- •В.Є.Берека педагогіка вищої школи: модульна технологія навчального курсу
- •Передмова
- •Поради користувачу цього навчального посібника
- •Змістовий модуль 1 основи педагогіки вищої школи короткий виклад змістового модулю 1
- •Педагогіка вищої школи як самостійна галузь педагогічного знання
- •1. 1. 1. Передісторія виникнення педагогіки вищої школи
- •Види діяльності та завдання для поточного контролю пункту 1.1.1. Навчального елементу 1.1.
- •I. Обговорення проблемних питань.
- •VIII.Завдання для роздумів
- •1. 1. 2. Поняття педагогіки вищої школи
- •Види діяльності та завдання для поточного контролю пункту 1.1.2. Навчального елементу 1.1.
- •I. Обговорення проблемних питань.
- •VIII.Завдання для роздумів
- •1. 1. 3. Об’єкт і предмет педагогіки вищої школи
- •Види діяльності та завдання для поточного контролю пункту 1.1.3. Навчального елементу 1.1.
- •I. Обговорення проблемних питань.
- •VIII.Завдання для роздумів
- •1. 1. 4. Педагогіка вищої школи в структурі педагогічних наук
- •Система педагогічних наук
- •Зв’язок педагогічної науки з іншими науками
- •1. 1. 5. Основні категорії педагогіка вищої школи
- •1. 1. 6. Завдання, функції педагогіки вищої школи
- •Методологічні аспекти педагогіки вищої школи
- •1. 2. 1. Загальні поняття методології
- •1.2.2. Загальна методологія
- •1.2.3. Загальнонаукова методологія
- •1.2.4. Окрема наукова методологія
- •1.2.5. Методологія педагогіки вищої школи у світлі сучасної парадигми науки
- •Основи наукового педагогічного дослідження
- •1.3.1. Поняття педагогічного дослідження
- •1.3.2. Методологія педагогічного дослідження
- •1.3.3. Методологічні принципи педагогічного дослідження
- •1.3.4. Методи наукового педагогічного дослідження
- •1.3.5. Основні вимоги до педагогічного дослідження
- •I. Обговорення проблемних питань
- •II. Робота в групах.
- •III. Тестування
- •2.1.1. Дидактика як складова педагогічного знання
- •2.1.2. Об’єкт, предмет і завдання дидактики
- •2.1.4. Теоретико-методичний апарат дидактики вищої школи
- •2.1.5. Загальнодидактичні принципи теорії навчання у вищій школі
- •Структура та особливості навчального процесу у вищій школі
- •2.2.1.Зміст професійної освіти у вищій школі
- •2.2.2.Завдання освіти, виховання і розвитку особистості студента вищої школи
- •2.2.3. Болонський процес і перспективи розвитку вищої освіти в Україні
- •2.2.4.Показники якості навчання у вищій школі
- •Мета, зміст та організація навчального процесу у вищій школі
- •2.3.1. Методи організації навчального процесу у вищій школі.
- •Види діяльності викладачів і студентів під час проблемної лекції та проблемного семінару
- •Структура проблемної лекції
- •2.3.3. Організаційні форми роботи у вищих навчальних закладів.
- •2.3.4. Комплексні форми організації навчання.
- •2.3.6. Педагогічна і виробнича практика студентів.
- •2.3.7. Самостійна робота студентів.
- •Питання для самоконтролю
- •Змістовий модуль 3 технології та методи навчання в сучасній вищій школі короткий виклад змістового модулю 3
- •Традиційні форми та методи навчання у вищій школі
- •4.1.1.Психолого-педагогічні вимоги до викладача вищої школи
- •4.1.2. Педагогічна компетентність викладача вищого навчального закладу
- •4.1.3. Забезпечення результативності навчально-пізнавальної діяльності студентів
- •4.1.4. Педагогічна культура викладача внз
- •Складові успішної діяльності викладача вищого навчального закладу
- •4.2.1 Педагогічний професіоналізм діяльності викладача.
- •4.2.2 Педагогічна творчість та її особливості.
- •4.2.3. Професіоналізм особистості викладача.
- •4.2.4 Авторитет викладача.
- •5.1.1 Мета і завдання виховання у вищому навчальному закладі.
- •Основні напрями виховання студентів у процесі навчальної та позанавчальної діяльності
- •Роль та функції куратора студентської групи
- •Питання для самоперевірки
- •4.1. Мета і завдання виховання у вищому навчальному закладі.
- •Основні напрями виховання студентів у процесі навчальної та позанавчальної діяльності
- •Роль та функції куратора студентської групи
- •Питання для самоперевірки
Методологічні аспекти педагогіки вищої школи
1.2.1.Загальне поняття методологія
1.2.2. Загальна методологія
1.2.3. Загальнонаукова методологія
1.2.4. Окрема наукова методологія.
1.2.5. Методологія педагогіки вищої школи у світлі сучасної парадигми науки.
1. 2. 1. Загальні поняття методології
Методологія – це вчення про науковий метод пізнання, а також система методів, тобто основних підходів і прийомів дослідження, що застосовується в якійсь науці. Метод тут виступає як спосіб дослідження, пізнання. Сутність застосування методу полягає в тому, що знання, які містяться в ньому, визначають дії дослідника з пізнаваним об’єктом, підказують прийоми підходу до нього, одержаних знання, спосіб його вираження і конструювання, організації як матеріалу для опису і вивчення.
Методологія як вчення забезпечує наукове пізнання методами і прийомами розумової діяльності через вивірені й апробовані правила, норми, вимоги розумової і практичної діяльності, що відображають властивості та зв’язки реального світу. Методологія немов би регулює пізнавальний процес, тому що дослідник відстежує свої пізнавальні акти, рефлексує свої думки і дії, звертає свідомість на самого себе. Методологічна свідомість ученого, а також практичного працівника чи будь-якого фахівця, органічно вплітається в його пізнавальний процес, усвідомлення технології мислення підсилює ефективність його діяльності. для сучасного суспільства в умовах найскладніших трансформацій, непередбачених змін, приголомшуючих відкриттів і глобальних суперечностей особливо важлива методологічна культура кваліфікованих фахівців сфери науки й освіти, необхідні умови, що забезпечують зростання її ефективності.
Методологія вивчає не тільки методи, але й інші засоби, що забезпечують дослідження. Уся система методологічного озброєння вченого базується на сукупності знань, одержаних раніше, і світорозумінні, що відбивають сучасний рівень, усталену картину світу. Водночас, на сучасному етапі розвитку науки (він зветься «постнеокласичний») в умовах нерівноваженості, нестабільності, хаотичності світу чітко проглядається еволюція наукової картини світу і категоріального апарату, що його відображає. Це дозволяє вбачати в науковому методі і методології науки не просто інструментальну конструкцію, а складну, досить рухливу, адаптивну в принципі систему. При цьому арсенал методологічних засобів науки відносно стійкий – вони не формуються для кожної пізнавальної ситуації, вони зазвичай наявні і готові до застосування. Відбір їх у конкретних обставинах для конкретного об’єкта, що пізнається, - це показник кваліфікації і методологічної культури дослідника.
Прийнято виділяти три рівні методології: філософський, загальнонауковий і окремий науковий.
Кожен з цих рівнів досить самостійний і має відповідну автономію. Методи кожного рівня мають свою специфіку, не виводяться прямо з методів інших рівнів, а лише можуть виступати їхнім проявом, виявленням. Тут діє загальний принцип ієрархії: найбільш загальний рівень – філософська методологія – складає передумову дії інших рівнів, втілюється в них як загальне в особливому та одиничному. Водночас стан цих нижчих рівнів обумовлює буттєвість вищого.
Тести до п. 1.2.1.