Основні напрями виховання студентів у процесі навчальної та позанавчальної діяльності

Основними напрямами виховної роботи у вищому навчальному закладі є:

– формування наукового світогляду;

– громадянське та патріотичне виховання;

– правове виховання;

– моральне виховання;

– художньо-естетичне виховання;

– трудове виховання;

– фізичне виховання;

– екологічне виховання;

– професійно-педагогічне виховання.

Основні напрями виховання реалізуються у навчальних закладах в процесі вивчення та позааудиторної діяльності студентів.

Велика увага має приділятися використанню виховного потенціалу навчальних предметів, які формують філософсько-світоглядну позицію, науковий досвід, пізнавальну активність і культуру розмової праці, навички самоврядування, соціальної активності і соціальної відповідальності, політичну культуру студентів; розвивають почуття любові до Батьківщини і свого народу, правосвідомість; сприяють виробленню свідомого ставлення до праці, естетичної культури і фізичного вдосконалення.

Позааудиторна виховна робота у ВНЗ проводиться на основі студентського самоврядування, активності і самостійності студентів за умови керівної ролі студентського активу і педагогічної допомоги викладачів. Вона дає змогу студентам гармонізувати внутрішні та зовнішні фактори формування професійної культури, створює додаткові умови для реалізації внутрішнього потенціалу, задоволення тих потреб, які в процесі аудиторної роботи не задовольняються. Позааудиторна робота має бути орієнтована на особистість студента. Вона стимулюєформування особистості майбутнього фахівця у контексті професіоналізації всіх виховних впливів на студентів.

Професіоналізація позааудиторної роботи у педагогічних ВНЗ вміщує, з одного боку, «спеціалізацію», тобто урахування специфіки факультету, а з іншого – «педагогізацію», яка врховує загальну професіограму вчителя.

Основними формами реалізації напрямів виховної роботи у ВНЗ є диспути, вечори, читацькі конференції, бесіди, свята, лекції, зустрічі та інше.

Серед форм позааудиторної виховної роботи з педагогіки можуть бути такі: педагогічні інформації, диспути на педагогічні теми, читацькі конференції, усні журнали.

Побудова виховного процесу у вищій школі – важливе і складне завдання, розв’язання якого вимагає, з одного боку, пошуку і проведення в дію нових форм та методик організації виховної роботи, а з іншого – активізації традиційних видів діяльності, збереження досягнень минулого.

Навчальний елемент ??.3

Роль та функції куратора студентської групи

Історично склалося, що реалізація виховної роботи у студентських групах здійснюється через інститут кураторів. Куратор призначається адміністрацією закладу на підставі подання декану факультету, а також з урахуванням побажань студентів для роботи з академічними групами.

На посаду куратора академічної групи призначається провідний спеціаліст, досвідчений педагог. Враховується також профіль підготовки фахівців та специфіуа діяльності факультету. Термін перебування на посаді куратора – один навчальний рік (згідно з наказом ректора закладу). Термін дії наказу щодо призначення на посаду може щороку продовжуватись. Обов’язковими умовами призначення на посаду є стаж викладацької роботи у ВНЗ (не менше ніж два роки, з них у даному закладі не менше одного року); обов’язкове викладання одного з лекційних курсів чи проведення семінарсько-практичних занять в академічній групі. Куратор, як правило, працює із конкретною академічною групою протягом трьох-п’яти років. Діяльність куратора академічної групи здійснюється на підставі Статуту закладу, концепції виховної роботи з урахуванням особливостей і традицій закладу.

Результати діяльності куратора обговорюються систематично на засіданні кафедр, радах факультетів, ректоратів та вченій раді згідно з планом роботи закладу.

Свою діяльність куратора групи здійснює на підставі плану виховної роботи, розробленого на навчальний семестр, рік, згідно з перспективним та річним плануванням закладу за формою, затвердженою вченою радою.

Адміністративно куратор академічної грури підпорядкований заступнику декана факультету та погоджує свою діяльність з деканом та завідуючими кафедрами.

Функції куратора академічної групи: аналітична, організаторська та соціальна.

Аналітична функція передбачає планування за організацію виховної роботи студенською групою на підставі урахування куратором міжособистісних стосунків у колективі, мотивів навчальної та пізнавальної діяльності студентів, рівня їх інтелектуального розвитку, індивідуальних особливостей, соціально-побутових умов життя, стану здоров’я, результатів навчання тощо.

Організаторська функція забезпечує надання необхідної допомоги студенському самоврядуванню, творчим групам, радам тощо.

Соціальна функція реалізується у взаємодії «педагог – студент». Куратор допомагає вихованцю в особистісному розвитку, засвоєнні та прийнятті суспільних норм, цінностей.

Керівник академічної групи спільно з активом групи складає проект плану виховної роботи, який затверджується на зборах академгрупи, стежить за виконанням плану. Цілеспрямоване і чітке планування допомагає кураторам усунути багатьох помилок та негативних явищ у студенській групі.

Основні вимоги до плану:

– цілеспрямованість плану;

– врахування потреб та інтересів, індивідуальних особливостей кожного студента;

– зв’язок з життям суспільства, майбутньою професійною діяльністю студентів;

– конкретність, доцільність плану, обгрунтованімсть виховної роботи, врахування особливостей студентського колективу, рівня його розвитку, традицій, що склалися;

– розумна насиченість плану.

Серед основних форм виховної роботи кураторів є щотижневі виховні години, бесіди, дискусійні клуби, культпоходи історичними місцями рідного краю, до музеїв, картинних галерей, на виставки, до театрів, колективний перегляд кінофільмів та вистав з їх наступним обговоренням, індивідуальна виховна робота зі студентами тощо.

Критеріями оцінки рівнів ефективності виховного процесу є:

– рівень вихованості майбутніх спеціалістів;

– активність, згуртованість групи, суспільно-корисний характер діяльності групи;

– стабільний режим роботи академічної групи, відсутність серйозних порушень трудової та навчальної дисципліни студентами;

– позитивна мотивація навчально-виховної діяльності студентів, що виявляється в різних видах діяльності;

– мікроклімат у групі, що сприяє самореалізації особистості кожного студента;

– різноманітність форм вихвної позааудиторної роботи, що сприяє самореалізації особливості кожного студента;

– діяльність студентського самоврядування у групі;

– участь групи у загальних заходах.

Результатом виховної діяльності куратора иає бути достатній рівень вихованості студентів.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Принципи національного виховання.

2. Правове виховання.

3. Моральне виховання.

4. Екологічне виховання.

ЛІТЕРАТУРА

1. Вітвіцька С.С. Основи педагогіки вищої школи: Підручник за модульно-рейтинговою системою навчання для студентів магістратури. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – С.161-283.

2. Закон України «Про вищу освіту». – К.: Вища шк., 2003. – 47 с.

3. Концепція національного виховання // Рідна школа. – 1995. - №6. С.18-25.

4. Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті // Освіта. – 2002. - №26. – С.2-4.

5. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. / З.Н.Курлянд, Р.І.Хмелюк та ін..; За ред. З.Н.Курлянд. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2005. – С.87-175.