Пошкодження плеври

Пневмоторакс - це часта травма, нерідко помірної важкості. Він зумов-люється пораненням паренхіми легенів відламком ребра, розривом булл, які іс-нували до травми, а також травмою трахеобронхіального дерева. Діагностика переважно нескладна: пневмоторакс можна запідозрити на основі симптомів роз-ходження листків плеври і підтвердити діагноз за допомогою рентгенографії або комп’ютерної томографії (KТ). Травматологи вважають дренування плевральної порожнини майже завжди обов’язковим. Це пов’язано з такими трьома причинами:

1. нерозпізнавання мінімального пневмотораксу може призвести до компресії легень і асфіксії (розвитку напруженого пневмотораксу) у випадку інтубації та ШВЛ;

2. спонтанна еволюція в напружений пневмоторакс з асфіксією. У такому випадку діагноз стає очевидним, але вимагає дуже швидкого вживання невідкладних заходів (пункція товстою голкою), після чого проводять повноцінне дренування плевральної порожнини;

3. Виділення повітря по дренажах тривалий час і в значній кількості змушує запідозрити розрив трахеобронхіального дерева.

Пневмоторакс – наявність повітря у плевральній порожнині при пошкодженні легені або грудної стінки, супроводжується частковим, субто-тальним або тотальним колапсом легені.

За механізмом виникнення виділяють пневмоторакс:

1. закритий - виникає внаслідок пошкодження вісцеральної плеври або легені уламком ребра.

2. відкритий - виникає внаслідок дефекту грудної стінки і супроводжується вільним надходженням повітря у плевральну порожнину під час вдиху, а при видиху - назовні.

3. клапанний - виникає при пошкодженні легеневої тканини з утворенням клапана, коли повітря надходить в плевральну порожнину під час вдиху, а під час видиху не виходить назовні, що призводить до повного колапсу легені, зміщення середостіння, перегину великих судин.

    Основні клінічні симптоми: біль, задишка в спокої, при огляді відставан-ня ураженої половини в диханні, відсутність голосового тремтіння при пальпації, при перкусії наявний коробковий звук, при аускультації – ослаблення або відсут-ність дихальних шумів, іноді амфоричне дихання. Рентгенологічна картина дає можливість встановити остаточний діагноз. Клапанний пневмоторакс супрово-джується розвитком підшкірної емфіземи, що проявляється типовим хрустом при пальпації. При розвитку медіастінальної емфіземи наростають симптоми здав-лення верхньої порожнистої вени – ціаноз та набряк обличчя та шиї, пульсація вен шиї, прогресуюча тахікардія з падінням систолічного та ростом діастолі-чного тиску.

Ознаки напруженого пневмотораксу:

1. підшкірна емфізема;

2. гучний тімпанічеській звук на стороні ураженої легені при перкуссиі;

3. зсув трахеї у бік здорової легені;

4. ослаблення дихальних шумів;

5. нестабільність гемодинаміки.

6. дані рентгенографії:

   • легеневе поле підвищеної прозорості,

   • межа спавшоїся легені

   • перетинає тіні ребер;

   • сплощення або прогинання вниз куполу діафрагми;

   • зсув середостіння у бік здорової легені.

Таблиця №1: Диференціальна діагностика