5. Зміст теми заняття

Поняття про пов’язку та перев’язку

Десмургія (грец. «desmos» - зв'язок, пов'язка, «ergon» - справа) - вчення про пов'язки, їх правильне застосування і накладання при різних пошкодженнях і захворюваннях. Цель наложения повязок — удерживать перевязочный материал по поверхности тела (укрепляющие повязки), если нужно с давлением на подлежащие ткани (давящие повязки); иммобилизировать какую-нибудь часть тела (неподвижные повязки) или создавать возможность тяги за конечность, голову и т. д. (вытягивающие повязки).

Історія десмургії

Первые сведения о применении повязок относятся к глубокой древности. Перші відомості про застосування пов'язок відносяться до глибокої давнини. Во времена Гиппократа (5—4 вв. до н. э.) для удержания перевязочного материала употребляли липкий пластырь, смолы, холст. За часів Гіппократа (5-4 ст. До н. Е.) Для утримання перев'язочні матеріалу вживали липка пластир, смоли, полотно. С именем Гиппократа связана одна из классических бинтовых повязок на голову. З іменем Гіппократа пов'язана одна з класичних бинтових пов'язок на голову. Имеются сведения об использовании в те времена специальных устройств и повязок для вытяжении, применявшихся при лечении переломов и исправлении различных искривлений позвоночника и конечностей. Є відомості про використання в ті часи спеціальних пристроїв і пов'язок для витягнення, застосовувалися при лікуванні переломів та виправлення різних викривлень хребта та кінцівок.

А. Цельс (1 в. н.е.) упоминает о бинтовых повязках. А. Цельс (І ст. н.е.) згадує про бинтові пов'язки. К. Гален (2 в. н. э.) применил пращевидную повязку при переломе ключицы. К. Гален (ІІ в. н.е) застосовував пращоподібну пов'язку при переломі ключиці. В произведениях арабских ученых 9—11 вв. У творах арабських вчених 9-11 ст. упоминается о гипсовании при переломах (поврежденную конечность заливали гипсовой кашицей). згадується про гіпсування при переломах (пошкоджену кінцівку заливали гіпсовою кашицею).

В средние века применяли повязки с вытяжением [Ги де Шолиак (Guy de Chanliac)]. У середні віки застосовували пов'язки з витяжінням (Гі де Шоліак). У 14 ст. описан метод постоянного вытяжения грузом при вывихах и переломах. описаний метод постійного витягнення вантажем при вивихах і переломах. В 16 в. У 16 ст. французские хирурги применяли для этой цели различные аппараты и протезы. французькі хірурги застосовували для цієї мети різні апарати і протези. В 17 в. У 17 ст. была предложена Шультеса повязка на конечность [по имени немецкого врача Шультеса (J. Schultes)], состоящая из переплетенных полосок ткани. була запропонована шультесна пов'язка на кінцівку (по імені німецького лікаря Шультеса ), що складається з переплетених смуг тканини. В 18 в. У 18 в. вошла в употребление липкопластырная повязка. увійшла до вживання ліпкопластирна пов'язка.

До применения антисептики в хирургии рану покрывали корпией (расщепленной на отдельные нити полотняной и хлопчатобумажной ветошью), которая удерживалась на ране с помощью бинта, преимущественно матерчатого. До застосування антисептики в хірургії рану закривали корпією (це розсмикане на окремі нитки полотняне чи бавовняне дрантя), яка утримувалася на рані за допомогою бинта, переважно зробленого з матерії. Появление марлевых бинтов упростило наложение повязок. Поява марлевих бинтів спростила накладення пов'язок.

К середине 19 в. До середини 19 ст. были созданы почти все существующие бинтовые повязки, и с тех пор этот раздел десмургии развивался мало. були створені майже всі існуючі бинтові пов’язки, і з тих пір цей розділ десмургії розвивався мало.

В дальнейшем использование клеевых повязок (коллодий, клеол, повязки с пленкообразующими веществами) и сетчатых повязок (чулочных) создало возможность значительно экономить перевязочный материал. В подальшому, використання клейових пов'язок (коллодій, клеол, пов 'язки з плівкоутворюючими речовинами) і сітчастих пов'язок (панчохових) створило можливість значно заощаджувати перев'язочний матеріал. Все более широкое развитие получило учение о неподвижных повязках и повязках с вытяжением как о методах лечения переломов. Все більш широкий розвиток отримало вчення про нерухомих пов'язку і пов'язки з витяжінням як про методи лікування переломів. От медленно высыхающих крахмальных и клеевых повязок хирурги перешли к быстро отвердевающим гипсовым повязкам, импровизированные шины стали заменять стандартными и аппаратами для вытяжения. Від повільно висихаючих крохмальних і клейових пов'язок хірурги перейшли до гіпсових пов'язок, що швидко тверднуть, імпровізовані шини стали заміняти стандартними шинами і апаратами для витягнення.

Большие заслуги в разработке вопросов десмургии принадлежат отечественным хирургам: Н. И. Пирогову, Г. И. Турнеру, А. А. Боброву, Р. Р. Вреден у, И. М. Кеферу, М. II . Великі заслуги в розробці питань десмургіі належать вітчизняним хірургів: М. І. Пирогову, Г. І. Турнеру, А. А. Боброву, Р. Р. Вреден у, І. М. Кеферу, М. I. Ситенко, Н. М. Волковичу, Н. Н. Приорову, В. В. Гориневской. Ситенко, Н. М. Волковічу, Н. Н. Пріорову, В. В. Горіневской. Н. И. Пирогов ввел в практику гипсовую повязку, которую он впервые применил в военно-полевых условиях. М. І. Пирогов ввів у практику корсет, який він вперше застосував у військово-польових умовах. Эта повязка вытеснила крахмальную повязку, предложенную Сетоном ( L . Seutin ) в 1840 г. Ця пов'язка витіснила крохмальну пов'язку, запропоновану Сетоном в 1840 г.

Терміном "пов'язка" позначають ту чи іншу заготовку з перев'язочного ма-теріалу з лікарськими речовинами або без них, накладається на рану або на якусь ділянку тіла з лікувальною або профілактичною метою. Процесс наложения повязки называется перевязкой. Процес накладення по-в'язки називається перев'язкою.

Види пов’язок

Повязки бувають

• м'які

  1. бинтові - ці пов'язки найбільш міцні і зручні. Для бинтования кисти и пальцев применяют бинты шириной 5 см, для головы, предплечья, плеча — 7—9 см, для бедра и туловища — 8—20 см. Для бинтування кисті і пальців застосовують бинти шириною 5 см, для голови, передпліччя, плеча - 7-9 см, для стегна і тулуба - 8-20 см.

Основные типы бинтовых повязок: Основні типи бинтових пов'язок:

1. циркулярная — ходы (туры) бинта полностью закрывают друг друга; ціркулярна - ходи (тури) бинта повністю закривають один одний;

2. спиральная — каждый тур бинта только частично покрывает предыдущий; спіральна - кожен тур бинта тільки частково прикриває попередній;

3. крестовидная, восьмиобразная и колосовидная — туры бинта пересекают друг друга поперек или наискось. хрестоподібна, восьмиподібна і колосовидна - тури бінта перетинають один одного поперек або наіскосок.