- •В.Є.Берека педагогіка вищої школи: модульна технологія навчального курсу
- •Передмова
- •Поради користувачу цього навчального посібника
- •Змістовий модуль 1 основи педагогіки вищої школи короткий виклад змістового модулю 1
- •Педагогіка вищої школи як самостійна галузь педагогічного знання
- •1. 1. 1. Передісторія виникнення педагогіки вищої школи
- •Види діяльності та завдання для поточного контролю пункту 1.1.1. Навчального елементу 1.1.
- •I. Обговорення проблемних питань.
- •VIII.Завдання для роздумів
- •1. 1. 2. Поняття педагогіки вищої школи
- •Види діяльності та завдання для поточного контролю пункту 1.1.2. Навчального елементу 1.1.
- •I. Обговорення проблемних питань.
- •VIII.Завдання для роздумів
- •1. 1. 3. Об’єкт і предмет педагогіки вищої школи
- •Види діяльності та завдання для поточного контролю пункту 1.1.3. Навчального елементу 1.1.
- •I. Обговорення проблемних питань.
- •VIII.Завдання для роздумів
- •1. 1. 4. Педагогіка вищої школи в структурі педагогічних наук
- •Система педагогічних наук
- •Зв’язок педагогічної науки з іншими науками
- •1. 1. 5. Основні категорії педагогіка вищої школи
- •1. 1. 6. Завдання, функції педагогіки вищої школи
- •Методологічні аспекти педагогіки вищої школи
- •1. 2. 1. Загальні поняття методології
- •1.2.2. Загальна методологія
- •1.2.3. Загальнонаукова методологія
- •1.2.4. Окрема наукова методологія
- •1.2.5. Методологія педагогіки вищої школи у світлі сучасної парадигми науки
- •Основи наукового педагогічного дослідження
- •1.3.1. Поняття педагогічного дослідження
- •1.3.2. Методологія педагогічного дослідження
- •1.3.3. Методологічні принципи педагогічного дослідження
- •1.3.4. Методи наукового педагогічного дослідження
- •1.3.5. Основні вимоги до педагогічного дослідження
- •I. Обговорення проблемних питань
- •II. Робота в групах.
- •III. Тестування
- •2.1.1. Дидактика як складова педагогічного знання
- •2.1.2. Об’єкт, предмет і завдання дидактики
- •2.1.4. Теоретико-методичний апарат дидактики вищої школи
- •2.1.5. Загальнодидактичні принципи теорії навчання у вищій школі
- •Структура та особливості навчального процесу у вищій школі
- •2.2.1.Зміст професійної освіти у вищій школі
- •2.2.2.Завдання освіти, виховання і розвитку особистості студента вищої школи
- •2.2.3. Болонський процес і перспективи розвитку вищої освіти в Україні
- •2.2.4.Показники якості навчання у вищій школі
- •Мета, зміст та організація навчального процесу у вищій школі
- •2.3.1. Методи організації навчального процесу у вищій школі.
- •Види діяльності викладачів і студентів під час проблемної лекції та проблемного семінару
- •Структура проблемної лекції
- •2.3.3. Організаційні форми роботи у вищих навчальних закладів.
- •2.3.4. Комплексні форми організації навчання.
- •2.3.6. Педагогічна і виробнича практика студентів.
- •2.3.7. Самостійна робота студентів.
- •Питання для самоконтролю
- •Змістовий модуль 3 технології та методи навчання в сучасній вищій школі короткий виклад змістового модулю 3
- •Традиційні форми та методи навчання у вищій школі
- •4.1.1.Психолого-педагогічні вимоги до викладача вищої школи
- •4.1.2. Педагогічна компетентність викладача вищого навчального закладу
- •4.1.3. Забезпечення результативності навчально-пізнавальної діяльності студентів
- •4.1.4. Педагогічна культура викладача внз
- •Складові успішної діяльності викладача вищого навчального закладу
- •4.2.1 Педагогічний професіоналізм діяльності викладача.
- •4.2.2 Педагогічна творчість та її особливості.
- •4.2.3. Професіоналізм особистості викладача.
- •4.2.4 Авторитет викладача.
- •5.1.1 Мета і завдання виховання у вищому навчальному закладі.
- •Основні напрями виховання студентів у процесі навчальної та позанавчальної діяльності
- •Роль та функції куратора студентської групи
- •Питання для самоперевірки
- •4.1. Мета і завдання виховання у вищому навчальному закладі.
- •Основні напрями виховання студентів у процесі навчальної та позанавчальної діяльності
- •Роль та функції куратора студентської групи
- •Питання для самоперевірки
4.2.2 Педагогічна творчість та її особливості.
Відповідно до новоїфілософії вищої освіти сучасний викладач є не просто траслятором науково-культурного й професійного досвіду, а й носієм незаперечної істини, яка має бути засвоєна студентом.
Мистецтво викладача виявляється в тому, як він організовує самостійну роботу студентів, як знаходить контакти й потрібний тон спілкування в різних педагогічних ситуаціях. Це й орієнтація на розуміння думок іншого, на сприйняття іншого погляду, а також уміння доводити свою думку, переконувати в ній аудиторію – тобто це орієнтація на ділове мислення.
Педагогічна майстерність – комплекс властивостей особистості, який забезпечує високий рівень самоорганізації професійної педагогічної діяльності. Її елементами є гуманістична спрямованість, професійні знання, педагогічні здібності та педагогічна техніка (І.А.Зязюн).
Критеріями педагогічяної майстерності викладача є:
– доцільність (за спрямованістю);
– продуктивність (за результатами – рівень знань, умінь і наіичок студентів, ступінь їх вихованості);
– оптимальність (у виборі засобів);
– творчість (за змістом професійної діяльності).
Поступово з примноженням досвіду викладач починає виокремлювати стержневі ідеї розв’язання педагогічних завдань, заново для себе відкриває психологічні та дидактичні принципи, вміє передбасати результати своїх дій, «випереджаючи» умови їх досягнення. При аналізі й оцінці своєї діяльності він уже бачить за кожним конкретним педагогічним рішенням певну конструктивно-методичну схему, загальну педагогічну ідею та вдосконалює шляхи її практичного втілення. Педагогічна діяльність стає справжньою педагогічною творчістю, яка стосовно реалізації планів у студентській аудиторії має свої особливості:
1) жорстко ліметована в часі (пара);
2) здійснюється систематично й безперервно;
3) орієнтація тільки на позитивне вирішення педагогічної проблеми;
4) підвищена відповідальність, адже результати педагогічної діяльності викладача пов’язані з розвитком молодої людини, її професійним зростанням.
5. педагогічна творчість – це творення на людях (театр одного актора), а тому потрібна воля, уміння управляти своїми емоціями та здатність до саморегуляції.
Творчість викладача, звичайно, формується в самій практичній діяльності, але дуже важливо постійно аналізувати власну діяльність, зіставляти її результати з досягненнями психолого-педагогічної науки, критично оцінювати свої успіхи, шукати причини невдач, поєднкувати теорію з практикою навчально-виховної роботи.
Усі якості мислення викладача забезпечують успішність його педагогічної діяльності, сприяють виробленню відповідних педагогічних стратегій, здійсненню тактичних прийомів впливу і визначаються як педагогічні здібності: гностичні, проектувальні, конструктивні та комунікативні. Потрібні також загальні здібності: педагогічна спостережливість, загальні якості мислення і мовлення. Рівень їх розвитку у викладача визначаються рівнем результативності його педагогічної діяльності:
1. Репродуктивний рівень: викладач, який перебуває на цьому найнижчому рівні, вчить інших так, як вчили його.
2. Адаптивний рівень: викладач розпочинає передавати свій досвід із деякими перетвореннями, щоб зробити його доступнішим для інших.
3. Локально-моделюючий рівень: викладач володіє стратегіями навчання студентів з окремих розділів курсу, вміє формулювати педагогічну мету, передбачати результат і створити систему та послідовність включення в навчально-пізнавальну діяльність тих, хто навчається.
4. Системно-моделюючий рівень: викладач володіє стратегіями формування потрібної системи знань, умінь і навичок студентів зі свого предмету загалом.
5. Системно-реалізуючий діяльність і поведінку рівень: викладач володіє стратегіями перетворення свого предмету в засіб формування особистості студентів, їх потреби в самовиховання, самоосвіті та саморозвитку.
Таким чином, завданням викладача вищої школи є не транслювання студенту інформації, а здійснення функції активізації та фасилітації усвідомлюваного навчання, формування здатності до самоосвіти. Це й вимагає високого професіоналізму діяльності викладача.