1.3.5. Основні вимоги до педагогічного дослідження

Виклад матеріалу наукового дослідження залежить від типу публікацій, розмаїття яких обумовлене різними цілями упорядкування та фіксації змісту наукової інформації, необхідної для забезпечення обміну авторськими думкамита їх широкого розповсюдження й використання. Кожне з джерел має специфіку викладу, відповідний стиль, структуру й логіку побудови матеріалу та обсяг.

Монографія є найбільш повним та вичерпним висвітленням результатів наукової роботи, виконаної одним або групою авторів та становлять підсумок ґрунтовного багаторічного дослідження, що завершується одержанням фундаментальних наукових досягнень, які будуть використані у наступних дослідженнях. Обсяг монографії від 6 друкованих аркушів (1 др. арк..- 40 тисяч друкованих знаків)ю друкують монографію у вигляді книжки.

У монографічних дослідженнях застосовано такий підхід (метод) у дослідженні явищ та процесів, при якому як основний об’єкт виступає цілісна, відносно самостійна система, що найбільш повно розглядається у єдиному логіко-монологічному плані та є відмінно вираженою теоретичною направленістю.

Зосередженість на вивченні окремого питання або проблеми – риса, типова для всіх монографічних досліджень.

Залежно від направленості змісту, монографічні дослідження є:

- історичні;

- теоретичні;

- дослідно-інформативні;

- конструктивно-пошукові.

Підручник – видання, що містить систематизований виклад навчальної дисципліни у відповідності до державного стандарту навчальної програми, затвердженої офіційною установою з рекомендацією до використання у навчальних закладах.

Навчальний посібник – видання, що відповідає окремим розділам програми навчальної дисципліни, може частково доповнювати підручник та рекомендується для використання офіційними установами.

Основним видом оперативної публікації про нові дослідження з конкретної тематики є наукова стаття, мета якої полягає у поданні інформації про проведену наукову роботу, одержані результати та визначенні напрямку для подальшого розроблення теми, актуальних проблем, що потребують свого розв’язання.

Логіка викладення матеріалів статті:

- вступна частина, де пояснюються аргументи вибору і дослідження теми;

- основний зміст, де йдеться про основні положення, які автор прагне висвітлити;;

- висновки, що узагальнюють основний зміст статті.

Обсяг статті 6-24 сторінки, що становить 0,25-1,0 друкованого аркуша. Стаття друкується у фахових журналах та наукових збірниках за певними рубриками: історія, теорія, методика, практичний досвід та ін. головна вимога при підготовці статті – лаконічність, конкретність та змістовність.

Публікація відіграє важливу роль у процесі зростання молодого науковця, обрання власного наукового шляху, приналежності до певної наукової школи.

Написання публікації за сучасними вимогами ВАК передбачає:

- постановку проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями;

- аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається автор;

- виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується дана стаття;

- формулювання мети статті (постановка завдання);

- виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів;

- висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку.

Крім того, існують певні правила прийому статті у наукові видавництва, дотримання яких вказує на компетентність науковця, його професіоналізм. У кожному видавничому відділі ці вимоги однакові, за винятком суто технічних характеристик редакції. Загалом же, вони передбачають такі вимоги.

Наукова стаття повинна містити обов’язкові структурні елементи, у тому числі:

- анотацію;

- вступ;

- огляд літератури;

- формулювання позиції автора та наукових гіпотез;

- емпіричний аналіз;

- висновки;

- перелік літературних посилань;

- додатки.

На початку кожної статті обов’язково вказується ім’я, по батькові та та прізвище автора, науковий ступінь, посада, кафедра, навчальний заклад, коротка анотація українською та англійською мовами та відомості про автора, фотокартка, код УДК.

Тези доповідей – стислий виклад основних думок, публікація яких передбачає ознайомлення учасників конференції, семінарів, симпозіумів та інших наукових форумів з результатами проведеного дослідження. Їх зміст у більш повному обсязі повідомляється автором-доповідачем в усній формі. Тези складаються з послідовного викладу окремих тверджень, що не підкріплюються фактичним матеріалом та висвітленням перебігу дослідження. Їх обсяг не перевищує 3-х сторінок, що зумовлює вимоги до написання, зокрема чіткість формулювань, принципових позицій автора, які він планує обґрунтувати у публічному виступі з доповіддю або повідомленням.

Доповідь - письмовий виклад розгорнутої усної форми виступу, що відповідає тексту тез. Доповіді не публікуються, а повідомляються учасникам наукового зібрання з метою залучення до дискусії і обговорення викладеного матеріалу.

Структурними компонентами побудови доповіді є:

- вступ, у якому визначено актуальність запропонованої проблематики;

- основна частина, у якій стисло розкривається провідна ідея, її теоретичне та практичне обґрунтування та авторська інтерпретація проблеми;

- висновки та рекомендації щодо подальшого вирішення проблеми.

Доповідь готується у письмовій формі обсягом 6-8 сторінок і розрахована на 15-20 хвилин виступу.

Науковий звіт – підсумок науково-дослідної роботи з обраної проблематики, у якому викладено основну ідею, задум та окреслено шляхи її реалізації. У звіті необхідно об’єктивно викласти суть досліджуваної проблеми, дати аналіз стану вирішених завдань та перспективи подальшої роботи, а також обсяг роботи, що виконано за звітний період.

За термін навчання у вузі студент має опанувати різні види наукових праць як за рівнем складності, так і за змістом викладеного матеріалу. Найпростішим з них є реферат – системний виклад у письмовій формі суті певного питання або наукової проблеми, що включає огляд відповідних джерел.

Реферат завжди має письмову форму і використовується для виголошення доповіді, підготовки наукового звіту, написання статті.

Для написання реферату необхідно вміти аналізувати використану літературу, розкривати своє ставлення до неї, робити правильні висновки на основі опрацьованих теоретичних положень.

Наступним етапом наукової роботи студентів є написання курсової роботи.

Курсова робота – це самостійне дослідження, присвячене актуальним проблемам теорії та практики. Робота виконується на основі глибокого аналізу наукової літератури, а також самостійної пошуково-дослідницької роботи студентів за розробленою методикою.

Мета курсової роботи – систематизація, закріплення, розширення, поглиблення та узагальнення теоретичних знань, одержаних у процесі вивчення курсу, їх застосування у вирішенні конкретного фахового завдання на практиці, розвиток навичок самостійної роботи, оволодіння методикою дослідження та експерименту, що пов’язані з темою роботи.

Робота над курсовою роботою дозволяє студентам оволодіти важливими для дослідження уміннями, а саме: навчитися працювати з науковими текстами, виділяти в них основне, суттєве, формулювати як свої, так і чужі висловлювання стисло, своїми словами, логічно будувати і систематизовувати вивчений матеріал.

Завершальним науковим завданням, яке виконує студент випускного курсу відповідно до навчальної програми є дипломна робота. Ця робота відіграє суттєву роль у системі професійної підготовки майбутнього фахівця, оскільки у концентрованому вигляді відображає результативність багаторічного процесу спільної праці викладача і студента, спрямованого на виконання соціального замовлення – забезпечення країни високо кваліфікаційними спеціалістами.

Мета дипломної роботи полягає у систематизації, закріпленні, розширенні теоретичних і практичних знань зі спеціальності, застосування цих знань при рішенні намічених наукових, технічних, економічних і виробничих завдань, а також завдань культурного будівництва; розвиток навичок самостійної роботи і оволодіння методикою дослідження та експериментування; з’ясування питання щодо підготовленості студентів до самостійної роботи в умовах сучасного виробництва.

Виконання дипломної роботи – це перша серйозна спроба наукової творчості майбутнього фахівця, випробування власних сил, усвідомлення та оцінки своїх можливостей. Дослідна перевірка висунутих у дипломній роботі положень вимагає від автора самостійного мислення, готовності до пошукової діяльності, розвиненої потреби самовираження себе як педагога-експериментатора, що має власну точку зору на проблеми сучасної психолого-педагогічної науки, оригінальні ідеї щодо ефективних шляхів навчання, виховання дітей та розробки нестандартних педагогічних технологій.

До дипломних робіт ставиться низка вимог, найважливішими з яких є:

- актуальність тематики, відповідність її сучасному стану і перспективам розвитку певної галузі науки, практичним завданням і загальній меті виконання дипломних робіт у вищому навчальному закладі;

- вивчення і критичний аналіз монографічної та періодичної літератури з теми дипломної роботи;

- вивчення та характеристика історії проблеми, яка підлягає дослідженню, та її практичного стану, а також передового педагогічного й особистого досвіду автора;

- чітка характеристика предмету, мети і методів дослідження, опису і аналізу проведених автором експериментів;

- узагальнення результатів, обґрунтування висновків та практичних рекомендацій.

Виконання дипломної роботи на достатньому рівні вимагає від студента:

- комплексу знань та умінь у сфері професійної діяльності;

- ерудиції та обізнаності у суміжних галузях педагогічної науки;

- готовності до використання отриманої інформації на практиці;

- розвитку творчих здібностей;

- досвіду самостійної роботи;

- усвідомлення своєї ролі як майбутнього фахівця.

ПЕРЕВІРТЕ ВАШІ ЗНАННЯ

Тести до п. 1.3.5

Із запропонованих варіантів виберіть правильну й найповнішу відповідь

1. Тези складаються:

а) з послідовного викладу окремих тверджень, що не підкріплюються фактичним матеріалом та висвітленням перебігу дослідження;

б) з викладу окремих тверджень, що не підкріплюються фактичним матеріалом та висвітленням перебігу дослідження;

в) з послідовного викладу усіх тверджень, що не підкріплюються фактичним матеріалом та висвітленням перебігу дослідження;

г) з послідовного викладу окремих тверджень, що не підкріплюються фактичним матеріалом;

д) інша відповідь (правильна відповідь а)

2. Підручник – це

а) видання, що містить систематизований виклад навчальної дисципліни у відповідності до державного стандарту навчальної програми, затвердженої офіційною установою;

б) видання, що містить систематизований виклад навчальної дисципліни, затвердженої офіційною установою з рекомендацією до використання у навчальних закладах.

в) видання, що містить систематизований виклад навчальної дисципліни у відповідності до державного стандарту навчальної програми, затвердженої офіційною установою з рекомендацією до використання у навчальних закладах.

г) видання, що містить довільний виклад навчальної дисципліни у відповідності до державного стандарту навчальної програми, затвердженої офіційною установою з рекомендацією до використання у навчальних закладах.

д) інша відповідь (правильна відповідь в)

2. Мета наукової статті полягає у:

а) поданні інформації про проведену наукову роботу, одержані результатів, актуальних проблем, що потребують свого розв’язання.

б) поданні інформації про проведену наукову роботу, одержані результати та визначенні напрямку для подальшого розроблення теми, актуальних проблем, що потребують свого розв’язання.

в) поданні інформації, одержанні результатів та визначенні напрямку для подальшого розроблення теми, актуальних проблем, що потребують свого розв’язання.

г) поданні інформації про проведену наукову роботу, одержані результати та визначенні напрямку, актуальних проблем, що потребують свого розв’язання;

д) інша відповідь (правильна відповідь б)

3. Логіка викладення матеріалів статті передбачає:

а) вступна частину, де пояснюються аргументи вибору і дослідження теми; основний зміст, де йдеться про основні положення, які автор прагне висвітлити; висновки, що узагальнюють основний зміст статті;

б) основний зміст, де йдеться про основні положення, які автор прагне висвітлити; висновки, що узагальнюють основний зміст статті;

в) вступна частину, де пояснюються аргументи вибору і дослідження теми; основний зміст, де йдеться про основні положення, які автор прагне висвітлити;

г) вступна частину, де пояснюються аргументи вибору і дослідження теми; основний зміст, де йдеться про основні положення, які автор прагне висвітлити; висновки, що узагальнюють основний зміст статті, малюнки та таблиці;

д) інша відповідь (правильна відповідь а)

4. Доповідь – це:

а) письмовий виклад розгорнутої письмової форми виступу, що відповідає тексту тез. Доповіді не публікуються, а повідомляються учасникам наукового зібрання з метою залучення до дискусії і обговорення викладеного матеріалу;

б) письмовий виклад розгорнутої усної форми виступу, що відповідає тексту тез. Доповіді не публікуються, а повідомляються учасникам наукового зібрання з метою залучення до дискусії і обговорення викладеного матеріалу;

в) письмовий виклад розгорнутої усної або письмової форми виступу, що відповідає тексту тез. Доповіді не публікуються, а повідомляються учасникам наукового зібрання з метою залучення до дискусії і обговорення викладеного матеріалу;

г) стислий виклад основних думок, публікація яких передбачає ознайомлення учасників конференції, семінарів, симпозіумів та інших наукових форумів з результатами проведеного дослідження;

д) інша відповідь (правильна відповідь б)

5. Реферат – це:

а) системний виклад суті певного питання або наукової проблеми, що включає огляд відповідних джерел;

б) системний виклад у довільній формі суті певного питання або наукової проблеми, що включає огляд відповідних джерел;

в) системний виклад у письмовій формі суті певного питання або наукової проблеми, що включає огляд відповідних джерел;

г) виклад у письмовій формі суті певного питання або наукової проблеми, що включає огляд відповідних джерел;

д) інша відповідь (вірна відповідь в).

6. Мета курсової роботи:

а) систематизація, закріплення, розширення, поглиблення та узагальнення теоретичних знань, одержаних у процесі вивчення курсу, їх застосування у вирішенні конкретного фахового завдання на практиці, розвиток навичок самостійної роботи;

б) узагальнення теоретичних знань, одержаних у процесі вивчення курсу, їх застосування у вирішенні конкретного фахового завдання на практиці, розвиток навичок самостійної роботи, оволодіння методикою дослідження та експерименту, що пов’язані з темою роботи;

в) систематизація, закріплення, розширення, поглиблення та узагальнення теоретичних знань, їх застосування у вирішенні конкретного фахового завдання на практиці, розвиток навичок самостійної роботи, оволодіння методикою дослідження та експерименту, що пов’язані з темою роботи;

г) систематизація, закріплення, розширення, поглиблення та узагальнення теоретичних знань, одержаних у процесі вивчення курсу, їх застосування у вирішенні конкретного фахового завдання на практиці, розвиток навичок самостійної роботи, оволодіння методикою дослідження та експерименту, що пов’язані з темою роботи;

д) інша відповідь (правильна відповідь г).

7. Робота над курсовою роботою дозволяє студентам оволодіти:

а) важливими для дослідження уміннями, а саме: навчитися працювати з науковими текстами, виділяти в них основне, суттєве, формулювати як свої, так і чужі висловлювання стисло, своїми словами, логічно будувати і систематизовувати вивчений матеріал.

б) другорядними уміннями, а саме: навчитися працювати з науковими текстами, виділяти в них основне, суттєве, формулювати як свої, так і чужі висловлювання стисло, своїми словами, логічно будувати і систематизовувати вивчений матеріал.

в) важливими для дослідження уміннями, а саме:, виділяти в текстах основне, суттєве, формулювати як свої, так і чужі висловлювання стисло, своїми словами, логічно будувати і систематизовувати вивчений матеріал.

г) важливими для дослідження уміннями, а саме: навчитися працювати з науковими текстами, виділяти в них основне, суттєве, логічно будувати і систематизовувати вивчений матеріал.

д) інша відповідь (правильна відповідь а)

8. Виконання дипломної роботи – це:

а) перша серйозна спроба наукової творчості майбутнього фахівця, випробування власних сил, усвідомлення та оцінки своїх можливостей;

б) письмова робота майбутнього фахівця, випробування власних сил, усвідомлення та оцінки своїх можливостей;

в) перша серйозна спроба наукової творчості першокурсника, випробування власних сил, усвідомлення та оцінки своїх можливостей;

г) перша серйозна спроба художньої творчості майбутнього фахівця, випробування власних сил, усвідомлення та оцінки своїх можливостей;

д) інша відповідь (правильна відповідь а).

9. Наукова стаття повинна містити обов’язкові структурні елементи, у тому числі:

а) анотацію; вступ; огляд літератури; формулювання позиції автора та наукових гіпотез; емпіричний аналіз; висновки; перелік літературних посилань; додатки;

б) анотацію; вступ; огляд літератури; формулювання позиції автора та наукових гіпотез; емпіричний аналіз; перелік літературних посилань; додатки;

в) огляд літератури; формулювання позиції автора та наукових гіпотез; емпіричний аналіз; висновки; перелік літературних посилань; додатки;

г) анотацію; вступ; огляд літератури; емпіричний аналіз; висновки; перелік літературних посилань; додатки;

д) інша відповідь (правильна відповідь а).

10. Виконання дипломної роботи на достатньому рівні вимагає від студента:

а) комплексу знань та умінь у сфері професійної діяльності; ерудиції та обізнаності у суміжних галузях педагогічної науки; готовності до використання отриманої інформації на практиці; розвитку творчих здібностей; досвіду самостійної роботи; усвідомлення своєї ролі як майбутнього фахівця;

б) готовності до використання отриманої інформації на практиці; розвитку творчих здібностей; досвіду самостійної роботи; усвідомлення своєї ролі як майбутнього фахівця;

в) комплексу знань та умінь у сфері професійної діяльності; ерудиції та обізнаності у суміжних галузях педагогічної науки; готовності до використання отриманої інформації на практиці; розвитку творчих здібностей; досвіду самостійної роботи;

г) комплексу знань та умінь у сфері професійної діяльності; ерудиції та обізнаності у суміжних галузях педагогічної науки; готовності до використання отриманої інформації на практиці; усвідомлення своєї ролі як майбутнього фахівця;

д) інша відповідь (правильна відповідь а)

ОБГОВОРЕННЯ ПРОБЛЕМНИХ ПИТАНЬ

1. Визначте поняття «науковий метод дослідження» та вимоги до застосування методів.

2. Розкрийте сутність поняття методики дослідження.

3. Охарактеризуйте методи теоретичного рівня дослідження аналізу та синтезу, абстрагування та ідеалізації, індукції та дедукції, моделювання.

4. Назвіть особливості методу вивчення педагогічної документації.

5. Розкрийте можливості опитувальних методів у педагогічних дослідженнях та покажіть їх обмеженість.

6. Визначте сильні та слабкі сторони використання наукового методу спостереження.

7. Перерахуйте і дайте характеристику видам науково-дослідної продукції.

8. Обґрунтуйте загальні вимоги до виконання реферату та курсової роботи.

9. Розкрийте найважливіші вимоги до дипломних робіт.

РОБОТА В ГРУПАХ

1. На основі аналізу наукового методу спостереження визначте визначте сильні і слабкі його сторони.

2. Поділіть наукові методи дослідження на основні групи за ступенем спільності та широти їх застосування.

3. Виходячи зі змісту науково-дослідних робіт, розробіть найбільш загальний алгоритм їх виконання.

4. Здійсніть класифікацію психолого-педагогічних тестів.

5. Побудуйте схематичний взаємозв’язок анкетування, інтер’ю та бесіди з іншими методами педагогічних досліджень.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ РОЗДУМІВ

1. Обґрунтуйте думку про те, що без глибокого розуміння сутності педагогічних явищ, інноваційного розв’язання неординарних завдань навчання і виховання неможливі без оволодіння методами наукового пізнання, ознайомлення з логікою дослідницького процесу, досвіду аналізувати й передбачати його подальший розвиток.

2. Загальновизнано, що науковий потенціал вважається найвищою планкою і кваліфікаційною характеристикою справжнього професіонала. Як ви відноситесь до думки, що без знань, як саме добуваються відомості про об’єкт праці, неможливо усвідомити його специфіку, вдосконалити процес та результати навчальної діяльності, піднестися над рівнем ремісництва

3. Опираючись на вислів А.Дістервега: «Без прагнення до наукової роботи учитель … потрапляє до влади трьох демонів: механістичності, рутинності, банальності. Він дерев’яніє, кам’яніє, опускається», обґрунтуйте, чому знання й уміння організувати та провести експеримент набувають особливого значення і вимагають від учителя величезної відповідальності та бездоганної компетентності, професіоналізму.

ТЕРМІНИ ІЗ ГЛОСАРІЮ

Абстрагування – прийом мислення, що передбачає відображення у людській свідомості предметів і явищ об’єктивної дійсності, мисленого відокремлення другорядних властивостей і відносин та виділення загальної ознаки, що характеризує клас предметів.

Абстрактне мислення – один з видів людського мислення, який полягає в утворенні абстрактних понять і в оперуванні ними.

Актуальність теми – сучасність, злободенність, важливість будь-чого на даний момент і в даній ситуації для вирішення певної проблеми.

Алгоритм – система правил для розв’язання певного класу задач.

Аналіз – метод пізнання, який дозволяє розчленувати ціле на складові частини (сторони, ознаки, властивості, відносини) з метою їх детального вивчення.

Аналогія – міркування, в яких із подібності двох об’єктів за окремими ознаками робиться висновок про їх подібність і за іншими ознаками. Використовується при висуненні гіпотез, дає поштовх для висловлювання припущень.

Анкета – набір запитань, кожне з яких логічно пов’язане з головним завданням дослідження.

Анкетування – один із способів письмового опитування значної кількості респондентів за певною схемою анкети або опитувального листа. Мета анкетування – зібрати масовий матеріал, який після статистичної обробки використовують для розв’язання певних педагогічних та психологічних завдань.

Анотація – коротка характеристика звіту або іншого друкованого документа за змістом, призначенням, формою та іншими особливостями.

Аргумент – підстава, доказ, які використовуються для обґрунтування, підтвердження чогось.

Аспект – точка зору, за якою розглядається об’єкт дослідження.

Бесіда – метод навчання, при якому вчитель, спираючись на наявні в учнів знання й досвід, користуючись запитаннями, підводить учнів до розуміння й засвоєння нових знань, до повторення й перевірки знання навчального матеріалу.

Бібліографія – галузь науково-практичної діяльності, завданням якої є бібліографічна інформація про твори друку (чи інші документи) з метою впливу на використання їх у суспільстві

Вікові особливості – характерні для того чи іншого вікового періоду, анатомо-фізіологічні і психологічні особливості.

Дедуктивний спосіб пізнання – характеризується рухом думки від загального до одиничного (від правила до прикладу).

Дипломна робота – кваліфікаційне навчально-наукове дослідження студента, яке виконується на завершальному етапі навчання у вищому закладі освіти.

Дисертація - кваліфікаційна наукова робота у певній галузі науки, яка має внутрішню єдність, актуальність наукових результатів, положень, що висуваються автором для публічного захисту.

Доказ – обґрунтування (встановлення) істинності будь-якого твердження за допомогою інших тверджень, істинність яких доведена.

Досвід педагогічний – сукупність знань і навичок, набутих на основі й у процесі безпосередньої педагогічної діяльності; форма засвоєння педагогом раціональних здобутків минулої педагогічної діяльності.

Експеримент – це такий метод вивчення об’єкта, коли дослідник активно і цілеспрямовано впливає на нього шляхом створення штучних умов відповідно до гіпотези яи застосування звичайних умов, необхідних для виявлення відповідних властивостей.

Експертиза – метод дослідження експертом якихось справ, питань у тій чи іншій галузі, у тому числі педагогіці і психології.

Засоби науки – методи мислення, емпіричного дослідження, а також технічні засоби.

Індукція – умовивід від часткового до загального, від окремих фактів до узагальнень, коли на основі знань про частини предметів робиться висновок про предмет в цілому.

Контрольний зріз – одержання даних про хід експерименту.

Курсова робота – один із видів наукової роботи самостійного навчально-наукового дослідження студента, що виконується з певної дисципліни або з двох-трьох дисциплін одного спрямування.

Метод – засіб досягнення мети, спосіб дослідження явища, який визначає планомірний підхід до їх наукового пізнання та встановлення істини.

Метод науково-педагогічного дослідження – спосіб дослідження психолого-педагогічних процесів формування особистості, встановлення об’єктивної закономірності виховання і навчання.

Моделювання – створення теоретичного (або матеріального) педагогічного об’єкта як зразка для впровадження у педагогічну практику або дослідження.

Монографія – надрукована наукова робота теоретичного характеру, в якій всебічно висвітлена певна проблема або окреме вузлове питання.

Наукова доповідь – літературно оформлена робота, яка ґрунтується на оригінальному матеріалі. Доповідь робиться в усній формі і в такій послідовності: коротка оглядова частина та визначення завдання дослідження; метод вирішення або нове положення, яке пропонує доповідач; основні результати їх пояснення і висновки.

Наукова проблема конкретне питання, яке виникає тоді, коли наявних знань недостатньо для вирішення якоїсь задачі і невідомий спосіб, за допомогою якого можна здобути відсутні знання.

Науковий метод це спосіб пізнання явищ дійсності в їх взаємозв’язку та розвитку, спосіб досягнення поставленої мети і завдань дослідження.

Опитування – дає змогу отримати як фактичну інформацію, так і оцінні дані, проводиться в усній або письмовій формі.

Порівняння – це процес зіставлення предметів або явищ дійсності з метою встановлення схожості чи відмінності між ними, а також знаходження загального, притаманного, що може бути властивим двом або кільком об’єктам дослідження.

Спостереження систематичне, цілеспрямоване, спеціально організоване сприймання предметів і явищ об’єктивної дійсності, які виступають об’єктами дослідження.

Стаття – це основна форма обміну письмової інформації між спеціалістами, які працюють в одній або суміжній галузях науки.

Тема – може розглядатись як наукове завдання, що охоплює цілком конкретну галузь наукового дослідження.

Теорія –найбільш висока форма узагальнення і систематизації знань, що дає цілісне уявлення про закономірності та суттєві зв’язки дійсності.

Тестування – метод діагностики із застосуванням стандартизованих запитань та завдань що мають певну шкалу знань.

Узагальнення – логічний процес переходу від одиничного до загального чи від менш загального до більш загального знання, а також продукт розумової діяльності, форма відображення загальних ознак і якостей об’єктивних явищ

Умовивід розумова операція, у процесі якої з певної кількості заданих суджень, виводиться інше судження, яке певним чином пов’язане з вихідним.

Цитата дослівний уривок твору, або чийогось вислову, що органічно вписується в текст наукової роботи як підтвердження чи заперечення певної думки.

САМОСТІЙНА СЛОВНИКОВА РОБОТА

На основі опрацювання довідкової літератури занотуйте для себе значення таких понять: «методологія», «конструктивні методи», «експресивні методи», «рольові методи», «метод самоспостереження», «тест успішності», «індивідуальні тести», «особистісні тести», «міжособистісні тести», «педагогічний консиліум», «соціометрія», «лабораторний експеримент».

Навчальний елемент 1.4

Особливості педагогічного процесу у вищому навчальному закладі

1.Структура навчального процесу у вищому навчальному закладі

2. Мета, зміст та організація навчального процесу у вищій школі

ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЗАВДАННЯ

для поточного контролю знань студентів

Навчальний елемент 1.1