
- •В.Є.Берека педагогіка вищої школи: модульна технологія навчального курсу
- •Передмова
- •Поради користувачу цього навчального посібника
- •Змістовий модуль 1 основи педагогіки вищої школи короткий виклад змістового модулю 1
- •Педагогіка вищої школи як самостійна галузь педагогічного знання
- •1. 1. 1. Передісторія виникнення педагогіки вищої школи
- •Види діяльності та завдання для поточного контролю пункту 1.1.1. Навчального елементу 1.1.
- •I. Обговорення проблемних питань.
- •VIII.Завдання для роздумів
- •1. 1. 2. Поняття педагогіки вищої школи
- •Види діяльності та завдання для поточного контролю пункту 1.1.2. Навчального елементу 1.1.
- •I. Обговорення проблемних питань.
- •VIII.Завдання для роздумів
- •1. 1. 3. Об’єкт і предмет педагогіки вищої школи
- •Види діяльності та завдання для поточного контролю пункту 1.1.3. Навчального елементу 1.1.
- •I. Обговорення проблемних питань.
- •VIII.Завдання для роздумів
- •1. 1. 4. Педагогіка вищої школи в структурі педагогічних наук
- •Система педагогічних наук
- •Зв’язок педагогічної науки з іншими науками
- •1. 1. 5. Основні категорії педагогіка вищої школи
- •1. 1. 6. Завдання, функції педагогіки вищої школи
- •Методологічні аспекти педагогіки вищої школи
- •1. 2. 1. Загальні поняття методології
- •1.2.2. Загальна методологія
- •1.2.3. Загальнонаукова методологія
- •1.2.4. Окрема наукова методологія
- •1.2.5. Методологія педагогіки вищої школи у світлі сучасної парадигми науки
- •Основи наукового педагогічного дослідження
- •1.3.1. Поняття педагогічного дослідження
- •1.3.2. Методологія педагогічного дослідження
- •1.3.3. Методологічні принципи педагогічного дослідження
- •1.3.4. Методи наукового педагогічного дослідження
- •1.3.5. Основні вимоги до педагогічного дослідження
- •I. Обговорення проблемних питань
- •II. Робота в групах.
- •III. Тестування
- •2.1.1. Дидактика як складова педагогічного знання
- •2.1.2. Об’єкт, предмет і завдання дидактики
- •2.1.4. Теоретико-методичний апарат дидактики вищої школи
- •2.1.5. Загальнодидактичні принципи теорії навчання у вищій школі
- •Структура та особливості навчального процесу у вищій школі
- •2.2.1.Зміст професійної освіти у вищій школі
- •2.2.2.Завдання освіти, виховання і розвитку особистості студента вищої школи
- •2.2.3. Болонський процес і перспективи розвитку вищої освіти в Україні
- •2.2.4.Показники якості навчання у вищій школі
- •Мета, зміст та організація навчального процесу у вищій школі
- •2.3.1. Методи організації навчального процесу у вищій школі.
- •Види діяльності викладачів і студентів під час проблемної лекції та проблемного семінару
- •Структура проблемної лекції
- •2.3.3. Організаційні форми роботи у вищих навчальних закладів.
- •2.3.4. Комплексні форми організації навчання.
- •2.3.6. Педагогічна і виробнича практика студентів.
- •2.3.7. Самостійна робота студентів.
- •Питання для самоконтролю
- •Змістовий модуль 3 технології та методи навчання в сучасній вищій школі короткий виклад змістового модулю 3
- •Традиційні форми та методи навчання у вищій школі
- •4.1.1.Психолого-педагогічні вимоги до викладача вищої школи
- •4.1.2. Педагогічна компетентність викладача вищого навчального закладу
- •4.1.3. Забезпечення результативності навчально-пізнавальної діяльності студентів
- •4.1.4. Педагогічна культура викладача внз
- •Складові успішної діяльності викладача вищого навчального закладу
- •4.2.1 Педагогічний професіоналізм діяльності викладача.
- •4.2.2 Педагогічна творчість та її особливості.
- •4.2.3. Професіоналізм особистості викладача.
- •4.2.4 Авторитет викладача.
- •5.1.1 Мета і завдання виховання у вищому навчальному закладі.
- •Основні напрями виховання студентів у процесі навчальної та позанавчальної діяльності
- •Роль та функції куратора студентської групи
- •Питання для самоперевірки
- •4.1. Мета і завдання виховання у вищому навчальному закладі.
- •Основні напрями виховання студентів у процесі навчальної та позанавчальної діяльності
- •Роль та функції куратора студентської групи
- •Питання для самоперевірки
Види діяльності викладачів і студентів під час проблемної лекції та проблемного семінару
ВИКЛАДАЧ |
СТУДЕНТ |
1. Лекція |
1. Лекція |
Оголошує тему, план, літературу, ставить перед аудиторією низку проблемних запитань для дискусії, дає термін для їх обдумування (у межах першої лекційної години) |
Занотовує план, лекційні проблемні запитання, список рекомендованої літератури, обдумує шляхи розв’язання проблемних ситуацій |
Приступає до орієнтування студентів у різних варіантах розв’язання поставлениї проблем |
Бере участь у дискусії, висловлює свої аргументи, обгрунтовує їх та доводить висунутий ним шлях підходу до розв’язання проблеми |
Організовує дискусію із запланованих питань, послідовно даючи студентам висловитись, навести аргументи на захист своїх тверджень, стимулює їхні думки |
Оцінює погляди на проблему своїх колег, знаходить оптимальний варіант їх розв’язання |
Підсумовує дискусії, забезпечує підбиття правильних вирішень цієї проблеми, узагальнює теоретичні висновки з матеріалу, забезпечує розв’яхання проблем, висунутих на початку лекції. |
У разі незгоди з тим шляхом, який був запропонований іншими студентами, або визнає свою помилку, або доводить правоту іншими новими даказами |
Дає завдання для самостійної домашньої роботи, закінчує цим проблемну лекцію, якзо необхідно дає план семінарського заняття |
Занотовує теоретичний висновок з рішення, поданого викладачем у підсумку дискусії, занотовує домашнє завдання до наступного сеиінару |
2. Семінарське заняття |
2. Семінарське заняття |
Перевіряє ступінь готовності групи до семінару, у разі невиконання домашнього завдання окремими студентами дає їм певний термін для виконання. Група в цей час виконує додаткове завдання, спрямоване на повторення та поглиблення матеріалу |
Пред’являє викладачеві домашнє завдання (конспект, письмову роботу, реферат та ін.), готується до виступу |
У разі готовності студентів стисло повторює матеріал теми, наголошує на його вузлових питаннях |
Відповідає на запитання викладача з основних положень теми |
Пропонує студентам знайти ті питання, які становлять у цій темі проблеми (економічні, політичні, соціальні, педагогічні, технічні, технологічні, психологічні тощо) |
Виконує самостійну письмову роботу щодо пошуку відповідних проблем або відповідає на усні запитання викладача. |
Читає записи (слухає відповіді), оцінюючи їх, пропонує студентам обрати одну з актуальних проблем для обговорення та розв’язання |
Обирає спільно з іншими ту проблему, яка найбільш цікавить групу. |
Організовує обговорення обраної теми, з’ясовує її «вузли», на яких прагне зосередити увагу та кмітливість студентів |
Бере активну участь в обговоренні та розв’язанні окремих «вузлових питань проблеми, виступає з аргументами щодо їх логічного розв’язання» |
Підсумовує, а в разі неспроможності групи впорятись зі складною проблемою розкриває сутність підходу до її розв’язання, робить висновки на основі отриманих результатів, оцінює активність та кмітливість студентів балами |
Закінчує розв’язання проблеми, узгоджує своє рішення з думкою інших студентів, викладача, у разі розбіжностей власних думок з міркуваннями групи шукає нові засоби доказу своєї думки або погоджується з іншими |
Структура проблемної лекції
№ з.п. |
Етапи |
Цілі |
Прийоми та способи лектора |
1 |
Вступ |
Оволодіти увагою аудиторії, викликати інтерес |
Почати лекцію з несподваної репліки, факту, жартівливого зауваження. |
2 |
Постановка |
Показати її актуальність, проаналізувати суперечності, часткові проблеми, сформулювати загальну проблему. |
Звернення до інтересів слухачів, їх потреб, посилання на факти, документи, авторитетні висловлювання, аналіз усталених, але неправильних поглядів. |
3 |
Розчленування проблеми на підпроблеми, задачі, питання |
Чітке відокремлення переліку проблем, задач, питань, розкриття їх сутності |
Обгрунтування логіки розв’язання проблеми, ідеї, гіпотези, засоби вирішення, можливі результати, наслідки. |
4 |
Виклад своєї позиції, підходів, засобів розв’язання |
Показ у порівняльному аналізі власних підходів, позицій та інших думок |
Обгрунтовані доказові судження, аргументи, використання прийомів критичного аналізу, порівняння. |
5 |
Узагальнення, висновки |
Сконцентрувати увагу аудиторії на головному, висловити резюме тому, що було сказано. |
Твердження, що інтегрує головну ідею, думку, використання найсильнішого аргументу, крилаього вислову. Показ перспективи розвитку подій. |
Проблемне запитання. Проблемна лекція та вимоги до її проведення.
Проблемна лекція складається з 2-3 питань про наукове відкриття, про причини виникнення тих чи інших проблем та труднощі їх розв’язання. Викладення цих проблемних питань закінчується здебільшого короткими висновками.
Проблемна лекція – ситуація для оволодіння якою окремий суб’єкт (або група) має знайти і застосувати нові для себе знання чи спосіб дій. У проблемному запитанні, у проблемній ситуації завжди повинна мати місце суперечність, наприклад: суперечність між теоретично можливим способом розв’язання задачі та його практичною недоцільністю, відсутністю методів аналізу і обробки існуючих фактів, суперечність між науковими фактами і життєвими уявленнями студентів і т.п.
У вищій школі, в основному, використовується наступні варіанти проблемного навчання:
1.Проблемний виклад навчального матеріалу в монологічному режимі лекції чи діалогічному режимк семінару.
2. Проблемний виклад навчального матеріалу на лекції, коли викладач ставить проблемні питання, висуває проблемні завдання і сам їх вирішує, при цьому студенти частково залучаються до пошуку рішення.
3. Частково-пошукова діяльність студентів у процесі проведення лекції. Викладач зазделегідь вивчає проблему, вирішення якої спирається на ту базу знань, яку повинні мати студенти. Поставлені викладачем запитання повинні викликати інтелектуальні утруднення у студентів і потребувати цілеспрямованого мислиннєвого пошуку.
4. Самостійна пошукова діяльність студентів, коли викладач окреслює проблемну ситуацію, а напрями наукового пошуку, його зміст і методи заьезпечуються студентами самостійно.
Для створення проблемної ситуації можна використовувати наступні прийоми:
– пряма постановка проблеми;
– проблемне запитання у вигляді запитання;
– повідомлення інформації, яка містить суперечність;
– повідомлення протилежних думок, з будь-якого питання;
– звернення уваги на те чи інше життєве явище, яке потрібно пояснити;
– повідомлення фактів, які викликають непорозуміння;
– зіставлення життєвих уявлень з науковими;
– постановка питання, на яке повинен відповісти студент, прослухавши частину лекції, і зробити висновки.
Засобом управління мисленням студентів на навчально-проблемній лекції має бути система зазделегідь підготовлених викладачем проблемних та інформаційних запитань, які скеровують навчально-пізнавальну діяльність студента.
Основними етапами пізнавальної діяльності студентів у процесі проблемної лекції є:
– усвідомлення проблеми;
– висунення гіпотези та пропозицій щодо вирішення проблеми;
– обговорення варіантів вирішення проблеми;
– перевірка гіпотези;
– обгрунтування висновків.