Інформаційне забезпечення Словники

1. Бацевич Ф. С. Словник термінів міжкультурної комунікації. - К.: Довіра, 2007. - 207 с.

2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. - К.; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2005. - 1728 с.

3. Головащук С. І. Складні випадки наголошення: Словник-довідник. - К.: Либідь, 1995. - 192 с.

4. Головащук С.І. Українське літературне слововживання: Словник-довідник. – К., 1995.

5. Єрмоленко С. Я., Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / за ред. С. Я. Єрмоленко. - К.: Либідь, 2001.- 224 с.

6. Караванський С. Практичний словник синонімів української мови. - К.: Кобза, 1993.- 472 с.

7. Новий російсько-український словник-довідник: Близько 65 тис. слів / С. Я. Єрмоленко, В. І. Єрмоленко, К. В. Ленець, Л. О. Пустовіт. - К.: Довіра, 1996. - 797 с.

8. Новий російсько-український словник-довідник юридичної, банківської, фінансової, бухгалтерської та економічної сфери: Близько 85 тис. слів / уклад. С. Я. Єрмоленко та ін. - К.: Довіра, 1998. - 783 с.

9. Полюга Л. М. Словник антонімів. - К.: Рад. школа, 1987. - 173 с.

10. Словник епітетів української мови / С. П. Бибик, С. Я. Єрмоленко, Л. О. Пустовіт; за ред. С. Я. Єрмоленко. - К.: Довіра, 1998. - 431 с.

11. Словник іншомовних слів / уклад. Л. О. Пустовіт та ін. - К.: Довіра, 2000. - 1018 с.

12. Словник синонімів української мови: у 2-х т. / А. А. Бурячок, Г. М. Гнатюк, С. І. Головащук та ін. - К.: Наук. думка, 1999 - 2000.

13. Словник української мови: в 11-ти т. /І. К. Білодід (гол. ред.) та ін. - К.: Наук. думка, 1970 - 1980.

14. Словник труднощів української мови / Д. Г. Гринчишин, О. Капелюшний, О. М. Пазяк та ін.; за ред. С. Я. Єрмоленко. - К.: Рад. школа, 1989.- 336 с.

Інтернет-джерела

1.www.litopys.jrg.ua

2.www.mowa.info

3.www.novamowa.com.ua

4.www.pereklad.kiev.ua

5.www.pravopys.net

6.www.rozum.org.ua

7. semantika.com.ua

Тема «Фразеологічні засоби літературної мови

в різностильових текстах»

Заняття № 14

Завдання – удосконалити:

• мовну (фразеологічну, стилістичну);

• дискурсивну (здатність до зв’язного усного чи письмового висловлювання );

• комунікативну (здатність до розумових і продуктивних висловлювань);

• соціолінгвістичну (здатність розуміти і продукувати речення з такою формою та значенням, які відповідають соціолінгвістичному контексту комунікації);

• країнознавчу (країнознавчі знання).

Мета – формувати загальні компетентності:

• інструментальні (здатність до аналізу і синтезу; усне і письмове спілкування рідною мовою; уміння аналізувати інформацію з різних джерел);

• міжособистісні (робота в команді; позитивне ставлення до несхожості культур);

• системні (розуміння культури та звичаїв інших країн).

Глобальна компетентність – бути обізнаним і ставитись з повагою до культурного різноманіття народів.

Студент повинен уміти:

- розмежовувати поняття «фразеологія», «фразеологізм»;

- виокремлювати основні принципи класифікації фразеологічних одиниць;

- досягати точності, ясності, стандартності вислову думки в наукових та офіційно-ділових текстах;

- будувати висловлювання, уживаючи фразеологічні одиниці різних типів;

- правильно й доцільно вживати фразеологізми в мові;

- користуватися фразеологічними словниками.