному стані, окрім змін унаслідок природно­го зносу або спаду за нормальних умов транспортування і зберігання, і не використовуватися в яких-небудь інших цілях, окрім транзиту;

• доставлятися до митного органу призначення в терміни, визна­чені митним органом відправлення виходячи з можливостей транс­портного засобу, наміченого маршруту та інших умов перевезення, але не більш граничного терміну — 2 тис. км за 1 місяць.

Транзит товарів по території України може здійснюватися в будь-яких напрямах, якщо інше не встановлене Урядом України.

У випадку, якщо у митного органу України є підстави вважати, що перевізник або його транспортний засіб не можуть гарантувати дотри­мання положень Митного кодексу України, митний орган України має право припуститися приміщення товарів під митний режим тран­зиту лише за умови належного устаткування транспортного засобу, митного супроводу або перевезення товарів митним перевізником в порядку, визначуваному Кодексом і нормативними актами Держав­ного митного комітету України.

Витрати, що виникли у перевізника у зв'язку із забезпеченням на­лежного устаткування транспортного засобу або перевезенням то­варів митним перевізником, державними органами України не відшкодовуються.

Транзит товарів проводиться з дозволу митного органу України, за винятком випадків, коли Уряд України встановлює обмеження тран­зиту товарів як міра у відповідь на дискримінаційну або іншу ущімлюючу інтереси українських осіб акцію іноземних держав і їх союзів.

У деяких випадках митні органи України можуть надавати дозвіл на транзит товарів тільки за умови забезпечення сплати митних пла­тежів, включаючи внесення на депозит сум, що належать.

Документи на товари, що підлягають врученню митному органу призначення, доставляються в тому ж порядку, що і товари, до яких вони належать.

При аварії або дії непереборної сили товари можуть бути виванта­жені. В цьому випадку перевізник зобов'язаний:

• вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження то­варів і недопущення якого-небудь їх використовування;

• негайно повідомити до найближчого митного органу України про обставини справи, місце знаходження товарів і транспортних за­собів;

• забезпечити перевезення товарів до найближчого митного орга­ну України або доставки посадовців митного органу України до місця знаходження товарів.

Митні органи України не відшкодовують перевізнику витрат, по­несених у зв'язку з вживанням вищезгаданих заходів. Відповідальність за транзит товарів несе перевізник. При видачі товарів без дозволу митного органу України, їх втраті або недоставленні до митного орга­ну призначення перевізник повинен сплатити митні платежі, які підлягали б сплаті, відповідно, при митних режимах випуску для вільного обігу або експорту, за винятком випадків, коли товари вия­вилися знищеними, безповоротно загубленими унаслідок аварії або дії непереборної сили, або недостача відбулася через природний знос або спад за нормальних умов транспортування і зберігання, або това­ри вибули з володіння унаслідок неправомірних за законодавством України дій органів або посадовців іноземної держави.

4. Митний склад — режим, при якому привезені товари зберігають­ся під митним контролем без стягування митних зборів і податків і без вживання до них заходів економічної політики в період зберігання, а товари, призначені для вивозу відповідно до митного режиму експор­ту, зберігаються під митним контролем з наданням пільг.

Під режим митного складу можуть поміщатися будь-які товари, за винятком товарів, заборонених до ввезення в Україну, вивозу з Ук­раїни, а також інших товарів, перелік яких визначається Державним митним комітетом України.

Товари можуть знаходитися в режимі митного складу протягом трьох років. Вказаний термін для окремих категорій товарів може об­межуватися Державним митним комітетом України, а для окремих осіб — іншими митними органами України. Термін зберігання товарів в режимі митного складу не може бути більше одного року.

Після закінчення встановленого терміну товар повинен бути заяв­лений до приміщення під інший митний режим або поміщений на склад тимчасового зберігання, власником якого є митний орган Ук­раїни.

З товарами, поміщеними під режим митного складу, можуть про­водитися такі операції:

• забезпечення збереження цих товарів;

• підготовка товарів до продажу і транспортування, наприклад: дроблення партій, формування відправок, сортування, упаковка, пе­реупаковування, маркіровка, вантаження, вивантаження, переванта­ження і інші подібні операції.

При приміщенні під режим митного складу товари, призначені для вивозу відповідно до митного режиму експорту, звільняються від мит­них зборів, податків або сплачені суми повертаються, якщо таке звільнення або повернення передбачено при фактичному вивозі то­варів. При звільненні від митних зборів, податків або поверненні сплачених сум товари повинні бути вивезені не пізніше ніж за три місяці з дня приміщення під даний режим.

Якщо товари не вивезені у встановлені терміни, сплачуються митні збори, податки, а також відсотки по ставках, встановлюваня Національним банком України по кредитах, що надаються їм.

Митний склад може бути відкритого типу, тобто доступним для використовування будь-якими особами, і закритого типу, тобто при­значеним для зберігання товарів певних осіб. Митні склади закритого типу створюються тільки у випадку, якщо недоцільно створювати склад відкритого типу.

Власниками митних складів можуть бути митні органи України або українські особи.

Митні склади, фундирувані митними органами України, є митни­ми складами відкритого типу.

Митний склад може фундируватися за наявності ліцензії Держав­ного митного комітету України. Ліцензія не потрібна, якщо засновни­ком митного складу є митний орган України.

5. Магазин безмитної торгівлі — режим, при якому товари реалізу­ються під митним контролем на митній території України (в аеропор­тах, портах, відкритих для міжнародного повідомленнями інших місцях, визначуваних митними органами України) без стягування митних зборів, податків і без вживання до них заходів економічної політики.

У митному режимі магазину безмитної торгівлі можуть реалізову­ватися будь-які товари, за винятком товарів:

• заборонених до ввезення до України;

• заборонених до вивозу з України;

• заборонених до реалізації на території України;

• інших товарів, перелік яких визначається Державним митним комітетом України.

Товари, поміщені під митний режим магазина безмитної торгівлі, реалізуються безпосередньо в спеціальних магазинах (магазини без­митної торгівлі).

Магазин безмитної торгівлі може засновуватися українською осо­бою за наявності ліцензії Державного митного комітету України.

З моменту ліквідації магазина безмитної торгівлі після закінчення терміну дії, при анулюванні або відгуку ліцензії магазин стає складом тимчасового зберігання.

6. Переробка товарів на митній території — режим, при якому іно­земні товари використовуються в установленому порядку для пере­робки на митній території України без вживання заходів економічної політики і з поверненням сум ввізних (імпортних) митних зборів і по­датків за умови вивозу, відповідно до митного режиму експорту про­дуктів переробки, за межі митної території України.

Іноземні товари і продукти їх переробки звільняються від вивізних (експортних) митних зборів і податків.

До операцій по переробці товарів відносяться:

• виготовлення товару, включаючи монтаж, збірку і підгонку під інші товари;

• переробка і обробка товарів;

• ремонт товарів, включаючи їх відновлення і приведення в порядок;

• використовування деяких товарів, які сприяють виробництву продуктів переробки або полегшують його, навіть якщо ці товари повністю або частково споживаються в процесі переробки.

Державний митний комітет України за узгодженням з Міністерст­вом економіки України може встановлювати обмеження на окремі операції по переробці товарів і умови їх проведення, включаючи мож­ливість і порядок використовування українських товарів.

Переробка товарів на митній території проводиться за наявності ліцензії митного органу України, яка видається українській особі за умови, якщо:

• вивезені товари можуть бути ідентифіковані в продуктах пере­робки, за винятком випадків, визначуваних Державним митним комітетом України;

• переробка сприяє вивозу продуктів переробки або використову­ванню виробничих потужностей України;

• виконані інші вимоги, які встановлюються Державним митним комітетом України.

Переробка товарів на митній території повинна проводитися в терміни, встановлювані митним органом України, і в порядку, визна­чуваному Державним митним комітетом України. Терміни визнача­ються на основі економічно виправданої тривалості процесу перероб­ки товарів і розпорядження продуктами їх переробки.

Митні органи України можуть встановлювати в митних цілях обов'язкову кількість виходу продуктів переробки, що утворюються в результаті переробки товарів.

При вивозі продуктів переробки відповідно до митного режиму ек­спорту проводиться повернення сум ввізних митних зборів і податків за умов, якщо дотримуються положення Митного кодексу і якщо про­дукти переробки вивозяться в строк не пізніше за два роки з дня пе­реміщення товару через митний кордон України.

Від вивізних митних зборів і податків звільняються іноземні това­ри і продукти їх переробки. До вказаних товарів і продуктів не засто­совуються заходи економічної політики.

7. Переробка товарів під митним контролем — режим, при якому іноземні товари використовуються в установленому порядку на митній території України без стягування митних зборів і податків, а також без вживання до них заходів економічної політики для переробки під митним контролем з подальшим випуском для вільного обігу або переміщення продуктів переробки під інший митний режим.

Відповідно до цього режиму з товарами можуть проводитися опе­рації, аналогічні тим, які здійснюються при режимі переробки товарів на митній території.

Товари під митним контролем переробляються за наявності ліцензії митного органу України.

Переробка товарів під митним контролем не може використовува­тися для ухилення від дотримання заходів економічної політики і пра­вил визначення країни походження товарів.

8. Тимчасове ввезення (вивезення) — режим, при якому використо­вування товарів на митній території України або за її межами допус­кається з повним або частковим звільненням від митних зборів, по­датків і без вживання до них заходів економічної політики.

Товари, що тимчасово ввозяться (вивозяться), підлягають повер­ненню в незмінному стані, окрім змін унаслідок природного зносу або спаду за нормальних умов транспортування і зберігання.

У випадках, визначуваних Державним митним комітетом України, тимчасове ввезення (вивіз) товарів допускається тільки при уявленні зобов'язання про зворотний вивіз (ввезення) і забезпечення сплати митних платежів.

Державний митний комітет України має право визначати категорії товарів, які не можуть ввозитися (вивозитися) тимчасово.

Дозвіл на тимчасове ввезення (вивіз) товарів надається митним ор­ганом. Терміни тимчасового ввезення (вивозу) товарів встановлюють­ся митним органом України, виходячи з мети і обставин такого вве­зення (вивозу) і не можуть бути більше двох років. Для окремих категорій товарів Державний митний комітет України може встанов­лювати більш короткі або більш тривалі граничні терміни тимчасово­го ввезення (вивозу).

Випадки повного звільнення відносно товарів, що тимчасово вво­зяться (вивозяться), від сплати митних зборів, податків визначаються Урядом України.

В інших випадках, а також при недотриманні особою, що пе­реміщає товари через митну межу України, умов повного звільнення від сплати митних зборів, податків може застосовуватися часткове звільнення від сплати митних зборів, податків в порядку, визначува­ному Державним митним комітетом.

При частковому звільненні від сплати митних зборів і податків за кожний повний і неповний місяць сплачується 3% від суми, яка підлягала б сплаті, якби товари були випущені для вільного обігу або вивезені відповідно до митного режиму експорту.

Загальна сума митних зборів, податків, стягуваних при тимчасово­му ввезенні (вивозі) з частковим звільненням від сплати митних зборів, податків не повинна перевищувати суми митних зборів, по­датків, які підлягали б сплаті на момент ввезення (вивозу), якби това­ри були випущені для вільного обігу або вивезені відповідно до мит­ного режиму експорту.

У випадку якщо вказані суми стануть рівними, то товари вважа­ються випущеними для вільного обігу або вивезеними відповідно до митного режиму експорту за умови, що до них не застосовуються за­ходи економічної політики.

У день закінчення встановлених термінів неповернені тимчасово увезені (вивезені) товари повинні бути заявлені до іншого митного ре­жиму або поміщені на склади тимчасового зберігання, власниками яких є митні органи України.

Особа, що тимчасово вивезла товари і не повернула їх у встанов­лені терміни, не несе відповідальності перед митними органами Ук­раїни лише в тому випадку, якщо факт знищення або безповоротної втрати товарів унаслідок аварії або дії непереборної сили, недостачі через природний знос або спад за нормальних умов транспортування і зберігання або вибуття з володіння унаслідок неправомірних за зако­нодавством України дії органів або посадовців іноземної держави підтверджений консульськими установами України за кордоном.

9, 10. Вільна митна зона і вільний склад — режими, при яких іноземні товари розміщуються і використовуються у відповідних територіальних межах або приміщеннях (місцях) без стягування митних зборів, по­датків, а також без вживання до них заходів економічної політики, а ук­раїнські товари розміщуються і використовуються на умовах, застосуваних до вивозу відповідно до митного режиму експорту.

Відповідно до цих режимів з товарами допускається здійснення виробничих і інших комерційних операцій, за винятком роздрібного продажу.

Вільна митна зона створюється за рішенням Уряду України.

Для установи вільного складу потрібна ліцензія Державного мит­ного комітету України.

Товари можуть знаходитися у вільних митних зонах і на вільних складах без обмеження термінів.

При ввезенні іноземних і українських товарів у вільні митні зони або переміщенні їх на вільні склади митні збори, податки не стягують­ся і заходи економічної політики до них не застосовуються. При вве­зенні товарів з території вільних митних зон і з вільних складів на ре­шту частини митної території України і при вивозі товарів з території вільних митних зон і з вільних складів за межі України митні збори, податки стягуються, і заходи економічної політики застосовуються залежно від походження товарів.

На прохання зацікавленої особи митні органи України засвідчують походження товару сертифікатом в порядку, визначуваному Держав­ним митним комітетом України.

За відсутності сертифікату товар розглядається як український з метою стягування вивізних митних зборів, податків і вживання за­ходів економічної політики при вивозі і як іноземний в інших цілях.

При ввезенні товарів, призначених для вивозу за межі України відповідно до митного режиму експорту, у вільні митні зони або при приміщенні їх на вільні склади такі товари звільняються від митних зборів, податків або сплачені суми повертаються, якщо таке звільнен­ня або повернення передбачено при фактичному вивозі товарів. Фак­тичний вивіз таких товарів повинен бути здійснений не пізніше за шість місяців з дня повернення митних зборів, податків або звільнен­ня БІДНИХ.

При поверненні товарів, що підлягають вивозу за межі України, з території вільних митних зон і з вільних складів на решту частини митної території України або при нездійсненні фактичного вивозу протягом встановлених термінів сплачуються митні збори, податки, а також відсотки по ставках, встановлюваних Національним банком України по кредитах, що надаються їм.

При ліквідації вільного складу після закінчення терміну дії ліцензії або за бажанням власника, а також при анулюванні або відгуку мит­ними органами України ліцензії на установу вільного складу з дати ух­валення такого рішення вільний склад стає складом тимчасового зберігання. Загальний термін зберігання товарів на складі тимчасово­го зберігання не може перевищувати шести місяців.

11. Переробка товарів поза митною територією — режим, при яко­му українські товари вивозяться без вживання до них заходів еко­номічної політики і використовуються зовні митної території України з метою їх переробки і подальшого випуску продуктів переробки у вільний обіг на митній території України з повним або частковим звільненням від митних зборів і податків, а також без вживання до то­варів заходів економічної політики.

При переробці товарів поза митною територією можуть здійснюва­тися операції, аналогічні тим, які проводяться при режимі переробки товарів на митній території.

Державний митний комітет має право встановлювати обмеження на окремі операції по переробці товарів поза митною територією.

Цей режим не може бути використаний у випадках:

• якщо при вивозі товарів необхідні повернення ввізних митних зборів, податків, звільнення від них або отримання виплат, що нада­ються при вивозі;

• якщо товари до вивозу були випущені у вільний обіг з повним звільненням від ввізних митних зборів, податків;

• в інших випадках, визначуваних Державним митним комітетом України.

Переробка товарів поза митною територією проводиться за наяв­ності ліцензії митного органу України, яка видається українській особі при умові, якщо:

• митний орган України вважає за можливе встановити, що про­дукти переробки утворилися в результаті переробки вивезених то­варів;

• переробка товарів поза митною територією не завдає серйозного збитку інтересам української економіки.

Товари поза митною територією переробляються в терміни, вста­новлювані митним органом України в порядку, визначуваному Дер­жавним митним комітетом України. Терміни визначаються на основі економічно виправданої тривалості процесу переробки товарів.

Митні органи України можуть встановлювати в митних цілях обов'язкову кількість виходу продуктів переробки, що утворюються в результаті переробки товарів.

Товари, що вивозяться на переробку, оподатковуються вивізними митними митами, податками з подальшим поверненням їх сум при випуску продуктів переробки для вільного обігу на митній території України. Відсотки на суми, що повертаються, не нараховуються.

За рішенням митного органу України товари можуть звільнятися від митних зборів, а податки, стягувані з товарів, можуть повертатися при вивозі на переробку поза митною територією.

Повне або часткове звільнення продуктів переробки від ввізних митних зборів, податків надається у випадку, якщо ці продукти заяв­ляються для вільного обігу особою, що одержала ліцензію на перероб­ку товарів поза митною територією, або його митним брокером.

Повне звільнення від ввізних митних зборів, податків надається, як­що митний орган України упевниться в тому, що метою переробки був ремонт вивезених товарів, здійснюваний безвідплатно через положення законодавства або договору, за винятком випадків, коли при первинно­му випуску товарів для вільного обігу враховувалися їх недоліки.

Часткове звільнення від ввізних митних зборів, податків надається при відшкодувальному ремонті товарів, що вивозяться, і при здійсненні інших операцій по переробці. Суми митних зборів, податків визнача­ються виходячи із ставок, вживаних до продуктів переробки, що мно­жать на вартість ремонту або інших операцій по переробці.

Заміна продуктів переробки іноземними товарами допускається в порядку, визначуваному Державним митним комітетом України.

Особа, що одержала ліцензію на переробку товарів поза митною територією і що не повернула товари або що не здійснила ввезення продуктів переробки у встановлені терміни, не несе відповідальності перед митними органами України лише в тому випадку, якщо факт знищення або безповоротної втрати товарів або продуктів переробки внаслідок аварії або дії непереборної сили, їх недостачі через природ­ний знос або спад за нормальних умов транспортування і зберігання або вибуття з володіння в результаті неправомірних за законодавством України дій органів або посадовців іноземної держави підтверджений консульськими установами України за межею.

12. Експорт товарів — режим, при якому товари вивозяться за межі митної території України без зобов'язання повернути їх на цю тери­торію.

Експорт товарів здійснюється за умови сплати вивізних митних зборів і інших митних платежів, а також дотримання заходів еко­номічної політики.

При експорті товари звільняються від сплати податків або сплачеш суми податків підлягають поверненню відповідно до податкового за­конодавства України.

При випуску товарів у митному режимі експорту товари повинні бути вивезені за межі митної території України в тому ж стані, в яко­му вони були на день ухвалення митної декларації, окрім змін стану товарів унаслідок природного зносу або спаду за нормальних умов транспортування і зберігання.

13. Реекспорт товарів — режим, при якому іноземні товари виво­зяться з митної території України без стягування або з поверненням ввізних митних зборів і податків і без вживання до них заходів еко­номічної політики.

Реекспорт товарів допускається з дозволу митного органу України, що надається в порядку, визначуваному Державним митним комітетом України, а у випадках, визначуваних законодавчими актами України, актами Уряду України або міжнародними договорами України, — з доз­волу іншого уповноваженого на те органу.

При ввезенні товарів на митну територію України митні збори, по­датки не стягуються і заходи економічної політики до них не застосо­вуються, якщо вони заявляються митному органу України як призна­чені безпосередньо і винятково для реекспорту. Фактичний вивіз таких товарів повинен бути здійснений не пізніше за шість місяців з дня ухвалення митної декларації. При нездійсненні фактичного виво­зу протягом встановленого терміну сплачуються митні збори, подат­ки, а також відсотки по ставках, встановлюваним Національним бан­ком України по кредитах, що надаються їм.

При вивозі реекспортованих товарів сплачені ввізні митні збори і податки підлягають поверненню за умови, якщо:

• реекспортовані товари знаходяться в тому ж стані, в якому вони бу­ли на момент ввезення, окрім змін стану товарів унаслідок природного зносу або спаду за нормальних умов транспортування і зберігання;

• реекспорт товарів відбувається протягом двох років з моменту ввезення;

• реекспортовані товари не використовувалися в цілях витягання доходу.

При вивозі реекспортованих товарів вивізні митні збори і податки не стягуються, а заходи економічної політики, діючі при вивозі, не за­стосовуються, за винятком випадків, визначуваних Урядом України.

14. Знищення товарів — режим, при якому іноземні товари знищу­ються під митним контролем, включаючи приведення їх в стан, не­придатний для використовування, без стягування митних зборів і по­датків, а також без вживання до них економічної політики.

Знищення товарів допускається з дозволу митного органу України. Такий дозвіл не надається, якщо знищення товарів може заподіяти істотну шкоду навколишньому природному середовищу, а також в інших випадках, визначуваних Державним митним комітетом України.

Знищення товарів проводиться зацікавленою особою за власний рахунок і не робить для держави яких-небудь витрат. Відходи, що ут­ворилися в результаті знищення товарів, повинні бути поміщені під відповідний митний режим як іноземні товари, що знаходяться під митним контролем.

15. Відмова від товару на користь держави — режим, при якому особа відмовляється від товару без стягування митних зборів, по­датків, а також без вживання заходів економічної політики.

Відмова від товару на користь держави допускається з дозволу мит­ного органу України і не завдає яких-небудь витрат державі.

Митний тариф

Основною правовою базою для стягування митних зборів в Україні є Митний кодекс України і Закон «Про митний тариф».

Відповідно до цих документів Митний тариф України є зведенням ставок митних зборів, застосовуваних до товарів, переміщуваних че­рез митну межу України і систематизованим відповідно до Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД).

Згідно з Законом при формуванні Імпортного митного тарифу ба­зові ставки ввізних митних зборів встановлюються до товарів, що походять з країн, в торгове-політичних відносинах з якими Україна застосовує режим найбільш сприятливої нації.

До товарів, що походять з країн, торгово-політичні відносини зі якими не передбачають режим найбільш сприятливої нації або країна І походження якої не встановлена, ставки ввізних митних зборів] збільшуються в два рази, за винятком випадків надання Україною тарифних пільг (преференцій).

В Україні застосовуються такі види ставок мит:

• адвалорні, що нараховуються у відсотках до митної вартості оподатковуваних товарів;

• специфічні, нараховуються у встановленому розмірі за одиницю ! оподатковуваних товарів;

• комбіновані, поєднуючі обидва названі види митного обкладення. Вищеназваний Закон передбачає в необхідних випадках вживання

сезонних і особливих мит. До особливих мит відносяться: спеціальні, антидемпінгові, компенсаційні. Спеціальні мита застосовуються:

• як захисна міра, якщо товари ввозяться на митну територію Ук­раїни в кількості і на умовах, що наносять або загрожуючих завдати збитку вітчизняним виробникам подібних або безпосередньо конку­руючих товарів;

• як відповідь на дискримінаційні і інші дії, що ущемляють інтере­си України, з боку інших держав або їх союзів.

Антидемпінгові мита застосовуються при ввезенні на митну тери­торію України товарів за ціною більш низькою, ніж їх вартість в країні, з якої вони вивозяться, якщо таке ввезення наносить або за­грожує завдати матеріального збитку вітчизняним виробникам подібних товарів або перешкоджає організації або розширенню їх ви­робництва в Україні.

Компенсаційні мита застосовуються при ввезенні на митну тери­торію України товарів, при виробництві або вивозі яких прямо або побічно використовувалися субсидії, якщо таке ввезення наносить або загрожує завдати матеріального збитку вітчизняним виробникам подібних товарів або перешкоджає організації або розширенню їх ви­робництва в Україні.

Вживанню особливих видів мит передує розслідування, що прово­диться відповідно до законодавства України. Розмір ставок мит повинен бути співвідносним з величиною встановленого розслідуванням демпінгового заниження ціни, субсидій і виявленого збитку.

Закон України «Про митний тариф» передбачає також вживання тарифних пільг (тарифних преференцій) у вигляді:

• повернення раніше сплаченого мита;

• звільнення від сплати мита;

• зниження ставки мита;

• встановлення тарифних квот на преференційне ввезення (вивіз) товару.

Нарахування, сплата і стягування мита на товар проводяться на ос­нові його митної вартості відповідно до Митного кодексу України.

Митна вартість визначається декларантом за допомогою методів визначення митної вартості і заявляється (декларується) ним митному органу України при переміщенні товару через митний кордон України.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України, визначається методами оцінки:

• за ціною операції з товарами, що ввозяться;

• за ціною операції з ідентичними товарами;

• за ціною операції з однорідними товарами;

• на основі віднімання вартості;

• на основі складання вартості;

• резервного методу.

Основним є метод оцінки за ціною операції з товарами, що ввозяться.

Утому випадку, коли основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний з перерахованих вище методів.

Відповідно до основного методу митною вартістю завозимого на митну територію України товару є ціна операції, фактично сплачена або яка підлягає сплаті за товар, що ввозиться, на момент перетину ним митного кордону України (до порту або іншого місця прибуття).

При визначенні митної вартості в ціну операції включаються такі компоненти, якщо вони не були раніше в неї включені:

а) витрати по доставці товару до аеропорту, порту або іншого місця ввезення товару на митну територію України:

• вартість транспортування;

• витрати по вантаженню, вивантаженню, перевантаженню і пере­валюванню товарів;

• сума страховки;

б) витрати, понесені покупцем:

• комісійні і брокерські винагороди, за винятком комісійних по з купівлі товару;

• вартість контейнерів і (або) іншої багатообігової тари, як відповідно до ТН ЗЕД вони розглядаються як єдине ціле з оцінюваними товарами;

• вартість упаковки, включаючи вартість пакувальних матеріалів і робіт по упаковці;

в) відповідна частина вартості товарів і послуг, які прямо або побіч були надані покупцем безкоштовно або за заниженою ціною для використовування у зв'язку з виробництвом або продажем на вивіз:

• сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів і інших комплектуючих виробів, що є складовою частиною оцінюваних товарів;

• інструментів, штампів, форм і інших подібних предметів, використаних при виробництві оцінюваних товарів;

• матеріалів, витрачених при виробництві оцінюваних товарів (змащувальних матеріалів, палива тощо);

• інженерного опрацьовування, дослідно-конструкторської роботи, дизайну, художнього оздоблення, ескізів і креслень, виконаних за територією України і необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

г) ліцензійні і інші платежі за використовування об'єктів інтелектуальної власності, які покупець повинен прямо або побічно здійснити як умову продажу оцінюваних товарів;

д) частина прямого або непрямого прибутку продавця від будь яких подальших перепродажів, передачі або використовування оцінюваних товарів на території України.

Названий метод не може бути використаний для визначення мит­ної вартості товару, якщо:

а) існують обмеження відносно прав покупця на оцінюваний то­вар, за винятком:

• обмежень, встановлених законодавством України;

• обмежень географічного регіону, в якому товари можуть пере­продувати;

• обмежень, істотно не впливаючих на ціну товару;

б) продаж і ціна операції залежать від дотримання умов, вплив яких не може бути враховано;

в) дані, використані декларантом при заяві митної вартості, не підтверджені документально або не є кількісно визначеними і до­стовірними;

г) учасники операції є взаємозалежними особами, за винятком ви­падків, коли їх взаємозалежність не впливає на ціну операції, що по­винно бути доведено декларантом. При цьому під взаємозалежними особами розуміються особи, яким властива хоча б одна з таких ознак:

• один із учасників операції (фізична особа) або посадовець одно­го з учасників операції є одночасно посадовцем іншого учасника опе­рації;

• учасники операції є співвласниками підприємства;

• учасники операції зв'язані трудовими відносинами;

• один з учасників операції є власником внеску (паю) або волода­рем акцій з правом голосу в статутному капіталі іншого учасника опе­рації, складових не менше 5% статутного капіталу;

• обидва учасники операції знаходяться під безпосереднім або не­прямим контролем третьої особи;

• учасники операції спільно контролюють, безпосередньо або побічно, третю особу;

• один з учасників операції знаходиться під безпосереднім або не­прямим контролем іншого учасника операції;

• учасники операції або їх посадовці є родичами.

При методі оцінки за ціною операції з ідентичними товарами як ос­нова для визначення митної вартості товару приймається ціна опе­рації з ідентичними товарами при дотриманні деяких умов. При цьо­му під ідентичними розуміються товари, однакові в усіх відношеннях з оцінюваними товарами, у тому числі за такими ознаками:

• фізичні характеристики;

• якість і репутація на ринку;

• країна походження;

• виробник.

Ціна операції з ідентичними товарами приймається як основа для визначення митної вартості, якщо ці товари:

а) продані для ввезення на територію України;

б) ввезені одночасно з оцінюваними товарами або не раніше ніж за 90 днів до їх ввезення;

в) увезені приблизно в тій же кількості і/або на тих же комерційних умовах. У випадку якщо ідентичні товари ввозилися в іншій кількості і/або на інших комерційних умовах декларант повинен провести відповідне коректування їх ціни з урахуванням цих відмінностей і до­кументально підтвердити її обгрунтованість.

При визначенні митної вартості за ціною операції з ідентичними товарами повинні враховуватися витрати, вказані в основному методі.

У випадку, якщо при цьому методі виявляється більше однієї ціни операції по ідентичних товарах, то для визначення митної вартості то­варів, що ввозяться, застосовується найнижча з них.

При методі оцінки за ціною операції з однорідними товарами за осно­ву для визначення митної вартості товару приймається ціна операції по товарах, однорідних з тими, що ввозяться при дотриманні ряду умов. При цьому під однорідними розуміються товари, які, хоча і не є абсолютно однаковими, в усіх відношеннях, мають схожі характерис­тики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконува­ти ті ж функції, що і оцінювані товари і бути комерційно взаємо­замінними.

При визначенні однорідності товарів враховуються такі їхні ознаки:

• якість, наявність товарного знака і репутація на ринку;

• країна походження;

• виробник.

Цей метод застосовується за тих же умов, що і метод оцінки за ціною операції з ідентичними товарами. Згідно з цими методами митної оцінки:

а) товари не вважаються ідентичними або однорідними з оціню­ваним, якщо вони не були вироблені в тій же країні, що і оцінювані товари;

б) товари, виготовлені не виробником оцінюваних товарів, а іншою особою, беруться до уваги тільки в тому випадку, якщо не є ні ідентичних, ні однорідних товарів, створених особою — виробником оцінюваних товарів;

в) товари не вважаються ідентичними або однорідними, якщо їх проектування, дослідно-конструкторські роботи, їх художнє оздоб­лення, дизайн, ескізи і креслення й інші аналогічні роботи виконані в Україні.

Митна вартість за методом оцінки на основі віднімання вартості визначається в тому випадку, якщо оцінювані, ідентичні або однорідні товари продаватимуться на території України без зміни свого первинного стану.

При такому методі як основа для визначення митної вартості това­ру приймається ціна одиниці товару, за якою оцінювані, ідентичні або однорідні товари продаються найбільшою партією на території Ук­раїни не пізніше 90 днів з дати їх ввезення учаснику операції, що не є взаємозалежною з продавцем особою.

З ціни одиниці товару віднімаються такі компоненти:

а) витрати на виплату комісійних винагород, звичайні надбавки на прибуток і загальні витрати у зв'язку з продажем в Україні товарів то­го ж класу і вигляду, що ввозяться;

б) суми ввізних митних зборів, податків, зборів і інших платежів, що підлягають сплаті в Україні, у зв'язку з ввезенням або продажем товарів;

в) звичайні витрати, понесені в Україні на транспортування, стра­хування, вантажні і розвантажувальні роботи.

При методі оцінки на основі складання вартості за основу для виз­начення митної вартості товару береться ціна товару, розрахована шляхом складання:

а) вартості матеріалів і витрат, яких зазнав виготівник у зв'язку з виробництвом оцінюваного товару;

б) загальних витрат, характерних для продажу в Україні з країни вивозу товарів того ж вигляду, з такими ж витратами на:

• транспортування,

• вантажні і розвантажувальні роботи,

• страхування до місця перетину митної межі України і інших витрат;

в) прибутку, звичайно одержуваного експортером в результаті по­ставки до України таких товарів.

У випадках якщо митна вартість товару не може бути визначена декларантом в результаті послідовного вживання попередніх методів або якщо митний орган аргументовано вважає, що ці методи оцінки митної вартості не можуть бути використані, митна вартість оцінюва­них товарів визначається з урахуванням світової практики.

Як основа для визначення митної вартості товару по резервному ме­тоду не можуть бути використані:

а) ціна товару на внутрішньому ринку України;

б) ціна товару, що поставляється з країни його вивозу в треті країни;

в) ціна на внутрішньому ринку України на товари українського по­ходження;

г) довільно встановлена або достовірно не підтверджена ціна товару.

Країна походження товару визначається згідно з існуючою міжна­родною практикою з метою здійснення тарифних і нетарифних за­ходів регулювання ввезення товару на митну територію України і йо­го вивозу з цієї території.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був виготовлений проведений або підданий достатній переробці відповідно до певних критеріїв. При цьому під країною походження товару може розумітися група країн, митні союзи країн, регіон або ча­стина країни, якщо є необхідність їх виділення для цілей визначення походження товару.

Товарами, повністю виробленими у цій країні, вважаються:

а) корисні копалини, здобуті на її території, або в її територіальних водах, або на її континентальному шельфі і в морських надрах, якщо країна має виняткові права на розробку цих надр;

б) рослинна продукція, вирощена або зібрана на її території;

в) живі тварини, що народилися і вирощені в ній;

г) продукція, одержана в цій країні від вирощених в ній тварин;

д) вироблена в ній продукція мисливського, риболовецького, морського промислів;

е) продукція морського промислу, здобута і (або) вироблена в Світовому океані її судами або судами, орендованими (зафрахтовани­ми) нею;

ж) вторинна сировина і відходи, що є результатом виробничих і інших операцій, здійснюваних в ній;

з) продукція високих технологій, одержана у відкритому космосі на космічних судах, що належать цій країні або що орендуються нею;

й) товари, вироблені в ній винятково з продукції, вказаної в пунк­тах «а» — «з».

Якщо у виробництві товару беруть участь дві і більше країн, його походження визначається відповідно до критеріїв достатньої перероб­ки товару в цій країні:

а) зміна товарної позиції (класифікаційного коду товару) по ТН ВЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків, що відбулося в ре­зультаті переробки товару;

б) виконання виробничих або технологічних операцій, достатніх або не достатніх для того, щоб товар вважався тим, що походить з тієї країни, де ці операції мали місце;

в) правило адвалорної частки, тобто зміна вартості товару, коли процентна частка вартості використаних матеріалів або доданої вар­тості досягає фіксованої частки ціни товару, що поставляється.

При цьому вважаються не відповідаючими критерію достатньої пе­реробки:

• операції по забезпеченню збереження товарів під час зберігання або транспортування;

• операції по підготовці товарів до продажу і транспортування (дроблення партії, формування відправок, сортування, переупакову­вання);

• прості складальні операції;

• змішування товарів (компонентів) без додання одержаної про­дукції характеристик, істотно відрізняючих її від початкових складових.

Для підтвердження походження товару з даної країни митний орган України має право вимагати подачі сертифіката про його походження.