2. Класифікація методів економічного аналізу

Класифікація способів економічного аналізу представлена на рис. 1.1.

Рис. 1.1. Класифікація способів економічного аналізу

2.1. Порівняння.

Порівняння – зіставлення явища, що вивчається, або процесу з вже відомим.

Ситуації порівняння:

• Фактичне значення з плановим;

• Фактичне значення з нормативним;

• Значення поточного року з передуванням;

• Значення даного підприємства з іншим;

• Значення даного підприємства з середнім;

• Паралельні і динамічні ряди;

• Варіанти управлінських рішень;

• Значення до і після впливу якого-небудь чинника.

Види порівняльного аналізу:

• горизонтальний – порівняння фактичного рівня показника з базовим;

• вертикальний – вивчення структури показників;

• трендовий – побудова рядів динаміки;

• одновимірний – порівняння за однією ознакою;

• багатовимірний – порівняння декількох об'єктів по декількох ознаках.

2.2. Відносні і середні величини.

Відносні показники відображають співвідношення величини явища, що вивчається, з величиною якого-небудь іншого явища або цього ж, але узятого за інший період або по іншому об'єкту.

У ЕА використовується великий арсенал відносних величин:

• планове завдання – відношення планового рівня показника поточного періоду до його рівня в минулому періоді або середньому за 3-5 років;

• виконання плану – відношення між фактичним і плановим рівнем показника;

• динаміка – відношення величини показника в поточному періоді до його рівня в попередньому періоді (ланцюгові і базисні);

• структура – питома вага частини в цілому, виражена у відсотках;

• координація – співвідношення частин цілого між собою;

• інтенсивність – характеризує ступінь поширеності, розвитку якого-небудь явища (відсоток робочих вищої кваліфікації);

• ефективність – співвідношення ефекту з ресурсами або витратами.

Середні величини, вживані у ЕА:

• середньоарифметична;

• проста: m=(a1+a2+.+a_n) /n;

• зважена: m=(a1*f1+a2*f2+.+a_n*f_n) /_f;

• среднегеометрическая: g=nva1*a2*.*a_n;

• среднехронологическая: k=(a1/2+a2+.+a_n-1+a_n/2)/(n-1);

• среднеквадратическая: d=v[(a12+a22+.+a_n²)/n];

• среднегармоническая: h=n/(1/a1+1/a2+.+1/a_n).

Середні величини дають узагальнену характеристику явища, засновану на масових даних, проте за середніми величинами можуть ховатися показники з великим ступенем розкиду.

2.3. Групування

Групування інформації – це ділення сукупності об'єктів, що вивчається, на якісно однорідні групи по відповідних ознаках.

У аналізі угрупування допомагає вивчити сенс середніх величин, виявити взаємозв'язок між явищами, що вивчаються.

Правильне угрупування інформації дозволяє вивчити залежності між показниками, суть явищ, що вивчаються, систематизувати матеріал для виділення головного.

2.4. Табличний метод

Початкові дані і результати аналізу зазвичай представляються у формі таблиць. Це найбільш раціональна і зручна форма представлення аналітичної інформації, що дозволяє відстежити зв'язки між показниками.

По аналітичному змісту розрізняють таблиці, що відображають: характеристику об'єкту, що вивчається, по яких-небудь ознаках, порядок розрахунку показників, динаміку показників, що вивчаються, структурні зміни у складі показників, результат розрахунку впливу чинників на рівень результативного показника, звідні результати аналізу.