Складові успішної діяльності викладача вищого навчального закладу

4.2.1 Педагогічний професіоналізм діяльності викладача.

4.2.2 Педагогічна творчість та її особливості.

4.2.3. Професіоналізм особистості викладача.

4. 2.4 Авторитет викладача.

4.2.5. Педагогічний імідж викладача вищого навчального закладу

Запитання для самостійного опрацювання.

1. У чому специфіка педагогічної діяльності викладача вищого навчального закладу порівняно з діяльністю шкільного вчителя?

2. Які психологічні умови визначають ефективність діяльності викладача вищої школи?

3. Довести, що педагогічна діяльність викладача має творчий характер. Особливості педагогічної творчості.

4. Які існують шляхи підвищення педагогіяної майстерності викладача вищого навчального закладу?

5. У чому полягає проблема критеріїв оцінки ефективності діяльності викладача вищої школи?

Література

1. Зиновкина М. Вузовский диалог XXI века // Высшее образование в России. – 1998. - №3. – С.14-16.

2. Калошин В.Ф. Самоактуалізація викладача // Практична психологія та соціальна робота. – 2000. - №1. – С.7-9.

3. Левківський Б. Підвищення педмайстерності викладачів вищих навчальних закладів // Вища школа. – 2005. - №3. – С. 57-59.

4. Мороз О., Юрченко В.І. Підготовка майбутнього викладача вищої школи: психолого-педагогічний ракурс // Наукові записки: Зб. наук. стат. НПУ ім. М.П.Драгоманова. – К.: НПУ, 2001. – Вип.41. – С.156-159.

5. Мороз О., Юрченко В. Психолого-педагогічна млодель викладача вищої школи // Наукове проектування інноваційних та альтернативних систем вищої освіти. – Тернопіль, 2000. – С. 187-189.

6. Скок Г.Б., Заринич К.Л., Кочеткова В.П. Анализируем деятельность преподавания // Вестник высшей школы. – 1987. - №6. – С. 50-53.

7. Сластенин В.А. Профессионализм педагога: аксеологический контекст // Педагогическое образование и наука. – 2002. - №4. – С.4-9.

8. Степанишин Б.І. Особа викладача інституту та шляхи її формування // Рідна школа. – 1992. -№2. С. 60-67.

9. Черникова О.В. Особенности профессиональных умений в педагогической деятельности // Психологическая наука и образование. – 2005. - №3. – С.68-73.

10. Щербань П. Сутність педагогічної культури // Вища освіта України. – 2004. - №3. С. 67-72.

4.2.1 Педагогічний професіоналізм діяльності викладача.

Відповідно до Закону України «Про вищу освіту», науково-педагогічні працівники – особи, які за основним місцем роботи у вищих навчальних закладах третього й четвертого рівнів акредитації професійно виконують педагогічну діяльність у поєднанні з науковою та науково-технічною діяльністю. Викладачі вищої школи обираються за конкурсом, переважно з осіб, які мають наукові ступені або вчені звання, а також випускники магістратури, аспірантури та докторантури.

Узв’язку з цим актуальним завданням вищої освіти поряд із професійною підготовкою фахівців різних спеціальностей є також підготовка й перепідготовка висококваліфікованих викладачів, підвищення рівня їх педагогічного професіоналізму.

Професіоналізм – це творче оволодіння спеціальністю, вміння домагатися найвищого результату розв’язання завдань професійної діяльності з найменшими витратами та в найкоротші терміни.

Специфіка педагогічної діяльності полягає в тому, що основним знараддям праці викладача є його власна персона – особистість, яка й визначає результати його практичної педагогічної роботи. Успішність розв’язання педагогічних завдань викладачем вищої школи визначається специфікою його науково-педагогічної діяльності та залежить від реалізації ним таких змістово-функціональних компонентів:

– пізнавальна функція (гностичний компонент):організація пізнавальної діяльності студентів і своєї власної, розширення наукової ерудиції, обізнаності та глибини знань свого предмету, професійна самоосвіта;

– проектувальна функція: планування педагогічної діяльності, визначення її мети і завдань; проектування найближчої і віддаленої перспективи особистісного розвитку й професійного становлення студентів;

– конструктивна функція: структурування лекцій та семінарського заняття; вдосконалення методики викладання і розробка новітніх педагогічних технологій;

– організаторсько-практична функція: втілення задумів у педагогічному процесі (організація викладу навчального матеріалу на лекції, виконання плану семінарського заняття, організація власної поведінки й навчально-професійної діяльності студентів, здійснення виховних впливів та ін.);

– комунікативна функція: забезпечення педагогічної взаємодії в стосунках зі студентами, професійне спілкування з колегами й керівництвом вищого навчального закладу;

– діагностична функція: використання методів психолого-педагогічної діагностики з метою вивчення особистості студента і групи, виявлення рівня розвитку та психологічних змін суб’єктів педагогічного процесу;

– естетичний компонент: імідж викладача, його самопрезентація;

– рефлексивний компонент: самопізнання, самооцінка, самоконтроль професійної діяльності, її саморегулювання.

Забезпечення цих функцій (компонентів) педагогічної діяльності на рівні сучасних вимог можливе за умови високого професіоналізму діяльності викладача і професіоналізму його як особистості.

Професіоналізм діяльності – висока професійна кваліфікація і компетентність, володіння ефективними професійними вміннями і навичками, алгоритмами і способами успішного розв’язання професійних завдань, у тому числі й творчих. Професіоналізм діяльності забезпечує виконання відповідних функцій педагогічної діяльності на рівні досконалості. упевнене володіння сучасними дидактичними технологіями вищої школи.

Професіоналізм діяльності викладача вищої школи передбачає оптимальне поєднання суто педагогічної діяльності з науково-дослідною та навчально-методичною роботою Викладач – учений у галузі науки, яку викладає. Він не тільки грунтовно володіє своїм предметом, а й самостійно проводить дослідження певної наукової проблеми, збагачує навчальний курс новими теоретичними висновками й науковими положеннями, бере участь у роботі наукових конференцій і семінарів, публікує наукові статті й монографії тощо.