2.2. Визначаємо кількісні значення основних шкідливостей

В механічному цеху основними шкідливостями, що визначають мінімально необхідну продуктивність вентиляції, є тепловиділення і вологовиділення від працюючих верстатів і людей, а також надходження тепла через світлові прорізи в теплий період року. Підрахунок швидкостей проводимо, приймаючи до уваги, що основними визначальними виділеннями в холодний період року будуть сумарні виділення вологи, а в теплий період – виділення повного тепла.

2.2.1. Визначаємо кількість виділення тепла (кДж/год) працюючими верстатами при охолоджені їх емульсією[4]:

, (1.2)

де – установна потужність обладнання в механічному цеху, кВт.

кДж/год.

2.2.2. Виділення тепла людьми для теплого періоду року визначаємо за формулою:

, (1.3)

де n – кількість працівників, n = 33 чол.;

– виділення явного тепла одним чоловіком.

, С	, кДж/год
25	250
30	150

При температурі повітря =30 С і категорії фізичних робіт ІІб:

кДж/год.

2.2.3. Надходження тепла за рахунок сонячної радіації знаходимо за формулою [5]:

, (1.4)

де – площа заскленої поверхні, м²; приймаємо в розмірі 15% від площі цеху;

– питома величина теплонадходжень через засклені поверхні, кДж/(м²год) ;

– коефіцієнт, що залежить від кількості рядів скла і ступеня їх забрудненості:

, (1.5)

де – при подвійному заскленні в одній рамі;

– при звичайному забрудненні.

Питому величину теплонадходжень через засклені поверхні визначаємо за даними [5]. Розрахункова географічна широта м. Херсон становить  пн. ш., азимут поздовжньої осі цеху – . Це означає, що світлопропускні поверхні ліхтарів виходять приблизно на північ та на південь:

Сторона світу:	Південь
Геогр. широта,▫ пн. ш.:	45	55
, кДж/(м2год):	670	670

Згідно з цими даними, для світлопропускних поверхонь, повернутих на південь, кДж/(м²год), для північної сторони – .

кДж/год.

2.2.4. Виділення вологи від обладнання приймаємо в кількості 160 г/год на один кіловат установленої потужності[5]:

кг/год.

2.2.5. Вологовиділення працівниками визначаємо за формулою:

, (1.6)

де – табличне значення величини виділення вологи однією людиною[5]:

, С	, г/год
15	110
20	140
25	185
30	230

При температурі повітря =30 С і категорії фізичних робіт ІІб – г/год:

кг/год.

В холодний період року при температурі = 15 С г/год:

кг/год.

2.3. Розрахунок повітрообміну для холодного періоду

В холодний період року тепловиділення у виробничих приміщеннях компенсуються втратами тепла через зовнішні конструкції. Тому розрахунок повітрообміну ведемо за надлишковими виділеннями вологи, які компенсуються подачею зовнішнього повітря із низьким волого вмістом:

, (1.7)

де – сумарні виділення вологи, г/год;

– густина повітря, приймається кг/м²;

– вологовміст повітря, яке видаляється з приміщення, г/кг, г/кг;

– вологовміст припливного повітря, г/кг, г/кг.

Сумарні виділення вологи в цеху протягом холодного періоду року:

кг/год.

Підставляємо в формулу (1.7) необхідні значення і отримуємо необхідну продуктивність вентиляції в холодний період року:

м³/год.

Для визначення способу вентиляції обчислимо кратність повітрообміну і об’єм приміщення, що припадає на одного працівника :

, (1.8)

де – продуктивність вентиляції системи;

– вільний об’єм приміщення, м³:

. (1.9)

Тоді об’єм приміщення м³, а кратність повітрообміну:

год^-1.

Об’єм приміщення, що приходиться на одного працівника:

, (1.10)

де –кількість працівників, за вихідними даними людини.

м³/людину.

Так як м³/людину, то згідно СНиП 2.04.05-91*У при кратності повітрообміну , можна в холодний період року штучного повітрообміну не влаштовувати, обмежившись періодичним провітрюванням цеху. Остаточні висновки, щодо організації повітрообміну будуть зроблені після визначення решти параметрів вентиляції.