Характеристика образів

Короткий зміст епізоду	Риси характеру героя	Прийоми розкриття рис характеру

Структурний план тем в 10 класі Творчість Івана Нечуя – Левицького

1. Творчість Івана Нечуя – Левицького як новий імпульс у розвитку української прози. Життєвий і творчий шлях письменника (за опорним планом).

2. Аналіз соціально – побутової повісті “Кайдашева сім`я” – хроніки життя селянської родини в післяреформений період в атмосфері повної бездуховності й агресивності.

• Бесіда за змістом:

- Чи можемо ми, аналізуючи діалог братів про дівчат, визначити, який із них добріший, сердечніший? Чому?

- Хто був головою сім`ї? Чому? Добре це було чи погано?

- Як ви розцінюєте той епізод, коли п’яний Омелько пізно повертається додому, мало не топиться у бочці з водою в сінях, а вся сім`я сміється з п’яного? Чи можна було так чинити?

- Хто в цій сім`ї заробляв гроші? Чи можна було так зневажати годувальника сім`ї?

- І.Нечуй-Левицький наділив Омелька й Марусю Кайдашів багатьма негативними рисами. А що в їхніх характерах позитивне?

- Згадайте залицяння Карпа до Мотрі. Чи є в їхніх стосунках ніжність, ліризм? Як ви гадаєте, чому навіть кохання не змінило Карпа і Мотрю?

- Чи добре вчинила Кайдашиха, переклавши всю роботу на Мотрині плечі?

- Коли і чому заплакала Мотря? Чи знайшла вихід із ситуації?

- Проаналізуйте випадок, коли Карпо побив старого батька. Як зреагував на це Омелько? Що відчував після бійки Карпо? А Мотря?

- Чи допомагали Довбиші будувати хату молодятам? Хто її будував? Чи справедливою була Мотрина «віддяка» старим?

- Чому Мотря не дозволяла Кайдашисі бавити дитину вдень, а вночі віддавала?

- Пригадайте перше побачення Мелашки й Лавріна. Порівняйте їхню любов з Карповою та Мотриною.

- Який засіб сміху використовує автор, показуючи, як саме Кайдашиха їде до Балашів? Наведіть приклади.

- Як сталося, що заможна Кайдашиха дозволила Лаврінові одружитися з бідною Мелашкою? Чи можна сказати, що Маруся була доброю матір`ю, хотіла синові добра і щастя?

- Чи можлива сім`я без сварок? Як досягти злагоди?

- Чому Кайдашиха так тяжко заповзялася на молодшу невістку?

- У чому полягала «святість» баби Палажки?

- Як сприйняла Кайдашиха те, що Мелашка пішла з дому? Чи зреагувала б так Мотря, якби пропала її невістка? Чи йшла б шукати її в Київ? Про що це свідчить?

- Як ви розумієте слова Омелька, що діти «загнали його на піч»? Хто саме з синів це зробив? Чия вина більша: Карпова, який вдарив батька, чи Лаврінова, який змусив старого зрозуміти, що той уже не є господарем власного майна?

- Як справляли похорон Кайдаша? Скільки днів після цього сім`я жила в мирі? Як ви розцінюєте таку поведінку?

- Чому Кайдашиха назвала себе «сиротою», розповідаючи, як її ображають діти?

- Якими свекрухами будуть Мотря й Мелашка?

- Чи відчувала Мотря муки совісті, скалічивши свекруху? А Карпо, коли загнав матір у ставок? Як ви це розцінюєте?

- Чи однаково ставилася Маруся до внуків від Лавріна і внуків від Карпа? Про що це свідчить? Як Мотря підмовляла своїх дітей проти баби? Чи виростуть ці діти порядними людьми?

- Як, на ваш погляд, складатимуться далі стосунки між сім`ями Карпа та Лавріна Кайдашів?

- Яку роль у повісті відіграють діалоги?

- Що таке «ментальність»? Як показано українську ментальність у творі?

- Яку роль відіграють засоби комічного?

• Задум твору: «Часто трапляються сім`ї, в котрих буває така колотнеча та завсідня лайка та сварка, що життя в хаті стає якимсь пеклом» (рукопис «Напутіння і навчання для українських селян»).

• Поєднання у повісті кількох жанрових ознак: комічна, лірична та драматична ознаки.

• Образи твору:

-Маруся Кайдашиха.

-Омелько Кайдаш.

-Карпо.

-Мотря.

-Лаврін.

-Мелашка.

• Проблематика твору:

-проблема виховання;

-проблема батьків і дітей;

-проблема кохання та сімейного щастя;

-проблема багатства;

-проблема віри в Бога та дотримання заповідей Божих;

-проблема народної моралі та авторитету в громаді;

- проблема цінностей національної етики.

• Засоби змалювання комічного

Гумор. М`яка форма комічного; сміх, який не ставить за мету викриття явища; добродушне підсміювання.

Іронія. Іносказання, яке виражає насмішку або лукавство; подвійний смисл, коли сказане набуває у контексті мови протилежного значення; висміювання, яке містить в собі критичну оцінку того, що висміюється. Іронічне ставлення передбачає насмішку, дещо сховану, але таку, що легко виявляється в інтонаціях автора – оповідача; іноді іронія маскується удаваною похвалою.

Сатира. Вид комічного, який нещадно висміює людську недосконалість. Сатира виражає різко негативне ставлення автора до зображуваного, висміювання людини чи явища.

Сарказм. Зла, уїдлива насмішка, вищий ступінь іронії.